Ухвала суду № 64859795, 14.02.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2017 р.Справа № 820/3959/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Бершова Г.Є.

за участю секретаря судового засідання Ружинської К.О,

в присутності:

представника відповідача Оберецького С.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Енергетичної митниці Державної фіскальної служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2016р. по справі № 820/3959/16

за позовом ОСОБА_2

до Енергетичної митниці Державної фіскальної служби , в.о. начальника Енергетичної митниці Державної Фіскальної Служби України Хомяк А.В.

про скасування наказу,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ОСОБА_2, звернулась до суду з позовом до Енергетичної митниці Державної фіскальної служби України, третя особа: в.о. начальника Енергетичної митниці Державної фіскальної служби України Хом'як А.В., в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ Енергетичної митниці ДФС від 15.07.2016 року №330-о «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2» в повному обсязі.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2016 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено.

Енергетична митниця Державної фіскальної служби України подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга відповідача мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення, судом порушено правильність застосування норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі.

Позивач, в судове засідання не з'явилася, подала клопотання про розгляд справи у її відсутність.

В судовому засіданні апеляційної інстанції, представник відповідача, що приймав участь у режимі відеоконференції, підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є державним службовцем у розумінні ч.2 ст. 1 Закону України «Про державну службу» та займає посаду старшого державного інспектора митного поста «Куп'янськ - енергетичний» Енергетичної митниці ДФС.

Наказом Енергетичної митниці Державної фіскальної служби України № 330-о від15 липня 2016 року виданого на підставі подання Дисциплінарної комісії Енергетичної митниці ДФС вх.№4100/28-70-4дк від 02.07.2016 року ОСОБА_2, старшому державному інспектору митного поста "Куп'янськ-енергетичний" Енергетичної митниці ДФС, оголошено догану.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідачем порушений встановлений законом порядок прийняття рішень, в зв'язку з чим суд визнав протиправним та скасував наказ Енергетичної митниці ДФС від 15.07.2016 року №330-о «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2»

Колегія суддів вважає правильним такий висновок суду першої інстанції виходячи з наступного.

Загальні засади прийняття, проходження та звільнення з державної служби, а також статус державних службовців до 01.05.2016 року регулювались Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ (далі Закон № 3723-ХІІ), який втратив чинність з цього дня (крім статті 37), а з 01.05.2016 року Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VІІІ (далі Закон № 889-VІІІ).

Дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за порушення правил професійної етики, інший вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює (ч.1 ст. 14 Закону України "Про державну службу").

В свою чергу, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарними проступками, зокрема, є: невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;

Позивач, як державний службовець може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, але таке притягнення не є абсолютним та обмежується певними обставинами викладеними в ч.1 ст.14 Закону України "Про державну службу". В даному випадку відповідач вказує на неналежне виконання ОСОБА_2 своїх службових (посадових) обов'язків, як на підставу для оголошення догани.

Відповідно до приписів ст.69 Закону України «Про державну службу» для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", утворює керівник державної служби у кожному державному органі.

Склад дисциплінарної комісії у державному органі затверджується наказом (розпорядженням) керівника державної служби.

Частиною 9 ст.69 Закону України "Про державну службу" передбачено, що дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку.

Так, відповідно до ст.73 Закону України «Про державну службу» з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 5) інформаційну довідку з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 10) відомості про причини і умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, на підставі яких з державного службовця знімають звинувачення; 11) висновок за результатами службового розслідування (у разі його проведення); 12) висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Тобто, зазначеними приписами закону визначено порядок формування та ведення дисциплінарної справи.

Частиною 1 ст.75 Закону України «Про державну службу» визначено, що перед накладенням дисциплінарного стягнення суб'єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, надані представником відповідача матеріали, які свідчать про наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не відповідають вимогам закону щодо оформлення дисциплінарної справи, оскільки в них відсутні докази, що підтверджують відомості про дату і місце формування дисциплінарної справи, підстави для відкриття дисциплінарного провадження, характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Тобто, надані представником копії документів не можуть вважатися дисциплінарною справою у розумінні норм Закону України "Про державну службу".

Крім того, надані до суду копії пояснень позивача та головного державного інспектора митного поста "Куп'янськ-енергетичний" Енергетичної митниці ДФС Будилка А.О. датовані 13 травня 2016 року, у той час як доручення щодо підготовки матеріалів для проведення дисциплінарного провадження видано 03 червня 2016 року, тобто, надані пояснення не можуть вважатися такими, що надані у межах дисциплінарного провадження.

Крім того, статтею 75 Закону України "Про державну службу" передбачено, що перед накладенням дисциплінарного стягнення суб'єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення. Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі.

Як встановлено матеріалами справи та не спростовано доводами апеляційної скарги, надані позивачем письмові пояснення від 13.05.2016 року не відповідають вимогам ст.75 Закону та не можуть вважатися такими, що відібрані в рамках дисциплінарного провадження, оскільки зазначені пояснення стосуються факту відкликання митної декларації від 13.04.2016 року та надані на резолюцію на доповідній записці начальника відділу боротьби з митними правопорушеннями від 12.05.2016 року. Із пояснень позивача від 13.05.2016 року судом не встановлено, що вони надані стосовно часу, місця, обставин та причин вчинення позивачем дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини саме в межах дисциплінарного провадження.

Окрім того, як встановлено з пояснень позивача, наданих під час розгляду справи в суді першої інстанції, про існування дисциплінарного провадження щодо неї їй не було відомо, пояснення в рамках дисциплінарного провадження дисциплінарною комісією та суб'єктом призначення не відбирались.

Доказів відмови від надання письмових пояснень ОСОБА_2 відповідачем не надано і під час судового розгляду не встановлено.

Статтею 76 Закону України "Про державну службу" передбачено право державного службовця на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення.

За результатами ознайомлення державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи.

Під час проведення службового розслідування відповідач не сприяв забезпеченню реалізації прав позивача, гарантованих ч.8 ст.71, ст.ст.74, 76 Закону України "Про державну службу". Дисциплінарною комісією також не звернуто увагу на зазначені обставини та не забезпечено їх усунення, що призвело до формування дисциплінарної справи з порушенням приписів ст.73 Закону України "Про державну службу".

Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції, надана до суду представником відповідача копія наказу "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2." (а.с.123) за змістом тотожна копії оскаржуваного позивачем наказу (а.с.9), однак реквізити документу, вказані на копії, долученої до матеріалів справи за клопотанням представника відповідача, відрізняються від номеру та дати наказу, оскаржуваного позивачем, що свідчить про неналежне оформлення відповідачем матеріалів дисциплінарної справи та результатів дисциплінарного провадження щодо ОСОБА_2

Відповідно до ст.7 Закону України "Про державну службу" державний службовець, серед іншого, має право на оскарження в установленому законом порядку рішень про накладення дисциплінарного стягнення, звільнення з посади державної служби, а також висновку, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання його службової діяльності, безперешкодне ознайомлення з документами про проходження ним державної служби, у тому числі висновками щодо результатів оцінювання його службової діяльності.

Згідно ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав беззаперечних доказів на підтвердження правомірності прийнятого ним рішення.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо ненадання судом першої інстанції оцінки подіям, яки були підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, оскільки спірний наказ прийнятий відповідачем без додержання вимог діючого законодавства та з порушенням процедури його прийняття, а тому він не може вважатися законним та обґрунтованим.

В силу приписів ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчиненні) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод і інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, вказана правова норма визначає критерії для оцінювання рішень суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, а тому суб'єкти владних повноважень повинні враховувати ці критерії-принципи, приймаючи будь-яке рішення.

Оскільки саме дотримання всіх критеріїв свідчить про якість та природу прийнятих рішень, то недотримання хоча б одного з вказаних принципів свідчить про протиправність та необґрунтованість таких рішень.

Враховуючи те, що конкретних фактів порушень, допущених позивачем, спірний наказ не містить, в його основу фактично покладено лише доповідну записку заступника начальника відділу боротьби з митними правопорушеннями Енергитичної митниці ДФС Гусача Д.Ю. від 01.06.2016 року № 3372/28-70-20, пояснень позивачки при прийнятті не враховано, оскільки вони взагалі не відбиралися, колегія суддів приходить до висновку, що він прийнятий не обґрунтовано (без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод і інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), а також упереджено, недобросовісно; нерозсудливо та, як наслідок, підлягає скасуванню.

З огляду на зазначені обставини справи та вимоги законодавства України, колегія суддів підтверджує висновки суду першої інстанції про наявність достатніх підстав та належних доказів на підтвердження правомірності заявлених позовних вимог.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2016 року по справі № 820/3959/16 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Енергетичної митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2016р. по справі № 820/3959/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Катунов В.В.Судді(підпис) (підпис) Ральченко І.М. Бершов Г.Є. Повний текст ухвали виготовлений 20.02.2017 р.