Постанова № 64858882, 15.02.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2017 р. Справа № 922/182/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білецька А.М., суддя Гребенюк Н. В., суддя Істоміна О.А.

при секретарі Бєлкіній О.М.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю №7209 від 13.12.2016;

відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю №01-16юр/3600 від 10.05.2016,

ОСОБА_3, за довіреністю № 61-16 юр/320 від 25.04.2016

3-ї особи не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків (вх. №257 Х/3) на ухвалу господарського суду Харківської області від 05.01.17 р. у справі № 922/182/17,

за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал", м. Харків,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Харківська міська рада, м. Харків,

до Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків

про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.01.2017р. (суддя Байбак О.І.) заяву Комунального підприємства "Харківводоканал", м. Харків, про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено. Заборонено Акціонерній компанії Харківобленерго до вирішення даної справи по суті вчиняти дії по припиненню, обмеженню енергопостачання усіх обєктів Комунального підприємства Харківводоканал. Стягувачем за даною ухвалою визначено Комунальне підприємство Харківводоканал, боржником - Акціонерна компанія Харківобленерго.

Відповідач з ухвалою суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм чинного законодавства, просить ухвалу господарського суду Харківської області від 05.01.2017 скасувати.

Апеляційна скарга мотивована посиланням на порушення судом першої інстанції ст.ст. 66,67 ГПК України. Позивач зазначає, що судом першої інстанції не наведено обґрунтування, яким чином невжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу до вирішення справи по суті вчиняти дії щодо припинення, обмеження енергопостачання усіх обєктів позивача може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Також, відповідач вважає, що судом не враховано наслідки, які може спричинити та спричиняє заборгованість за спожиту електричну енергію, а також той факт, що вжиття заходів забезпечення позову перешкоджає господарській діяльності відповідача та порушує інтереси інших споживачів електричної енергії.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому з наведеними відповідачем доводами не погоджується, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржувану ухвалу без змін. Позивач посилається на наявність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вважає, що вжиття заходів забезпечення позову попереджує можливі незворотні наслідки у випадку відключення водопостачальних вузлів позивача від електропостачання. Також, позивач вважає, що баланс інтересів сторін, відповідно до предмету договору не порушується.

01.02.2017 позивач звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи в звязку з необхідністю подання додаткових доказів у справі, а саме: Висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз щодо неможливості відключення від енергопостачання обєктів комунального підприємства.

01.02.2017 третя особа також звернулась з клопотанням про відкладення розгляду справи, мотивуючи неможливістю забезпечити участь свого уповноваженого представника в призначене судове засідання.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 01.02.2017 за клопотанням позивача продовжено строк розгляду апеляційної скарги по справі № 922/182/17 за межі строку, встановленого законодавством, на 15 днів.

15.02.2017 позивач надав додаткові пояснення, в яких посилається на судові рішення у справі № 922/470/16, які, на думку позивача, мають преюдиційний характер та впливають на оцінку доказів у справі № 922/182/17, стосовно того, що припинення (обмеження) електропостачання окремих обєктів системи централізованого питного водопостачання м. Харкова порушує єдиний безперервний технологічний процес виробництва, транспортування КП «Харківводоканал» питної води та розподілу її споживачам та може призвести до негативних наслідків.

Як вбачається з матеріалів справи, Комунальне підприємство "Харківводоканал", м. Харків (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою в якій просило суд зобовязати Акціонерну компанію "Харківобленерго", м. Харків (відповідач) вчинити певні дії, а саме, зобов'язати останнього погодити дії з обмеження або припинення електропостачання обєктів системи централізованого водопостачання та водовідведення КП Харківводоканал з підстав зазначених в повідомленнях про відключення №№ 527, 528, 529, 530, 531 від 30.12.2016 з Харківською міською радою на виконання повноважень з забезпечення реалізації вимог техногенної та пожежної безпеки на субєктах господарювання, що належать до сфери їх управління, які можуть створити реальну загрозу виникнення аварії.

Позов обґрунтовано з посиланням на те, що відповідач направивши на адресу позивача повідомлення про відключення №№ 527, 528, 529, 530, 531 від 30.12.2016 має на меті відключити ряд обєктів підприємства позивача, які задіяні в технологічному процесі подачі води та очищення стоків, що є реальною загрозою виникнення в м. Харкові та деяких населених пунктів Харківської області, де позивач здійснює водопостачання та водовідведення, надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, що в свою чергу може порушити права та інтереси територіальної громади м. Харкова та завдати шкоди довкіллю.

Одночасно з позовною заявою позивач надав суду заяву про вжиття заходів до забезпечення позову в якій просив суд до набрання чинності рішенням у справі вжити заходи забезпечення позову шляхом тимчасової заборони АК Харківобленерго до вирішення справи по суті вчиняти дії по припиненню обмеженню енергопостачання усіх об'єктів КП Харківводоканал.

Задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з обставин, за якими встановив, що відповідач направивши на адресу позивача повідомлення про відключення № № 527, 528, 529, 530, 531 від 30.12.2016 має на меті відключити від енергопостачання обєкти позивача, більша частина яких безпосередньо задіяна в технологічному процесі подачі води та очищення стоків. Зокрема, відповідач має на меті припинити енергопостачання насосних станцій, що призведе до зупинки процесу розподілу між споживачами води, яка продовжує безперервно подаватися у міські мережі водопостачання, з усіма можливими негативними наслідками техногенного характеру, що з цього випливають.

При цьому, як зазначено судом першої інстанції, КП "Харківводоканал" є підприємством, що надає послуги з централізованого питного водопостачання та є єдиним підприємством, яке задовольняє потреби мешканців міста у водопостачанні, водовідведенні, очищенні води та стоків. Крім того, позивач є єдиним у місті Харкові підприємством, яке здійснює централізоване постачання питної води населенню, є об'єктом життєзабезпечення міста стратегічного призначення, що здійснює безперервний цикл водопостачання.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заходи забезпечення позову шляхом тимчасової заборони відповідачу до вирішення справи по суті вчиняти дії по припиненню, обмеженню енергопостачання усіх обєктів позивача пропорційними щодо тих наслідків, які може викликати їх невжиття, та такими, що дозволяють досягти збалансованості інтересів сторін даного спору, оскільки припинення/обмеження електропостачання позивача, як підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надає відповідні послуги багатомільйонному населенню міста та області., може призвести до надзвичайних ситуацій техногенного характеру, не зворотних наслідків екологічного, санітарно-епідеміологічного та соціального характеру, яким заздалегідь неможливо запобігти. Зазначене може завдати непоправної шкоди мешканцям міста Харкова, яку в даному випадку представляє Харківська міська рада, як представницький орган територіальної громади міста.

Однак, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, оскільки застосувавши заходи до забезпечення позову які фактично аналогічні позовним вимогами, місцевий господарський суд таким чином вирішив спір до його розгляду по суті.

Згідно із ст.ст. 66-67 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вживає заходів до забезпечення позову шляхом винесення відповідної ухвали.

В Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 12.12.06 №01-8/2776 "Про деякі питання практики забезпечення позову" зазначено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову та імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду у разі невжиття таких заходів.

У п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.06 №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з п.9 Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 №16, господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Предметом спору у даній справі є вимоги позивача про зобовязання Акціонерну копанію "Харківобленерго" вчинити певні дії, а саме, зобов'язати останнього погодити дії з обмеження або припинення електропостачання обєктів системи централізованого водопостачання та водовідведення КП Харківводоканал з підстав зазначених в повідомленнях про відключення №№ 527, 528, 529, 530, 531 від 30.12.2016. Тобто, фактично позивач вимагає зобовязати відповідача припинити відключення від енергопостачання обєктів єдиної технологічної системи КП "Харківводоканал".

А оскаржуваною ухвалою заборонено Акціонерній компанії Харківобленерго до вирішення даної справи по суті вчиняти дії по припиненню, обмеженню енергопостачання усіх обєктів Комунального підприємства Харківводоканал.

Тобто, в даному випадку заходи забезпечення позову, про які йдеться в ухвалі суду, є фактично тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, а застосуванням вищевказаних заходів по забезпеченню позову спір був вирішений по-суті та навіть у обсязі більшому, ніж вони заявлені.

Зазначене відповідає правовій позиції, викладеній Вищим господарським судом України в постанові від 16.06.2016 у справі №м922/470/16.

Крім того, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, дійшовши висновку про те, що відповідач має на меті відключити від енергопостачання обєкти позивача, а також встановивши на підставі Висновку Профільного проектного науково-дослідного інституту комунальних споруд міст «Інститут «Укркомунндіпроект» № 01/60 від 21.11.2011, що відключення системи водопостачання призведе до порушення, зупинки безперервного процесу подачі води у місто та руйнування системи, в той же час не з'ясував та не навів в ухвалі жодного обґрунтування, яким чином невжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу до вирішення справи по суті вчиняти дії по припиненню, обмеженню енергопостачання усіх об'єктів позивача може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду в разі його задоволення.

Отже, на думку колегії суддів, наведене в оскаржуваній ухвалі про забезпечення позову мотивування щодо наявності підстав для задоволення заяви про забезпечення позову не можна визнати достатньо обґрунтованим. Судова колегія зазначає, що і матеріали справи не містять належних доказів та відповідних даних, на підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Також, колегія суддів враховує, що відповідно до роз'яснень п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.06 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, оскільки обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном (в тому числі грошовими коштами) іноді призводить до незворотних наслідків.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції при винесенні оскарженої ухвали наведеним правовим положенням юридичного аналізу в контексті спірних правовідносин надано не було, в той час, як у даному випадку необхідно було враховувати вказані норми в комплексі.

Відповідно до розяснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 1 Постанови від 29.12.76 № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову було задоволено судом першої інстанції без дослідження в повному обсязі обставин справи та норм чинного законодавства, що призвело до прийняття оскарженої ухвали з помилковим застосуванням норм права, що є підставою для скасування ухвали господарського суду господарського суду Харківської області від 05.01.2017 у справі № 922/182/17 про забезпечення позову.

На підставі зазначеного, керуючись статтями 66, 67, 86, 99, 101, 103, пунктами 1, 4 частини 1 статті 104, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 05.01.2017 у справі № 922/182/17 про забезпечення позову скасувати.

В задоволенні заяви Комунального підприємства "Харківводоканал", м. Харків про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони Акціонерній компанії Харківобленерго до вирішення даної справи по суті вчиняти дії по припиненню, обмеженню енергопостачання усіх обєктів Комунального підприємства Харківводоканал відмовити.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Білецька А.М.

Суддя Гребенюк Н. В.

Суддя Істоміна О.А.