Ухвала суду № 64860553, 09.02.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2017 року м. Київ К/800/31099/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т. Гончар Л.Я. Донця О.Є.провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Міністерства інфраструктури України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 червня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2015 року у справі № 805/4410/14 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області до Міністерства інфраструктури України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Марімпекс», про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області звернувся з позовом до Міністерства інфраструктури України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Марімпекс», в якому просив визнати протиправною бездіяльність Міністерства інфраструктури України щодо невиконання приписів абз.2 ч.3 ст.27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», а саме, прийняття протягом тридцяти днів об'єкту оренди в своє управління, та зобов'язати відповідача прийняти до сфери свого управління державне майно - цілісний майновий комплекс структурного підрозділу «Лабораторний комплекс» за актом приймання-передачі протягом тридцяти днів відповідно до абз.2 ч.3 ст.27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок ухилення Міністерством інфраструктури України від вжиття заходів з прийняття об'єкту оренди до свого управління, відповідачем порушена стаття 19 Конституції України, частина 3 статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 червня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2015 року, позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Міністерства інфраструктури України, яка полягає у невиконані приписів абз.2 ч.3 ст.27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» щодо прийняття протягом тридцяти днів об'єкту оренди в своє управління. Зобов'язано Міністерство інфраструктури України прийняти до сфери свого управління державне майно-цілісний майновий комплекс структурного підрозділу «Лабораторний комплекс», за актом приймання-передачі протягом тридцяти днів відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Міністерство інфраструктури України звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.12.2001 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області та ТОВ «Марімпекс» був укладений договір № 885/2001 оренди державного майна - цілісного майнового комплексу «Лабораторний комплекс» строком на три роки з моменту підписання акту приймання-передачі. До вказаного договору були прийняті додатки, які є його невід'ємною і складовою частиною, а саме: акт прийому-передачі майна, що належить до державної власності від 26.12.2001 р., розрахунок орендної плати та акт оцінки вартості майна, що передається в оренду. Згідно акту прийому-передачі від 26.12.2001 р., здійснена передача державного майна - цілісного майнового комплексу - «Лабораторний комплекс», м. Маріуполь.

Строк дії договору № 885/2001 неодноразово продовжувався на той самий термін та на тих самих умовах.

Листом від 31.12.2013 року №11-06-05-17102 Регіональне відділення повідомило ТОВ «Марімпекс», що 26.12.2013 року закінчився термін дії договору від 26.12.2001 р. №885/2001 року.

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області від 30.12.2013 року №04028 було створено інвентаризаційну комісію і спільну комісію по розмежуванню та оцінці майна - цілісний майновий комплекс структурного підрозділу «Лабораторний комплекс».

З моменту закінчення договору оренди від 26.12.2001 року № 885/2001 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області неодноразово зверталось до Міністерства інфраструктури України з вимогами щодо надання кандидатури представника Міністерства для прийняття участі у роботі спільної комісії по розмежуванню і оцінці майна, погодження зведеного акту інвентаризації майна підприємства, а також визначення державного підприємства, на баланс якого за актом приймання-передачі буде передано цілісний майновий комплекс структурного підрозділу «Лабораторний комплекс», зокрема, на адресу відповідача було направлено наступні листи: від 05.12.2013 р. № 07-06-02-15699, від 31.12.2013 р. № 07-06-02-17103, від 25.01.2014 р. № 07-06-02-00824, від 18.02.2014 р. № 07-06-02-01964, від 28.02.2014 р. №07-06-02-02444.

Листом від 25.01.2014 року № 07-06-00824, після узагальнення результатів інвентаризації, позивачем на адресу відповідача було направлено на погодження зведений акт інвентаризації та завірена належним чином копія інвентаризаційного опису основних фондів. Крім того, в зазначеному листі позивач звернувся до органу управління орендованого ЦМК з проханням в найкоротший термін визначитись щодо подальшої долі вказаного майна та надати до спільної комісії по розмежуванню і оцінці майна кандидатуру представника Міністерства.

Листом від 12.02.2014 року № 1332/16/10-14 відповідач повернув погоджений примірник зведеного акту інвентаризації державного майна цілісного майнового комплексу структурного підрозділу «Лабораторний комплекс», при цьому зазначив, що позиція Міністерства інфраструктури щодо прийняття вказаного майна до сфери свого управління залишається незміною, а саме, відповідач не дає згоду щодо прийняття вказаного вище майна до сфери свого управління та залишає за орендодавцем право прийняття рішення відносно подальшого використання або приватизації майна.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про протиправність бездіяльності відповідача щодо невиконання приписів абзацу 2 частини 3 статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна" стосовно прийняття протягом тридцяти днів об'єкта оренди в своє управління.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з позицією судів про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Згідно з частиною 1 статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (далі - Закон), у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Відповідно до частини 3 статті 27 Закону, у разі припинення договору оренди за обставин, зазначених у частині першій цієї статті, орендар окремого індивідуально визначеного майна зобов'язаний повернути це майно відповідному підприємству, господарському товариству, створеному в процесі приватизації (корпоратизації), або його правонаступнику. У разі припинення за цих же обставин договору оренди цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу орендар за згодою орендодавця передає об'єкт оренди органу, який до укладення договору оренди здійснював повноваження з управління відповідним майном. Зазначений орган або його правонаступник зобов'язаний протягом тридцяти днів прийняти об'єкт оренди в своє управління.

Процедура повернення орендованого державного майна після припинення (внаслідок закінчення строку) договору оренди визначена Порядком повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 07 серпня 1997 року №847, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 вересня 1997 року за № 446/2250.

Пунктом 3 розділу 1 зазначеного Порядку передбачається оформлення угоди між орендодавцем і орендарем протягом 5 днів після набрання законної сили рішенням суду про розірвання договору оренди, якою передбачається створення спільної комісії сторін по розмежуванню і оцінці майна орендного підприємства (протягом 5 днів); проведення повної інвентаризації майна орендного підприємства (протягом 15 днів); оцінка майна орендного підприємства та державної і орендарської часток у ньому (протягом 15 днів після затвердження результатів інвентаризації); погашення орендарем заборгованості по орендній платі; реорганізація орендного підприємства.

У п.4 розділу 1 зазначеного Порядку встановлено, що на підставі досягнутої домовленості орендодавець своїм наказом утворює спільну комісію по розмежуванню і оцінці майна орендного підприємства. До складу Комісії входять представники орендодавця і орендаря. На вимогу однієї з сторін до роботи в Комісії можуть залучатися і представники органу управління відповідним державним майном.

Відповідно до п.5 розділу 2 Порядку повна інвентаризація майна орендного підприємства здійснюється інвентаризаційною комісією, утвореною орендодавцем, станом на останнє число місяця, в якому закінчується строк договору оренди, або розривається договір оренди за домовленістю сторін чи за рішенням суду.

При проведенні повної інвентаризації інвентаризаційна комісія керується Положенням про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 1993 року № 158 (п.6 розділу 2 Порядку).

Згідно з п.4 розділу І Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання) головною метою інвентаризації є визначення фактичної наявності й стану майна з даними бухгалтерського обліку, врегулювання інвентаризаційних різниць та відображення результатів інвентаризації у передаточному балансі.

Відповідно до пп. «а» п.7 розділу 2 Порядку під час проведення інвентаризації Комісія має здійснити розмежування майна, що належить державі, і майна орендаря.

Як встановлено п.9 розділу 2 Порядку, за даними інвентаризації складаються зведений акт інвентаризації та протокол розподілу вартості майна між орендодавцем і орендарем, які Комісія подає на погодження орендарю і затвердження орендодавцю. На основі протоколу про результати інвентаризації складаються передавальний і розподільчий баланси з виділенням по кожному рядку часток держави і орендаря.

Згідно п.10 розділу 2 Порядку оцінка цілісного майнового комплексу орендного підприємства і часток держави та орендаря в ньому здійснюється на дату повної інвентаризації за даними інвентаризації і передавального балансу в 15-денний строк після їх отримання і оформлюється актом оцінки вартості цілісного майнового комплексу орендного підприємства у разі припинення або розірвання договору оренди за наведеною формою.

Як передбачено п.50 Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання), зведений акт інвентаризації майна підприємства або організації, яке здається в оренду, з пропозиціями про регулювання інвентаризаційної різниці у 7-денний строк затверджується керівником державного підприємства, організації за погодженням з державним органом, до сфери управління якого належить підприємство або організація, та у разі закінчення строку дії договору оренди затверджується орендодавцем за погодженням з державним органом, до сфери управління якого належить передане в оренду майно державного підприємства або організації, у 7-денний строк, якщо інше не встановлено законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.

Як вбачається з пункту 5.7 договору оренди цілісного майнового комплексу «Лабораторний комплекс», у разі припинення або розірвання договору Орендар зобов'язується повернути Орендодавцеві або юридичній особі, вказаній Орендодавцем, орендоване майно Підприємства, у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або його частини) орендованого майна Підприємства з вини Орендаря.

Однак, в порушення вказаних норм законодавства, відповідачем державне майно - цілісний майновий комплекс «Лабораторний комплекс» до сфери свого управління не прийнято, що підтверджується листами Міністерства інфраструктури від 19.12.2013 № 14369/16/10-13 та від 21.01.2014 № 479/15/10-14.

Посилання відповідача на те, що позивачем не було надано технічної документації, документів на основні засоби, що здані або прийняті підприємством в оренду, на зберігання та у тимчасове користування, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивач надсилав відповідачу всі необхідні документи та вживав передбачені законодавством заходи для повернення до державної власності цілісного майнового комплексу «Лабораторний комплекс», однак відповідач його до державної власності не прийняв.

Також колегія суддів не погоджується з доводами відповідача стосовно того, що на підставі пункту 22 Порядку, Міністерство інфраструктури України не надало згоди на прийняття цілісного майнового комплексу до сфери свого управління та залишило за орендодавцем право прийняття рішення щодо подальшого використання або приватизації майна у порядку, визначеному чинним законодавством, оскільки зазначеним п.22 Порядку передбачено, що у разі відсутності згоди органу управління відповідним державним майном на прийняття майна до сфери свого управління, орендодавець за поданням зазначеного органу може прийняти інше рішення щодо подальшого використання або приватизації цього майна у порядку, визначеному чинним законодавством. Але вказаною нормою не передбачено право органу управління державним майном відмовлятися від прийняття майна в своє управління і встановлено лише право орендодавця за поданням такого органу прийняти рішення щодо подальшого використання майна. Проте, Міністерство інфраструктури України з відповідним поданням до Фонду не зверталося.

Помилковими є посилання скаржника на те, що процедура повернення об'єкту оренди у разі розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу підприємства, передбачає два етапи: 1- приймання-передавання від орендаря орендодавцю орендованого майна;2- передання об'єкту оренди органу, який до укладення договору оренди здійснював повноваження з управління відповідним майном. Проте, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження приймання-передавання від орендаря орендодавцю спірного орендованого майна, а тому відсутні підстави для зобов'язання Мінінфраструктури прийняти до свого управління зазначений ЦМК.

Відповідно до положень Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання), орендоване майно підлягає поверненню за актом прийому-передачі протягом строку, що не перевищує 57 днів з моменту створення регіональним відділенням комісії по інвентаризації майна цілісного майнового комплексу.

При цьому, законом не передбачається відокремлення проведення заходів, пов'язаних з поверненням орендованого майна після припинення або розірвання договору оренди, а встановлюється комплекс нерозривних як у часовому, так і у процедурному співвідношенні, послідовних та взаємообумовлених заходів, направлених на досягнення єдиної та конкретної мети. Без проведення інвентаризації та за відсутності чітко ідентифікованого переліку майна, яке підлягає поверненню, провести оцінку майна підприємства, визначити частку держави і орендаря у цьому майні, та, відповідно, скласти акт приймання-передачі майна, є неможливим.

Враховуючи наведені норми законодавства та зважаючи на встановлені у даній справі обставини, суди дійшли вірного висновку щодо протиправності бездіяльності Міністерства інфраструктури України та зобов'язання останнього прийняти державне майно - цілісний майновий комплекс «Лабораторний комплекс» до сфери свого управління.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що судом першої та апеляційної інстанцій повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Міністерства інфраструктури України відхилити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 червня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: