Ухвала суду № 64859339, 15.02.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 357/11841/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Дмитренко А.М. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

15 лютого 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кучми А.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області на постанову Білоцерківського районного суду Київської області від 05.12.2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернувся до Білоцерківського районного суду Київської області з адміністративним позовом до УПФУ у Білоцерківському районі Київської області про визнання протиправною відмови та призначити пенсії за віком на пільгових умовах (зі зниженням пенсійного віку).

Постановою Білоцерківського районного суду Київської області від 05.12.2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, УПФУ у Білоцерківському районі Київської області подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити у задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1986 року 3 категорії.

10.03.2016 року звернувся із письмовою заявою до управління ПФУ в Білоцерківському районі щодо призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Рішенням відповідача від 26.04.2016 року за № 238 йому було відмовлено в призначенні цієї пенсії в зв'язку з тим, що він не надав первинних документів, якими підтверджується факт його роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що є необхідною умовою для призначення такого виду пенсії.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей,, які І зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

За ст.10 даного Закону, учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській І АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986 - 1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988 - 1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

Статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення. Так, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали в зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менш, ніж 5 календарних днів, - передбачено зменшення пенсійного віку на 10 років; які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів зменшення пенсійного віку на 8 років; - які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році зменшення пенсійного віку на 5 років.

В силу приписів п. 7 підпункту «г» Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій (затверджений Постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року №22-1), при зверненні за призначенням пенсії зі зниженням пенсійного віку, особи-учасники ліквідації І - III категорії повинні надати посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, яке повинне мати штамп про його перереєстрацію та довідку Ф. 122 за установленою формою.

Отже, документом, який надає право на користування пільгами, передбаченими Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в т.ч. і пільгами на призначення пенсії за ст.55 цього Закону, згідно вищенаведених правових норм є посвідчення потерпілого.

Позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 3 категорії, що підтверджується копією відповідного посвідчення, що не заперечується апелянтом.

Згідно вимог ст. 15 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», основним документом, що визначає час виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безпосередньо в зоні відчуження являється довідка Ф.122, форма та порядок видачі якої затверджено Постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях №122 від 09.03.1988 року, яка видається на підставі первинних документів лише тими підприємствами, установами та організаціями, в складі яких працівник безпосередньо виконував роботи по ліквідації наслідків аварії або їх правонаступником.

У разі неможливості подання довідки за формою №122 внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, для визначення права на призначення пенсії надаються інші (первинні) документи, що стверджують період роботи в зоні відчуження:

табелі обліку робочого часу за період роботи в зоні; копії відомостей (особових рахунків) на виплату заробітної плати: інші первинні документи, які містять дані про місце, термін (період) та характер виконуваних робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Так, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 3 позивачу було видане Київською облдержадміністрацією на підставі довідки учбово-дослідного господарства Білоцерківського сільськогосподарського інституту від 29.12.1992 року № 188 про підвищену оплату праці за роботу в зоні відчуження у період з 09.09.1986 року по 10.09.1986 року. Посвідчення перереєстроване Тимчасовою комісією з питань проведення перевірки правильності видачі посвідчень «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» /протокол № 39 засідання комісії від 28.05.1998 року/, що вбачається з відповіді Департаменту соціального захисту населення Київської ОДА від 15.03.2016 року на запит УПФУ у Білоцерківському районі /а.с.52/.

Згідно довідки № 188 від 29.12.1992 року /а.с.40/, позивачу за період роботи в с. Кошаровка, Копачі, Старолісся з 09.09.1986 року по 10.09.1986 року виплачено заробітну плату в підвищеному розмірі в сумі 16 крб.40 коп. /коефіцієнт 3/.

Отже, зазначені вище документи належним чином підтверджують факт участі позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Крім того, згідно копії трудової книжки позивача з 13.12.1983 року по 31.01.1989 року він працював водієм учбово-дослідного господарства Білоцерківського сільськогосподарського інституту, яке в послідуючому було реорганізовано в Навчально-науково-дослідний центр Білоцерківського державного аграрного університету, що вбачається з довідки про перейменування від 06.02.2012 року № 5 /а.с.51/.

Позивачем також додатково було надано відповідачу наступні документи: протокол засідань трудового колективу учбово-дослідного господарства Білоцерківського сільськогосподарського інституту від 11.03.1991 року, протокол загальних зборів учгоспу Білоцерківського державного аграрного університету від 03.04.1998 року, якими підтверджено факт участі працівників, в т.ч. і позивача, у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році /а.с.28-29, 32-34/; список учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС учбово-дослідного господарства Білоцерківського сільськогосподарського інституту /а.с.30-31/.

Колегія суддів також не може не погодитися з висновками суду першої інстанції, що в даному випадку фактично під сумнів відповідачем поставлено правомірність видачі уповноваженим органом посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 3 категорії, а перевірка цих фактів виходить за межі компетенції відповідача.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21.11.2006 року та в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 21.10.2010 року по справі № К-42596/09.

За таких обставин, оцінюючи в сукупності надані сторонами докази, надавши правову оцінку встановленим обставинам справи, апеляційна інстанція приходить до аналогічного з судом першої інстанції висновку, що позивач дійсно приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, робота у зоні відчуження підтверджується іншими первинними документами, наявними в матеріалах справи, що вказує на протиправність відмови відповідача у призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. А тому, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області - залишити без задоволення.

Постанову Білоцерківського районного суду Київської області від 05.12.2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Карпушова О.В.

Кучма А.Ю.