Ухвала суду № 64859168, 16.02.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 753/18469/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Шклянка М. П. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2017 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я. М., Бабенка К. А.,

за участю секретаря Видмеденко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Лівобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Лівобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 11.11.2016 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання дій відповідача протиправними щодо переведення його з пенсії за вислугу років, яку він отримував згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" та зобов'язати Лівобережне об'єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати для призначення пенсії за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування".

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 11.11.2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування технічними засобами у відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що постанову суду слід залишити без змін з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в Лівобережному об'єднаному Управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві.

18.11.1998 року позивачу призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

31.01.2014 року позивач звернувся до УПФУ в Дарницькому районі м. Києва (правонаступником якого є позивач) з заявою про призначення йому пенсії за віком на загальних підставах, у зв'язку з тим, що в нього з'явилося таке право.

Також, 21.04.2016 року позивач звернувся до Лівобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою в якій просив надати йому документи та розпорядження на підставі яких його було переведено на пенсію за віком, а також повідомити який показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях України, був застосований при призначенні пенсії.

19.07.2016 року позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії із застосуванням середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, які передують року звернення за призначенням пенсії.

Листом від 22.08.2016 року відповідач повідомив позивачу, що при призначенні пенсі за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосована середня заробітна плата за 2007 рік в сумі 1197,91 грн.

Листом від 22.08.2016 року за вих. № 11173/14/К-307/1 Лівобережне об'єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивача про те, що оскільки він отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а 31.01.2014 року йому було призначено пенсію за віком із застосуванням середнього показника за 2007 рік (1197, 91 грн.), оскільки це слід рахувати не як нове призначення, а як перехід на інший вид пенсії за іншим законом.

Апелянт зазначає, що оскільки подана позивачем заява є заявою про переведення з одного виду пенсії на інший, то відповідачем правомірно застосовано до спірних правовідносин норму ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 5 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII визначено, що особам, звільненим з військової служби, іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей може призначатися (за їх бажанням) пенсія на умовах і в порядку, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV.

Згідно з ст. 9 Закону України № 1058-IV види пенсійних виплат і соціальних послуг відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком.; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Таким чином, питання щодо виплати пенсії за вислугою років не входять до правового поля Закону України № 1058-IV, а регулюються Законом України № 2262-XII.

Відповідно до ст. 7 Закону України № 2262-XII, військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", призначається одна пенсія за її вибором.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року.

Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск: К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

З наведених норм чинного законодавства вбачається, що положеннями ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії на інший вид, яка призначена саме за цим Законом.

Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Однак, у даній справі має місце призначення позивачу іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного на інший вид пенсії в межах одного закону, що не було враховано судом першої інстанції.

Позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" позивач звернувся вперше, у 2014 році.

При цьому, згідно ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" при переведенні з одного виду пенсії на інший враховується заробітна плата (дохід) із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, лише за бажанням особи.

Проте, жодних доказів про висловлення позивачем бажання на застосування такого показника відповідачем суду не надано.

Таким чином, оскільки позивачу було призначено пенсію за віком за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вперше у 2014 році, то має застосовуватися середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення позивача за призначенням пенсії, тобто за 2011-2013 роки, як це передбачено ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд України, у постановах від 31.03.2015 р. №21-612а14, від 22.12.2015 р. №21-4071а15.

Згідно ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу. Також, відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Отже, дії відповідача щодо застосування показника за 2007 рік є протиправними.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що при призначенні позивачу пенсії за віком відповідач повинен був застосовувати положення ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а не частини третьої статті 45 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відтак, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Лівобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 11.11.2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Лівобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 11.11.2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

К. А. Бабенко

Повний текст ухвали виготовлено 21.02.2017 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М.

Бабенко К.А