Ухвала суду № 64860694, 20.02.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_____________

Унікальний №754/6648/16-ц

Апеляційне провадження

№ 22-ц/796/1676/2017

У Х В А Л А

20 лютого 2017 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва Рейнарт І.М., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу судді Деснянського районного суду міста Києва від 23 травня 2016 року про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

ухвалою судді Деснянського районного суду міста Києва від 23 травня 2016 року відкрито провадження у справі.

На вказану ухвалу судді 16 листопада 2016 року ОСОБА_2 подав до суду апеляційну скаргу.

Ухвалою судді від 24 листопада 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху з визначенням тридцятиденного строку з моменту отримання копії ухвали для подачі заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та зазначення підстав для поновлення строку та надано строк у п'ять днів з моменту отримання копії ухвали для доплати судового збору та усунення недоліків апеляційної скарги.

Копія ухвали судді від 24 листопада 2016 року, як на українській мові, так і в перекладі на російську мову направлялась відповідачу для виконання за адресою, вказаною останнім в апеляційній скарзі, проте направлена кореспонденція повернулась на адресу апеляційного суду без вручення з відміткою поштового відділення «За не витребуванням» (а.с.52).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідно до ч.3 ст.27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Звернувшись до суду з апеляційною скаргою 16 листопада 2016р., відповідач протягом трьох місяців не цікавиться її подальшим розглядом, не отримує направлену судом кореспонденцію, що свідчить про невиконання відповідачем своїх процесуальних обов'язків, призводить до порушення строків розгляду справи апеляційним судом та позбавляє позивача права на розгляд його справи судом у розумний термін.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом,

- 2 -

встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

На відміну від права на справедливий суд, право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може бути обмежено зокрема задля забезпечення нормального функціонування судової системи. Це включає часові обмеження, фінансовий тягар, вимоги щодо форми звернення тощо.

Ще у справі «Трух проти України» Європейський суд дав оцінку застосуванню процесуальних обмежень у вигляді обов'язку сплатити мито, надати копії документів у певній кількості та направити звернення до конкретного суду. Європейський суд не виявив жодних підстав вважати, що застосування згаданих процесуальних обмежень у цій конкретній справі було свавільним чи невиправданим. Відповідно, скарга заявника про відсутність доступу до суду була відхилена як необґрунтована.

У справі «Каракуця проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що не має порушення права на доступ до правосуддя, якщо заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи, що, зокрема свідчить те, що вони протягом тривалого часу не зверталися до апеляційного суду за інформацією щодо стану розгляду їх апеляційної скарги.

Враховуючи, що відповідач за місцем свого проживання, яке зазначене у апеляційній скарзі, судові повідомлення не отримує, інформацією про стан розгляду його апеляційної скарги не цікавиться протягом трьох місяців, вказані дії відповідача порушують права позивача на розгляд її справи судом у розумний строк, вважаю, що відповідачу було надано достатньо часу для усунення недоліків апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 2 ст. 297 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 121 цього Кодексу, згідно якої, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає вимоги, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Оскільки подана апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 295 ЦПК України, оплачена судовим збором не у повному обсязі, у наданий строк недоліки апеляційної скарги усунені не були, апеляційна скарга відповідача підлягає поверненню.

Керуючись ст. ст. 27, 121, 297 ЦПК України, суддя

ухвалив:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу судді Деснянського районного суду міста Києва від 23 травня 2016 року про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу вважати неподаною та повернути відповідачу.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Суддя