Ухвала суду № 64859705, 15.02.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2017 р.Справа № 818/1010/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Струкової Н.В.

представник відповідача ОСОБА_1

представник позивача Шведченко С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.11.2016р. по справі № 818/1010/16

за позовом Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Охтирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, в якому просив суд стягнути з відповідача податковий борг в сумі 34000,00 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідач перебуває на обліку в Охтирській ОДПІ як платник податків, порушила п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України в частині своєчасної сплати податкового боргу, який виник внаслідок перевірки в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій без наявності ліцензії, патентів та використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету та здійснення підприємницької діяльності без державної реєстрації. У зв'язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 34000,00 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 16.11.2016 року адміністративний позов Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій вона просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 19 Конституції України, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», ст.ст. 20, 75, 80 ПК України, ст. 2 КАС України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ФОП ОСОБА_3 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності та взята на облік у Охтирській ОДПІ як платник податків. Зазначені обставини підтверджуються копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.56) та довідкою про взяття на облік платника податків (а.с.7).

Посадовими особами податкового органу була проведена фактична перевірка в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій без наявності ліцензії, патентів та використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету та здійснення підприємницької діяльності без державної реєстрації.

В ході перевірки у ФОП ОСОБА_3 виявлено місце зберігання алкогольних напоїв не внесених до Єдиного реєстру місць зберігання, чим порушено вимоги ч. 36 ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

На підставі проведеної фактичної перевірки складено акт від 08.10.2015 року №110/18-11-17-0123/НОМЕР_1 (а.с.13-19). Відповідач відмовилася від підпису акту перевірки, про що складено акт відмови від підпису (а.с.21).

На підставі акту перевірки Охтирською ОДПІ були винесені рішення про застосування фінансових санкцій від 28.10.2015 за №0000012100 в сумі 17000,00 грн. (а.с.23) та №0000022100 в сумі 17000,00 грн. (а.с.22).

З метою погашення податкового боргу та у відповідності до положень ст.59 Податкового кодексу України 17 грудня 2015 року боржнику було виставлено податкову вимогу № 889-23 на суму 34 000,00 грн., яка 22.12.2015 направлена на адресу платника поштою та отримана 25.12.2015 згідно поштового повідомлення (а.с.26).

ФОП ОСОБА_3 оскаржила у судовому порядку рішення про застосування фінансових санкцій від 28.10.2015 за №0000012100 та №0000022100 (а.с.62-64).

Так, ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 25.10.2016 по справі №818/1230/16 позовну заяву ФОП ОСОБА_3 до Охтирської ОДПІ про скасування рішень було залишено без розгляду, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду (а.с.72-73). При цьому, в ухвалі суду зазначено, що ФОП ОСОБА_3 було отримано оскаржені рішення та їй було відомо про застосування фінансових санкцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У зв'язку з тим, що податковий борг в сумі 34000,00 грн. залишається непогашеним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що узгоджена сума податкового зобов'язання своєчасно та в повному обсязі не була сплачена, заборгованість перед бюджетом на момент розгляду справи складає в загальному розмірі 34000,00 грн., а тому вимоги про стягнення податкового боргу є обґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України до обов'язків платників податків входить сплата належних сум податків і зборів у встановлені законами терміни.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до картки особового рахунку платника податків та довідки-розрахунка податкової заборгованості (а.с.27-39) слідує, що заборгованість відповідача залишається не сплаченою в загальному розмірі 34000,00 грн.

Пунктом 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Враховуючи, що узгоджена сума податкового зобов'язання своєчасно та в повному обсязі не була сплачена, заборгованість перед бюджетом на момент розгляду справи складає в загальному розмірі 34000,00 грн., колегія суддів вважає правомірним та обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що вимоги про стягнення податкового боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів вважає хибними доводи апелянта про те, що виявлені алкогольні напої були придбані ФОП ОСОБА_3 для використанні у власних потребах, з огляду на наступне.

Так, зокрема, один з основних видів господарської діяльності відповідачки - діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.

В ході перевірки було встановлено, що приміщення за адресою АДРЕСА_1 облаштоване під кафе бар (ресторан), зокрема там знаходились: столи для відвідувачів, стільці, обладнана вітрина, на вітрині знаходились в асортименті алкогольні без алкогольні напої разом з цінниками, на барній стійці і на холодильнику знаходилось меню замовлення. Отже, приміщення було обладнане та відповідало вимогам торгівельного закладу ресторанного господарства.

Крім акту перевірки, пояснень перевіряючих, вказані обставини підтверджуються фото та відео доказами.

Згідно вимог ч. 36 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» - місця провадження діяльності з реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів повинні бути включені до Єдиного реєстру в місця зберігання.

На момент перевірки, закладу за адресою АДРЕСА_1, місце проведення господарської діяльності не було включено до Єдиного реєстру місць зберігання алкогольних та тютюнових виробів.

Внаслідок чого, перевіркою констатовано діяльність у місці зберігання алкогольних напоїв не внесених до Єдиного реєстру місць зберігання чим порушено вимоги частини тридцять шостої статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами і доповненнями.

ФОП ОСОБА_3, відмовилась від надання письмового пояснення, щодо виявлених порушень під час проведення перевірки.

Також, колегія суддів вважає необгрунтованими посилання апелянта на те, що на вітрині алкогольні напої належали ФОП ОСОБА_4, так як на момент перевірки станом 28.09.2015 року нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1. належало на правах права власності ФОП ОСОБА_3, а в оренду ФОП ОСОБА_4 було передане тільки 21.10.2016 року згідно договору №3 оренди нерухомого майна та акт приймання - передачі майна, до цього моменту ніякому іншому суб'єкту майно не належало, а діяльність здійснювалась. Як суб'єкт господарювання ОСОБА_4 зареєстрована в Охтирській ОДПІ 3 01.10.2015 року за № 181115147866.

Реєстраційне посвідчення № 30001674008 щодо застосування реєстратора розрахункових операцій за адресою господарської одиниці АДРЕСА_1, назва господарської одиниці Кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» зареєстроване 02.10.2015 року. До цього моменту, жоден суб'єкт господарювання не звертався із заявою на отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольним напоями чи тютюновими виробами за адресою: АДРЕСА_1.

Щодо доводів апелянта про неправомірні дії контролюючого органу самого факту призначення перевірки, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 7 Закону України від 02.10.1996р. №393/96-ВР „Про звернення громадян" (зі змінами та доповненнями) визначено, що „ Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. "

Згідно з п.80.2.5, п. 80.2.7 п.80.2 ст.80 ПКУ фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин: в зв'язку з отриманням в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; в зв'язку отриманням в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Як свідчать матеріали справи, перевірку було ініційовано в зв'язку з тим, що до Головного управління ДФС у Сумській області надійшло звернення ОСОБА_5, згідно якого скаржником повідомлено про наявність кафе розташованого за адресою АДРЕСА_1, де здійснюється діяльність з реалізації широкого асортименту акцизної продукції без відповідних ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, діяльність здійснюється з використанням незареєстрованою найманої праці. В зверненні було зазначено адресу, і що діяльність здійснює ОСОБА_6 з родиною.

Разом з тим, в ході перевірочного аналізу інформації викладеної у зверненні, було встановлено, що кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» належить на праві власності за адресою Сумська область, АДРЕСА_1. ФОП ОСОБА_3, - а ОСОБА_3 в свою чергу є підприємцем з видом діяльності:

56.10 «Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування».

68.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна» (основний);

Отже перевіркою фактів викладених у зверненні встановлено, що діяльність за вказаною адресою здійснювалась саме ФОП ОСОБА_3, яка і підлягала фактичній перевірці.

Таким чином, питання щодо здійснення підприємницької діяльності в частині виявлення місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів не внесених до Єдиного реєстру місць зберігання , належить до компетенції органів Державної фіскальної служби, а призначення перевірки фактів викладених у заяві відповідало вимогам законодавства та фактичних обставинах справи.

На підставі наказу № 225 від 28.09.2015 та направлення на проведення фактичної перевірки № 122, № 123 від 28.09.2016 року , в звязку з отриманням скарги споживача щодо торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, з використанням у роздрібній торгівлі широкого асортименту акцизної продукції, та у відповідності до підпункту 80.2.1,80.2.5,80.2.7 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, було ініційовано проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_3 із залученням відповідних підпорядкованих підрозділів.

В ході проведення перевірки, у приміщенні розташованому за адресою АДРЕСА_1 перебувала ОСОБА_3 (свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_2 від 12.12.2011 р).

Відповідно п.81.1 ст. 81 Податкового кодексу України вказаній особі були пред'явлені: направлення на перевірку №122 та №123 від 28.09.2015, наказ № 225 від 28.09.2015 та службові посвідчення ОСОБА_7, ОСОБА_8.

Проте фізична особа - підприємець ОСОБА_3, вчиняючи опір перевіряючим, відмовилась від ознайомлення з вищевказаними документами та відмовилась від їх підписання, про що складено акт № 66 від 28.09.2015 року, який засвідчує факт відмови та неможливості вручення копії наказу та пред'явлення направлення на проведення фактичної перевірки.

ФОП ОСОБА_3 було повідомлено про умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки передбачені ст.81 Податкового кодексу України, згідно яких: у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Таким чином, ФОП ОСОБА_3, фактично допустила посадових осіб контролюючих органів до перевірки приміщення яке використовується для провадження господарської діяльності за адресою: АДРЕСА_1, і її проведення відбувалося у рамках вимог чинного законодавства.

Наказ про проведення перевірки не оскаржувався, є чинним, на підставі вказаного наказу проведено перевірку,- за наслідками якої застосовано штрафні санкції . Відтак в рамках розгляду справи про стягнення боргу за штрафними санкціями питання правомірності видання наказу на перевірку є безпідставними.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 16.11.2016 року по справі № 818/1010/16 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.11.2016р. по справі № 818/1010/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Кононенко З.О. Повний текст ухвали виготовлений 20.02.2017 р.