Ухвала суду № 64860239, 20.02.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

20 лютого 2017 року м. Київ К/800/31141/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Мойсюк М.І., розглянувши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 4 травня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міндоходів у Львівській області, Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення коштів, -

в с т а н о в и в:

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 18 листопада 2016 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху, оскільки вона подана після закінчення строку, встановленого статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України і скаржник не порушував питання про його поновлення.

Скаржнику надано тридцять днів з моменту отримання даної ухвали для усунення зазначених недоліків та роз'яснено, що у випадку їх невиконання у відкритті касаційного провадження буде відмолено.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали до Вищого адміністративного суду України надійшла заява скаржника, зареєстрована в канцелярії суду 27 грудня 2016 року, в якій останній просить поновити строк касаційного оскарження.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку касаційного оскарження представник відповідача зазначає, що копію оскаржуваного судового рішення одержано ним лише 26 жовтня 2016 року, а відповідальний за ведення цієї справи працівник перебував у відпустці, тоді як інші працівники мали велику завантаженість.

Також, заявник наголошує на тому, що не мав до 26 жовтня 21016 року (дати одержання копії судового рішення) ознайомитись із правовим висновком апеляційного суду, що також вплинуло на строк подачі касаційної скарги.

Разом з тим, вказані позивачем доводи в обґрунтування поважності причин пропуску строку касаційного оскарження не можуть бути визнані судом поважними з наступних підстав.

Так, за приписами частини 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

В свою чергу, за змістом частини 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Особливості обчислення процесуального строку визначені статтею 103 Кодексу адміністративного судочинства України, за змістом якої перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

Стаття 212 Кодексу адміністративного судочинства України пов'язує початок перебігу процесуального строку касаційного оскарження з моментом набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Необхідно також звернути увагу і на те, що вищезазначений строк не встановлений законодавцем виключно для підготовки і подачі касаційної скарги, а включає у себе і час, необхідний для виготовлення копії рішення суду на паперовому носії, його направлення особам, які беруть участь у справі, час поштового обігу, тощо.

У даному випадку, вступна та резолютивні частини оскаржуваного рішення апеляційного суду проголошено у відкритому судовому засіданні 19 жовтня 2016 року, а в повному обсязі таке було виготовлено 21 числа того ж місяця.

Отже, з урахуванням наведених обставин, а також приписів названих правових норм процесуального законодавства, останнім днем строку касаційного оскарження судового рішення, ухваленого у цій справі є четвер 10 листопада 2016 року включно.

Копію оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції одержано позивачем 26 жовтня 2016 року до закінчення строку касаційного оскарження.

Разом з тим, дана касаційна скарга направлена на адресу касаційного суду лише 11 листопада 2016 року, згідно з датою, вказаною на відтиску поштового штемпеля на конверті і зареєстрована у суді 16 числа того ж місяця, тобто з пропуском строку оскарження, встановленого законом.

При цьому, скаржнику необхідно врахувати, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з касаційною скаргою, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини повинні бути підтверджені відповідними та належними доказами.

У своїй заяві представник відповідача не вказала обставин, які б відповідали названим критеріям та існували у період починаючи з моменту одержання копії відповідного судового рішення і до закінчення строку касаційного оскарження.

Відтак, відповідач не довів поважності причин пропуску строку касаційного оскарження.

За правилами абзацу 2 частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження.

За таких обставин, ураховуючи наведене, а також вимоги статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, у відкритті касаційного провадження слід відмовити, а матеріали касаційної скарги повернути скаржнику.

Керуючись статтею 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міндоходів у Львівській області, Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення коштів, за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 4 травня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року, відмовити.

Копію цієї ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого адміністративного

суду України М.І. Мойсюк