Ухвала суду № 64860534, 09.02.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2017 року м. Київ К/800/40225/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т. Гончар Л.Я. Донця О.Є.

провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Міністерства соціальної політики України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 липня 2015 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2015 року у справі за позовом Міністерства соціальної політики України до Державної фінансової інспекції України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся з позовом у якому просив визнати протиправними дії Державної фінансової інспекції України під час проведення перевірки державних закупівель Міністерства соціальної політики України в частині дослідження питання дотримання вимог законодавства під час здійснення закупівлі послуг з харчування дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, у навчальних закладах, розташованих на територіях радіоактивного забруднення у 2014 році за період з 01 січня по 01 серпня 2014 року, а також визнати протиправною та скасувати вимогу від 09 жовтня 2014 року № 31-14/801 про усунення порушень.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 липня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2015 року постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 08 липня 2015 року змінено, доповнивши її мотивувальну частину обґрунтуванням підстав для відмови в задоволенні позовної вимоги Міністерства соціальної політики України про визнання протиправними дій Державної фінансової інспекції України під час проведення перевірки державних закупівель Міністерства соціальної політики України в частині дослідження питання дотримання вимог законодавства під час здійснення закупівлі послуг з харчування дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, у навчальних закладах, розташованих на територіях радіоактивного забруднення у 2014 році за період з 01 січня по 01 серпня 2014 року, які викладені у мотивувальній частині даної постанови. В іншій частині постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 08 липня 2015 року залишено без змін.

На постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 липня 2015 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2015 року надійшла касаційна скарга Міністерства соціальної політики України, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про їх скасування та направлення справи на новий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною фінансовою інспекцією України було проведено перевірку державних закупівель Міністерства соціальної політики України в частині дослідження питання дотримання вимог законодавства під час здійснення закупівлі послуг з харчування дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, у навчальних закладах, розташованих на території радіоактивного забруднення у 2014 році, про що складено акт від 29 серпня 2014 року № 31-21/36.

На підставі вказаного акту відповідачем був складений та направлений позивачу лист від 09 жовтня 2014 року № 31-14/801 з вимогою про усунення порушень. Так, лист від 09 жовтня 2014 року № 31-14/801 містить вимогу про усунення порушень, виявлених під час перевірки здійснення закупівлі послуг з харчування дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, у навчальних закладах, розташованих на території радіоактивного забруднення у 2014 році. Також у вказаному листі зазначений шлях усунення виявлених порушень, а саме - проведення претензійно-позовної роботи щодо відшкодування збитків.

Розглядаючи справу та відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди дійшли висновку, що правомірність вимог, викладених у листі від 09 жовтня 2014 року № 31-14/801, може бути перевірена під час вирішення справи за позовом Державної фінансової інспекції України про усунення виявлених порушень.

Колегія суддів погоджується з таким висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 2939-XII) головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

За змістом пунктів 1, 7, 10 статті 10 Закону № 2939-XII органу державного фінансового контролю надається право перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

На підставі наведеного колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про наявність в органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

У порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

У справі, що розглядається, позивач звернувся до суду із позовом про скасування пунктів вимоги Інспекції, які вказують на виявлені збитки, їхній розмір та містять зобов'язання повернути кошти до бюджету.

Отже, зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 15 квітня 2013 року (справа № 21-40а14), від 13 травня 2013 року (№21-89а14), від 20 травня 2014 року (№21-93а14), від 20 січня 2015 року (№21-603а14) та від 16.09.2015р. (№21-1143а15).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що вимога від 09 жовтня 2014 року № 31-14/801 не може бути скасована за результатами вирішення адміністративного позову Міністерства соціальної політики України, адже обґрунтованість вимоги Державної фінансової інспекції України підлягає перевірці виключно під час розгляду справи за позовом органу державного фінансового контролю про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень, про які зазначено у акті перевірки від 29 серпня 2014 року № 31-21/36.

Водночас, що стосується позовної вимоги про визнання протиправними дій Державної фінансової інспекції України під час проведення перевірки державних закупівель Міністерства соціальної політики України, то процедуру проведення таких перевірок визначено у Порядку проведення перевірок державних закупівель Державною фінансовою інспекцією та її територіальними органами, затвердженому постановою КМ України від 01 серпня 2013 року № 631 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 3 Порядку питання здійснення державних закупівель перевіряються контролюючим органом під час проведення інспектування з урахуванням вимог Порядку проведення інспектування, а також під час державного фінансового аудиту. Разом з тим, п. 4 Порядку встановлює підстави для призначення перевірки здійснення державних закупівель окремо від здійснення інспектувань та державного фінансового аудиту.

Згідно абз. 3 п. 4 Порядку перевірки державних закупівель проводяться за письмовим рішенням керівника контролюючого органу або його заступника у разі виникнення потреби у перевірці відомостей про порушення об'єктом контролю законодавства у сфері державних закупівель, що надішли до контролюючого органу, або перевірці відомостей, наведених у зверненні (за умови закінчення строку подання скарги про відповідні порушення до органу оскарження згідно із Законом України «Про здійснення державних закупівель»), якщо об'єкт контролю не надав пояснення та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом трьох робочих днів з дня його надходження.

В даному випадку підставою для призначення та проведення перевірки стало надходження доручень Прем'єр-Міністра України від 30 квітня 2014 року № 15344/1/1-14 та від 23 травня 2014 року № 15344/3/1-14 щодо проведення перевірки конкурсних торгів із закупівлі послуг з харчування дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, у навчальних закладах, розташованих на території радіоактивного забруднення, а також ненадання усіх необхідних документів та пояснень на запит Державної фінансової інспекції України.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовано до них норми матеріального права.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Міністерства соціальної політики України відхилити, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: