Ухвала суду № 64859398, 14.02.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/128/17 Головуючий у 1-й інстанції: Падій В.В. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

14 лютого 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Губської Л.В., Федотова І.В.,

при секретарі - Пономаренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства «Куликівські Аграрні Інвестиції» на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Куликівські Аграрні Інвестиції» до державного реєстратора управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради Корнієнко Світлани Григорівни, Чернігівської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3, товариство з обмеженою відповідальністю «Горбів Агро» про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне підприємство «Куликівські Аграрні Інвестиції» звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державного реєстратора управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради Корнієнко Світлани Григорівни, Чернігівської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3, ТОВ «Горбів Агро» про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2017 року позовну заяву повернуто позивачу відповідно до п.6 ч.3 ст. 108 КАС України, оскільки справа не підсудна цьому адміністративному суду.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, приймаючи рішення про повернення позовної заяви позивачу суд першої інстанції керуючись п. 1 ч. 1 ст. 18 КАС України вирішив, що позов підсудний місцевому загальному суду як адміністративному суду і не підлягає розгляду Чернігівським окружним адміністративним судом.

Такий висновок ґрунтується на тому, що позивач - державний реєстратор управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради є посадовою особою органу місцевого самоврядування - Чернігівської міської ради і не є посадовою особою органу державної влади, обласної ради, Київської, Севастопольської міської ради.

Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитись із таким висновком, виходячи з наступного.

Частиною першою ст. 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» у рішенні від 12.10.1978 вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

За змістом п. 1 ч. 1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:

1) адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам;

2) усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;

4) усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;

5) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1 - 4 частини першої цієї статті;

6) адміністративні справи щодо:

примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства;

примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України;

затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення іноземців та осіб без громадянства, які підлягають примусовому видворенню за межі України;

продовження строку затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення іноземців та осіб без громадянства, які підлягають примусовому видворенню за межі України;

затримання іноземців та осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні;

7) адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця щодо виконання рішень органів (посадових осіб), крім судових рішень.

При цьому, органами місцевого самоврядування є представницькі органи - сільські, селищні, міські, районні, обласні ради, а також виконавчі органи - виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи (ст. 10, 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 р.).

Відповідно до ст. 2, 3 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. Не є посадовими особами технічні працівники та обслуговуючий персонал органів місцевого самоврядування

Посадами в органах місцевого самоврядування є:

- виборні посади, на які особи обираються територіальною громадою;

- виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою;

- посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Водночас місцевим загальним судам не підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, якщо такі справи підсудні окружним адміністративним судам.

Так, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 18 КАС України окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Частиною 3 цієї статті також встановлено, що справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача.

При цьому, місцевим органом виконавчої влади є місцева державна адміністрація (міська, районна, обласна), а також територіальний (міський, районний, обласний) підрозділ (відділ, відділення, управління, інспекція, служба, адміністрація, центр тощо) центрального органу виконавчої влади, в т. ч. із спеціальним статусом.

Слід мати на увазі, що справи за позовами до цих суб'єктів владних повноважень підсудні окружним адміністративним судам. Проте якщо стороною є посадова (службова) особа цих органів, то у позивача з'являється право вибору підсудності: окружний адміністративний суд чи місцевий загальний.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що слід звернути увагу, що альтернативна підсудність передбачена для вимог, які стосуються оскарження дій або бездіяльності, а не рішень посадових осіб місцевих органів виконавчої влади. Таким чином, якщо предметом оскарження є рішення посадової особи, то справа підсудна окружному адміністративному суду.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, Чернігівська міська рада є органом місцевого самоврядування, управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради - є його виконавчим органом, а державний реєстратор управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради Корнієнко Світлана Григорівна, у своє чергу, є посадовою особою органу місцевого самоврядування - Чернігівської міської ради.

Водночас, судом встановлено, що предметом спору є правомірність прийняття державним реєстратором управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради саме рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 31383574 від 14.09.2016.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що оскільки ця адміністративна справа не пов'язана із притягненням до адміністративної відповідальності, пенсійними виплатами або соціальною допомогою, діяннями державного виконавця тощо, натомість стороною у справі є державний реєстратор управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради, який в даному випадку здійснює владні управлінські функції, та предметом є правомірність рішення останнього, даний спір підсудний окружному адміністративному суду.

З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, порушив норми процесуального права, що є підставою для її скасування та направлення справи для продовження розгляду до Чернігівського окружного адміністративного суду.

Відповідно до ст.ст. 199 ч. 1 п. 3, 204 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно застосував норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, у зв'язку з чим ухвала підлягає скасуванню як така, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 199, 202, 205, 206 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Куликівські Аграрні Інвестиції»- задовольнити.

Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2017 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Федотов І.В.

Губська Л.В.