Ухвала суду № 64859303, 15.02.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/1615/16 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В., Суддя-доповідач: Кобаль М.І.

У Х В А Л А

Іменем України

15 лютого 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кобаля М.І.,

суддів: Безименної Н.В., Карпушової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні без участі сторін матеріали апеляційної скарги Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Київського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Публічного акціонерного товариства «Укргідроенерго» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ:

Київське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Укргідроенерго» (далі - Відповідачі) у якому просило стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції в розмірі 1 225 644,00 грн. та 18 384,75 грн. пені.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року в задоволенні вимог адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити вимоги адміністративного позову в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Апеляційний розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони у судове засідання не з'явились.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ПАТ «Укргідроенерго» зареєстроване як юридична особа 05.01.1995 року, що підтверджується відомостями, наведеними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (Т.1 а.с.28-33).

Як зазначено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, до складу підприємства відповідача входять наступні відокремлені підрозділи без права юридичної особи, зокрема: філія «Каскад Київських ГЕС і ГАЕС» ПАТ «Укргідроенерго»; філія «Канівська ГЕС» ПАТ «Укргідроенерго»; філія «Кременчуцька ГЕС» ПАТ «Укргідроенерго»; філія «Дніпродзержинська ГЕС» ПАТ «Укргідроенерго»; філія «Дніпровська ГЕС» ПАТ «Укргідроенерго»; філія «Каховська ГЕС імені П.С. Непорожнього» ПАТ «Укргідроенерго»; філія «Дністровська ГЕС» ПАТ «Укргідроенерго»; філія «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС» ПАТ «Укргідроенерго».

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII відповідач є працедавцем, який зобов`язаний виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів.

У лютому 2016 року ПАТ «Укргідроенерго» подано до Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2015 рік форми № 10-ПІ, відповідно до якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві у 2015 році становила 2923 осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства України встановлена інвалідність 104 осіб (Т.1 а.с.6).

На підставі даних поданого відповідачем звіту форми № 10-ПІ Київським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів зроблено висновок про незабезпечення відповідачем працевлаштування 13 інвалідів у 2015 році, оскільки на його підприємстві відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» повинно бути створено 117 робочих місць, які призначені для забезпечення працевлаштування інвалідів, проте працює лише 104 осіб.

Відтак, позивач вважає, що відповідач повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у сумі 1 225 643,77 грн., виходячи з розміру середньої річної заробітної плати штатного працівника на підприємстві у 2015 році та 13 робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих ними.

У зв`язку з порушенням відповідачем терміну сплати вказаних адміністративно-господарських санкцій, позивачем на підставі приписів ч.2 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII нараховано пеню у загальному розмірі 18 384,75 грн.

Суму нарахованих адміністративно-господарських санкцій та пені ПАТ «Укргідроенерго» добровільно не сплачено, у зв`язку з чим Київське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні вимог адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення адміністративно-господарського правопорушення.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що у 2015 році ПАТ «Укргідроенерго» вчинено усі визначені чинним законодавством дії, направлені для забезпечення працевлаштування інвалідів відповідно до передбаченого цим Законом нормативу, у тому числі створено робочі місця для працевлаштування інвалідів, надано державній службі зайнятості і Фонду соціального захисту інвалідів інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів та звітність про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

На підтвердження власних доводів відповідачем долучено до матеріалів справи належним чином засвідчені копії звітності форми № 3-ПН, що подавалась підприємством та його відокремленими підрозділами протягом 2015 року до районних центрів зайнятості (Т.1 а.с.35-176).

Також, в матеріалах справи містяться листи міських центрів зайнятості, зокрема:

- лист Дніпродзержинського міського центру зайнятості від 29.06.2016 № 1485 в якому останній повідомляє, що Філія Дніпродзержинська ГЕС ПАТ «Укргідроенерго» протягом 2015 року надала звітність «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» за формою № 3-ПН з 7-ма вакансіями для працевлаштування інвалідів. З них одна особа працевлаштована, 5 осіб відмовились від працевлаштування, одній особі відмовлено у зв'язку з працевлаштуванням іншої особи;

- лист Новодністровського міського центру зайнятості від 16.06.2016 № 228/24-07 в якому останній повідомляє, що Філія «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС ПАТ «Укргідроенерго» протягом 2015 року надала звітність «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» за формою № 3-ПН з 12-ма вакансіями для працевлаштування інвалідів. З них дві особи працевлаштовані, а на інші вакансії особи для працевлаштування не направлялись через відсутність у них відповідної кваліфікації та/або заборону МСЕК на виконання тих чи інших видів робіт, але вакансії були укомплектовані іншими особами з числа безробітних;

- лист Вишгородського міського центру зайнятості від 15.04.2016 № 181-1/02 в якому останній повідомляє, що ПАТ «Укргідроенерго» протягом 2015 року подавалась звітність «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» за формою № 3-ПН для працевлаштування інвалідів, однак інвалідів на працевлаштування не направляли.

- лист Вишгородського міського центру зайнятості від 22.08.2016 № 441/05 в якому останній повідомляє, що Філія «Каскад Київських ГЕС і ГАЕС ПАТ «Укргідроенерго» протягом 2015 року подала 23 звіти «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» за формою № 3-ПН, однак інвалідів, які б відповідали заявленим вакансіям не перебувало на обліку в центрі зайнятості, відмов у працевлаштуванні не було.

- відповідь Світловодського міськрайонного центру зайнятості від 08.08.2016 № 08-16/1876/05, відповідно до якої «Філіє Кременчуцька ГЕС ПАт «Укргідроенерго» протягом 2015 року було подано 16 звітів форми 3-ПН, для інвалідів подано 1 вакансію.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що ПАТ «Укргідроенерго» та його філіями протягом 2015 року до районних центрів зайнятості подавалась звітність форми № 3-ПН. У вказаних звітах підприємством відображено інформацію про характеристики вакантних місць, призначених для працевлаштування інвалідів, та основні вимоги до претендентів на вакансії. Загальна кількість вакансій, що була подана відповідачем, перевищує кількість 13 робочих місць, що не зайняті особами з обмеженими можливостями, за які відповідачу нараховано адміністративно-господарські санкції та пеню.

Тобто, відповідачем було виконано вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», зокрема, створено робочі місця для інвалідів, а також інформовано районні центри зайнятості про вакансії для працевлаштування інвалідів.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Частинами 2 та 5 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Згідно з ч. 3 ст. 50 Закону України «Про зайнятість населення» роботодавці зобов'язані: своєчасно та в повному обсязі подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Форма звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії.

Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником (пункт 2.1. Порядку подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України № 316 від 31.05.2013 року.

Отже, законодавством встановлено обов'язок роботодавця створити робочі місця для інвалідів відповідно до нормативу та подавати, інформацію про попит на робочу силу (вакансії) до територіального органу Державної служби зайнятості.

Проте, колегія суддів апеляційної інстанції критично ставиться до тверджень позивача про обов'язок відповідача сплачувати адміністративно-господарські санкції, не зважаючи на відсутність обов'язку для роботодавця здійснювати пошук працівників (інвалідів) самостійно.

Таким чином суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач виконав, встановлений Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, створивши робочі місця та систематично інформувавши районні центри зайнятості про вакансії для працевлаштування інвалідів.

А тому, адміністративно-господарські санкції за незабезпечення працевлаштування інвалідів у кількості, що відповідає нормативу, не можуть застосовуватись до суб`єкта господарювання у разі, якщо такий суб`єкт вжив усіх передбачених законодавством заходів для працевлаштування останніх, тобто коли у його діях немає складу правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 22.12.2009 по справі № 21-2151во009 та від 16.04.2013 у справі № 21-81а13.

Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий - суддя М.І. Кобаль

судді: Н.В. Безименна

О.В. Карпушова

Головуючий суддя Кобаль М.І.

Судді: Карпушова О.В.

Безименна Н.В.