Рішення № 64860580, 13.02.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2017 Справа № 910/22532/16

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Шкоденко Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Управління поліції охорони в місті Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватбудсервіс"

про стягнення 2 772, 64 грн.

за участю представників:

від позивача:Одинець Л.П.- представник за довіреністю № 976/43/29/5/01-2016 від 18.05.2016 р. від відповідача:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Управління поліції охорони в місті Києві з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватбудсервіс" (далі - ТОВ "Приватбудсервіс") про стягнення 2 772, 64 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 2698-Доб/2010/Печ від 21.10.2010 р. в частині своєчасної плати за надані послуги зі здійснення спостереження та обслуговування сигналізації на об'єкті замовника, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість.

У позові Управління поліції охорони в місті Києві просить суд стягнути з відповідача основну заборгованість у сумі 2 473,81 грн., пеню в сумі 241,45 грн., інфляційну складову боргу у сумі 34,38 грн., 3 % річних у сумі 23,00 грн., а всього - 2 772, 64 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання. Позиція відповідача з приводу заявленого позову суду невідома.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 21.10.2010 р. між Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в місті Києві (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватбудсервіс" (замовник) був укладений договір № 2698-Доб/2010/Печ (далі - договір). Відповідно до вказаного договору замовник доручає, а виконавець зобов'язується здійснювати спостереження та обслуговування сигналізації на об'єкті замовника, забезпечити негайне прибуття наряду охорони на об'єкт у разі спрацювання сигналізації та здійснення нарядом охорони відповідних дій, спрямованих на встановлення причин спрацювання сигналізації, а в разі необхідності - припинення правопорушення або злочину на об'єкті (п. 2.1 договору).

Періодом спостереження сигналізації на об'єкті вважається час з моменту прийняття виконавцем сигналізації, встановленої на об'єкті, під спостереження до зняття її з-під спостереження замовником у відповідності до Інструкції з користування сигналізацією (п. 2.2 договору).

Згідно з п. 3.1 договору розрахунок вартості послуг виконавця за цим договором здійснюється на підставі цін, визначених сторонами у протоколі погодження договірної ціни. Вартість послуг визначається у розрахунку.

У силу п. 3.2 договору оплата за цим договором здійснюється замовником щомісячно до 10-го числа місяця, в якому надаються послуги, шляхом перерахування замовником на рахунок виконавця грошових коштів у сумі місячної вартості послуг, визначеної у розрахунку, на рахунок виконавця.

За умовами п. 3.5 договору до закінчення поточного місяця виконавець надає замовнику два примірника акта приймання наданих послуг, який останній зобов'язаний протягом п'яти перших робочих днів наступного місяця підписати і один примірник підписаного акта повернути виконавцю. У випадку наявності у замовника заперечень щодо обсягу послуг, наданих виконавцем у звітному місяці, замовник зобов'язаний в той же строк у письмовій формі, надати виконавцю свої обґрунтовані заперечення.

Пунктом 3.6 договору передбачено, що за умови неповернення замовником підписаного акта приймання наданих послуг чи ненадання обґрунтованих заперечень щодо обсягу послуг, наданих виконавцем у звітному місяці в строк, визначений п. 3.5 даного договору, вважається, що послуги в такому місяці надані виконавцем в повному обсязі і прийняті замовником без зауважень.

Згідно з п. 7.1, 7.2 договір набирає чинності з 21.10.2010 р. та є чинним протягом 3 місяців, з подальшою його пролонгацією.

Протоколом погодження договірної ціни сторони встановили, що вартість 1 години спостереження сигналізації термінового виклику наряду охорони на 1 об'єкті замовника становить 1,33 грн., а вартість 1 умовної установки сигналізації в рік - 309,97 грн.

Також додатковою угодою від 01.12.2015 р. до договору було замінено виконавця - Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в місті Києві на його правонаступника - Управління поліції охорони в місті Києві, у зв'язку з чим до останнього з 01.12.2015 р. перейшли права та обов'язки за договором № 2698-Доб/2010/Печ від 21.10.2010 р. (п. 1 додаткової угоди).

У судовому засіданні встановлено, що на виконання своїх зобов'язань за період з червня по серпень 2016 р. позивач надав відповідачу послуги з охорони на загальну суму 2 984,13 грн., що підтверджується актами наданих послуг № ПЧТ-012343 від 30.06.2016 р., № ПЧТ-015087 від 31.07.2016 р., № ПЧТ-017211 від 31.08.2016 р.

Натомість відповідач зі свого боку взяті на себе зобов'язання виконав частково, оплатив надані послуги лише за червень 2016 р. у сумі 510,32 грн., отже, у відповідача виникла заборгованість з несплачених послуг у сумі 2 473,81 грн.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Оскільки доказів належної оплати заборгованості відповідачем суду не надано, позовні вимоги про стягнення з нього заборгованості у сумі 2 473,81 грн. підлягають задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за прострочку зобов'язання у сумі 241,45 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Як вбачається з пункту 5.3 договору, сторони передбачили, що за кожний день прострочення оплати за цим договором замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу.

Проте, у своєму розрахунку позивач врахував, що відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Провівши перерахунок суми пені відповідно до подвійної облікової ставки Національного банку України та вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 241,45 грн., тобто у сумі, заявленій позивачем.

Також позивач просив стягнути з відповідача інфляційну складову боргу у сумі 34,38 грн. та 3 % річних у сумі 23,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства, вимоги про стягнення інфляційної складової боргу та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.

Провівши перерахунок заявленої до стягнення суми матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційна складова боргу у сумі 34,38 грн. та 3 % річних у сумі 23,00 грн., тобто у сумах, про які просить позивач.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення позовних вимог судові витрати за позовом покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.cт. 32 - 34, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Управління поліції охорони в місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватбудсервіс" про стягнення 2 772, 64 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватбудсервіс" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 64, офіс 8, ідентифікаційний код 32488539) на користь Управління поліції охорони в місті Києві (04050, м. Київ, вул. Студенська, буд. 9, ідентифікаційний код 40109147) основний борг у сумі 2 473 (дві тисячі чотириста сімдесят три) грн. 81 коп., пеню у сумі 241 (двісті сорок одна) грн. 45 коп., інфляційну складову боргу у сумі 34 (тридцять чотири) грн. 38 коп., 3 % річних у сумі 23 (двадцять три) грн. 00 коп. та 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 13 лютого 2017 року.

Повний текст рішення підписаний 20 лютого 2017 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.