Ухвала суду № 64858250, 20.02.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.02.2017 р. Справа№ 914/1806/16

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Коссака С.М., при секретарі Сало О.А. розглянув матеріали справи

за скаргою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ», м. Новий Розділ, Львівська область;

на дії Новороздільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області,

заінтересована особа: Новороздільський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, м. Новий Розділ, Львівська область;

у справі № 914/1806/16

за позовом: Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Енергія Новий Розділ, м. Новий Розділ, Львівська область

про стягнення штрафу,пені та зобовязати виконати рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 13.11.2015р. № 66 р/к.

За участю представників:

Від скаржника (відповідача): ОСОБА_1 представник за довіреністю № 8623 від 30.12.2016 року; ОСОБА_2 представник за довіреністю № 916 від 03.02.2017 року;

Від позивача: ОСОБА_3 представник за довіреністю № 13/08-2057 від 30.12.2016 року;

Від ДВС: ОСОБА_4 державний виконавець за посвідченням лв № 0646.

На розгляд господарського суду Львівської області Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ» подано скаргу вих. № 368 від 05.01.2017р. ( вх. № 124/17 від 12.01.2017р.) на дії Новороздільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області щодо винесення постанови від 22.12.2016р. про скасування процесуального документу по виконавчому провадженню № 52480106.Скаржник просить визнати неправомірними дії ВДВС та скасувати постанову про скасування процесуального документу від 22.12.2016р. у справі 914/1806/16 за позовом Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю Енергія Новий Розділ про стягнення штрафу, пені та зобовязати виконати рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 13.11.2015р. № 66 р/к.

Ухвалою суду від 16.01.2017 р. прийнято скаргу у справі № 914/1806/16 до розгляду.Розгляд скарги призначено на 06.02.2017р., про що сторони були повідомлені належним чином під розписку, що підтверджуються повідомленнями про вручення поштового відправлення (оригінали поштівок в матеріалах справи).

З підстав зазначених ухвалі суду від 06.02.2017р. розгляд скарги відкладено на 13.02.2017р.

В судовому засіданні 13.02.2017р. з метою повного, всебічного, обєктивно розгляду скарги оголошено перерву до 20.02.2017р.

В судовому засіданні 20.02.2017р. представники відповідача (скаржника) підтримують подану скаргу, просять її задоволити, подали пояснення по справі вих. № 1252 від 20.02.2017р.

Представник позивача в судовому засіданні 20.01.2017р. надав усні пояснення по скарзі з врахуванням письмових пояснень (вх. № 3772/17 від 30.01.2017р., просить відмовити у задоволенні скарги.

В судовому засіданні представник ВДВС надав усні пояснення, заперечує проти заявленої скарги з підстав зазначених в поясненнях (вх.№4658/17 від06.02.2017р.), просить в скарзі відмовити повністю.

При винесенні ухвали суд керувався наступним.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Зазначеним Законом визначено органи та особи, що здійснюють примусове виконання рішень на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та іншими нормативними актами.

Так, відповідно до ст. 5 названого вище Закону, примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено права та обовязки виконавців, серед яких обовязок здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (ч. 2.); винесення постанови про закінчення виконавчого провадження у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (п.9 ч.1 ст.39 Закону). Згідно зі ч.3 ст.74 Закону начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобовязати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Предметом оскарження є постанова в.о. Новороздільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_4 про скасування процесуального документу від 21.12.2016 року ВП №52480106 при здійсненні контролю за діями державного виконавця, якою скасовано документ «Постанова про закінчення виконавчого провадження (п.8 ч.1 ст.49)» від 08.12.2016 року при виконанні наказу господарського суду Львівської області у справі №914/1806/16, виданого 17.08.2016 року. Наказ від 06.12.2016 року №1953/к про покладення виконання обовязків на ОСОБА_4 в матеріалах справи.

Так, на виконання рішення господарського суду Львівської області від 25.07.2016 року видано наказ про примусове виконання рішення (бланк №0459553) такого змісту: «На виконання рішення господарського суду від 25 липня 2016 року зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю Енергія Новий Розділ (81652, м. Новий Розділ, Львівська область, вул. Грушевського, 37; ідентифікаційний код 33525073) виконати рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 13.11.2015р. № 66 р/к, а саме: Товариству з обмеженою відповідальністю Енергія-Новий Розділ привести технічні умови, в тому числі гр. ОСОБА_5, гр. ОСОБА_6 та ПП Димицька Л. у відповідність до вимог законодавства України згідно з описово-мотивувальною частиною рішення адміністративної колегії ЛОТВ АМК України від 13.11.2015р. № 66 р/к.

Стягувач: Львівське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (79005, місто Львів, вулиця І. Франка, будинок 61; ідентифікаційний код 20812013)».

Скаржник (боржник) у поданій скарзі та у судовому засіданні заявив, що рішення господарського суду Львівської області, на виконання якого видано наказ, виконане у повному обсязі. При цьому зазначив, що п.п. 8, 11, 12, 13, 16 згідно з описово-мотивувальною частиною рішення адміністративної колегії ЛОТВ АМК України від 13.11.2015р. № 66 р/к вилучені з технічних умов на встановлення індивідуального обліку тепла, а п.7 змінений.

Стягувач - Львівське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України у своїх поясненнях (вх. №3772/17 від 30.01.17р.) заперечив факт виконання рішення суду. При цьому зазначив, що «..приведенню до вимог законодавства України згідно з описово мотивувальною частиною рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 13.11.2015р. № 66 р/к підлягають не лише технічні умови гр..ОСОБА_5, гр. ОСОБА_6 та ПП Димицька Л. (вказані у тому числі) як приклади), але й і інші технічні умови, що видані з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції відповідно до рішення адміністративної колегії ЛОТВ АМК України від 13.11.2015р. № 66 р/к.».

Належних та допустимих доказів іншого скаржником суду не подано.

Слід зазначити, що гр. ОСОБА_5, гр. ОСОБА_6, як споживачі, що були зазначені у рішенні адміністративної колегії ЛОТВ АМК України від 13.11.2015р. № 66 р/к, і, відповідно у виконавчому документі, не погодилися з фактом виконання рішення у повному обсязі та відповідно закінчення виконавчого провадження у цій справі, оскільки на їх думку, технічні умови не приведені у відповідність до вимог чинного законодавства України згідно з описово мотивувальною частиною рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 13.11.2015р. № 66 р/к., про що зазначили у заяві, поданій в.о. Новороздільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_4 (в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є обовязковість судового рішення. За приписами частини першої статті 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів («Брумареску проти Румунії», параграф 61). Згідно параграфу 72 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 в справі "Совтрансавто-Холдінг" проти України, за змістом якого розуміється, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Відповідно до ч.1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Відтак, враховуючи наведене вище, те, що встановлення факту виконання рішення суду згідно виконавчого документу покладається на органи примусового виконання, суд доходить висновку про відмову у задоволенні скарги.

Згідно з ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 1, 5 ,18, 39, 74 Закону України Про виконавче провадження, ст.ст. 33, 34, 43, 86, 1212 ГПК України, господарський суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія Новий Розділ» вих. № 368 від 05.01.2017р. (вх. № 124/17 від 12.01.2017р.) про визнання дій неправомірними та скасування постанови по виконавчому провадженню № 52480106 від 22.12.2016р. у справі № 914/1806/16 - відмовити.

Суддя Коссак С.М.