Рішення № 64857931, 14.02.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2017

Справа №910/8319/16

За позовом Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь»

до 1) Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»

2) Державного підприємства «Донецька залізниця»

про стягнення 3 075,49 грн.

Суддя Демидов В.О.

Представники сторін:

від позивача – не з’явилися;

від відповідача 1 – не з’явився;

від відповідача 2 – не з’явилися.

встановив :

Публічне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 3 075,49 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.05.2016 у справі №910/8319/16, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2016, в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» відмовлено повністю.

Крім того, згідно із п. 1 резолютивної частини постанови Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2016 замінено Публічне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» на його правонаступника Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь».

Не погоджуючись із рішенням господарського суду міста Києва від 30.05.2016 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2016, Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.12.2016 касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2016 та рішення господарського суду міста Києва від 30.05.2016 у справі №910/8319/16 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Згідно автоматизованої системи документообігу господарського суду міста Києва справу №910/8319/16 передано на розгляд судді Демидову В.О.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.12.2016 суддею Демидовим В.О. прийнято справу №910/8319/16 до свого провадження, розгляд справи призначено на 17.01.2017.

16.01.2017 позивач через загальний відділ діловодства суду на виконання ухвали суду від 23.12.2016 подав додаткові документи для долучення до матеріалів справи, пояснення по справі з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 13.12.2016 та клопотання, у якому просив:

– залучити до участі у справі №910/8319/16 в якості відповідача 2 - Державне підприємство «Донецька залізниця»;

– стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» та Державного підприємства «Донецька залізниця» на користь Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» солідарно збитки, що виникли у зв'язку з незбереженням вантажу при перевезенні в розмірі 3 075,49 грн.;

– стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» та Державного підприємства «Донецька залізниця» на користь Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» солідарно витрати з оплати судового збору у розмірі 1 378,00 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.01.2017 залучено до участі у справі №910/8319/16 в якості відповідача-2 Державне підприємство «Донецька залізниця», розгляд справи відкладено на 14.02.2017.

Представники сторін в судове засідання 14.02.2017 не з’явився, причин неявки суду не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

При цьому, відповідно до п. 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п. 6 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/1290/14 від 12.09.2014 «Про Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції» якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв’язку) відомості або відомості з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» в мережі Інтернет про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, то суд не вчиняє дій, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту (передбачають здійснення відправлення ухвали суду за адресою, що значиться в ЄДРЮОП або за іншою адресою).

Місцезнаходженням відповідача-2 є м. Донецьк, тобто на території проведення АТО.

У відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Статтею 3 вказаного нормативно-правового акту передбачено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - це автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

У статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» передбачено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Отже, з огляду на наведене вище, суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 14.02.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.

21.10.2015 Публічне акціонерне товариство «Авдіївський коксохімічний завод» (вантажовідправник) за договором перевезення, оформленого залізничною накладною №49354640 відвантажив кокс доменний у 56-ти вагонах зі станції відправлення Авдіївка Донецької залізниці на станцію Сартана Донецької залізниці на адресу Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (вантажоодержувач).

За накладною №49354640 маса нетто вантажу у вагоні №60985462 становила 41 700,00 кг. У вагон вантаж завантажено вантажовідправником. Поверхня вантажу маркована вапном повздовжньою лінією вздовж вагона.

Під час прибуття вказаних вагонів на станцію Сартана Донецької залізниці на підставі ст. 24 Статуту Залізниць проведено перевірку маси вантажу, шляхом комісійного переважування вагону №60985462, під час якого виявлена невідповідність фактичної маси вантажу тій, що зазначена вантажовідправником у накладній.

Про даний факт складено комерційний акт від 29.10.2015 БІ №574784/696, з якого вбачається, що переважування вантажу здійснювалося на 150 т електронних вагах з розчепленням вагонів, де у вагоні №60985462: брутто – 63 500,00 кг., тара – 23 300,00 кг., нетто – 40 200,00 кг., що менше ваги, зазначеній у накладній на 1 500,00 кг. Вказаний вагон завантажений навалом, вантаж маркований однією повздовжньою смугою вапном вище бортів 300-400 мм. Над 1-2 люками по ходу поїзда справа наявне поглиблення 3000х1200х500 мм. Маркування у районі поглиблення відсутнє, вагон у технічно справному стані, течі вантажу немає.

Таким чином за даними комерційного акту № БІ №574784/696 від 29.10.2015 нестача у вагоні №60985462 складає 1500,00 кг.

У графі 20 залізничної накладної №49354640 «Найменування вантажу» зазначено, що вантаж (кокс доменний) був зданий до перевезення у вологому стані.

Норми природної втрати та граничного розходження у визначенні маси нетто встановлені п. 27 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 (зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №862/5083): при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезені, норма недостачі становить, зокрема: 2% маси, зазначеної в перевізних документах, - кокс доменний.

Вагон №60985462 входив до партії товару вагою 886,25 т, яка поставлялася згідно сертифікату якості №16310.

Вартість 1 тони вантажу з ПДВ, оскільки вагон №60985462 входив до партії товару, яка поставлялася за сертифікатом якості №16310, згідно з актом приймання-передачі №А-207533 від 21.10.2015 та рахунком-фактурою СФ-207533 від 21.10.2015 складає 3 848,21 грн. (без ПДВ) х 1,2 = 4 617,85 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що вартість нестачі вантажу (коксу доменного) у вагоні №60985462, з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення складає 3 075,49 грн. з ПДВ (4 617,85 грн. з ПДВ х 0,666т.), у зв’язку із чим він просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» та Державного підприємства «Донецька залізниця» на користь Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» солідарно збитки, що виникли у зв'язку з незбереженням вантажу при перевезенні в розмірі 3 075,49 грн.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до приписів частини п'ятої статті 307 Господарського кодексу України (далі - ГК України), які кореспондуються з положеннями частини другої статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із статтею 105 Статуту залізниць України залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Статтею 110 Статуту залізниць України визначено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення (пункт "а" статті 111 Статуту залізниць України).

За приписами статей 113, 127 Статуту залізниць України залізниця несе матеріальну відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди зокрема за недостачу прийнятого до перевезення багажу, вантажобагажу, якщо не доведе, що недостача відбулася не з її вини.

При цьому у випадку недостачі вантажу залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, у розмірі дійсної вартості недостачі, яка, як визначено статтею 115 Статуту залізниць України, визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (стаття 129 Статуту залізниць України).

Вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2 % маси, зазначеної в перевізних документах, зокрема: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані (абз. перший і другий пункту 27 Правил видачі вантажів (статті 35, 42, 46, 47, 48, 52, 53 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644).

Таким чином, керуючись нормами частини третьої статті 314 ГК України, частини другої статті 924 ЦК України, статті 110, 113, 114, 115, 129 Статуту залізниць України, судом встановлено, що вина відповідача-2 (Державне підприємство «Донецька залізниця») у недостачі у зв'язку з незабезпеченням збереження вантажу на шляху прямування, підтверджена належним чином складеним комерційним актом, в якому зафіксовано відповідний розмір недостачі коксу доменного у вагоні, у зв’язку із чим наявні підстави для відшкодування на користь позивача вартості недостачі вантажу в розмірі 3 075,49 грн. з урахуванням розрахунку такої вартості (за мінусом 2% норми природної втрати маси вантажу), здійсненого відповідно до п. 27 Правил видачі вантажу, згідно з яким норма природної втрати мінерального палива, до якого відноситься й кокс доменний, складає 2%.

При цьому суд зазначає, що стаття 104 ЦК України визначає, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади (стаття 106 ЦК України).

За приписами статті 107 цього ж Кодексу після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.

Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Закон України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" № 4442-VI був прийнятий 23.02.2012 та набрав чинності 22.03.2012. При цьому пунктом 2 Перехідних та прикінцевих положень названого Закону передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" від 25.06.2014 № 200 вирішено утворити публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" (100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності) на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1 (у т.ч. державне підприємство "Донецька залізниця", код ЄДРПОУ 01074957). Комісії необхідно у чотиримісячний строк з дати затвердження її персонального складу подати Міністерству інфраструктури: зведений акт оцінки майна, що вноситься до статутного капіталу товариства за формою згідно з додатком 5; зведені передавальні акти майна, земельних ділянок (абз. 2, 3 пункту 4). Міністерству інфраструктури: 1) у двомісячний строк: вжити заходів для реорганізації Укрзалізниці та підприємств, зазначених у додатку 1; 3) до 31 серпня 2015 року затвердити зведений акт оцінки, зведені перелік і передавальний акт майна, що вноситься до статутного капіталу товариства, та майна, яке закріплюється за товариством на праві господарського відання з відображенням вартості, визначеної за результатами незалежної оцінки; 4) вжити до 31 грудня 2015 року заходів для припинення Укрзалізниці та підприємств, зазначених у додатку 1. Установлено, що майно (активи, власний капітал та зобов'язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції (далі - майно), не включається до переліків і зведених актів інвентаризації майна, що затверджуються Міністерством інфраструктури відповідно до цього пункту, а відображається в балансі (крім зобов'язань підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території) і закріплюється в частині активів за публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №604 від 12.11.2014 (пункт 5 згаданої постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200).

Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції" від 12.11.2014 № 604 на часткову зміну пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 № 200 "Про утворення публічного акціонерного товариства" Українська залізниця" встановлено, що майно (активи, власний капітал та зобов'язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, не включається до переліків і зведених актів інвентаризації майна, що затверджуються Міністерством інфраструктури відповідно до пункту 5 зазначеної постанови, а відображається в балансі (крім зобов'язань підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території) і закріплюється в частині активів за публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки відповідно до пункту 2 цієї постанови.

Комісії з утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" разом з Міністерством інфраструктури необхідно: 1) під час проведення інвентаризації та оцінки майна: сформувати окремі акти обліку активів, власного капіталу і зобов'язань державних підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, за даними фінансової звітності за видами активів, власного капіталу та зобов'язань у розрізі статей балансу на останню дату, на яку надавалася фінансова звітність; сформувати окремі акти обліку активів, які розміщені на тимчасово окупованій території і обліковуються на балансах підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на іншій території України; 2) після завершення тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та завершення проведення антитерористичної операції провести інвентаризацію та оцінку майна і за результатами подати пропозиції щодо зміни статутного капіталу публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" згідно із законодавством (пункт 2 даної постанови).

Таким чином, вказана постанова Кабінету Міністрів України фактично передбачає часткове правонаступництво ПАТ "Українська залізниця" (лише в частині активів) щодо ДП "Донецька залізниця", розташованого на території проведення антитерористичної операції, оскільки зобов'язання ДП "Донецька залізниця" які не відображаються у балансі правонаступника, так і не включаються до переліків і зведених актів інвентаризації майна (аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 17.10.2016 у справу № 905/1774/15).

При цьому за змістом зведеного передавального акта від 06.08.2015, затвердженого Міністром інфраструктури України 18.08.2015, комісією з утворення ПАТ "Українська залізниця" (до складу якої входив голова комісії з реорганізації ДП "Донецька залізниця") на підставі статті 107 ЦК України складено та підтверджено вартість і склад активів та зобов'язань. В акті зазначено, що майно, яке розташовано на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, не включено до переліків і зведених актів інвентаризації майна, а відображено в балансі (крім зобов'язань підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території) і закріплюються в частині активів за ПАТ "Українська залізниця" на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки, відповідно до пункту 2 названої постанови Кабінету Міністрів України від 12.11.2014 № 604.

Як визначено Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки та оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України", антитерористичну операцію розпочато з 14.04.2014 на території Донецької та Луганської областей.

Згідно з приписами статті 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" період проведення антитерористичної операції триває до дати набрання чинності Указу Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Таким чином, з урахуванням того, що ДП "Донецька залізниця" знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції процедура реорганізації і передача всіх прав і обов'язків ПАТ "Українська залізниця" призупинена до завершення проведення антитерористичної операції (що передбачено спеціальним підзаконним нормативно-правовим актом - постановою Кабінету Міністрів України від 12.11.2014 № 604, яка фактично передбачає часткове правонаступництво ПАТ "Українська залізниця" щодо ДП "Донецька залізниця"), зобов'язання ДП "Донецька залізниця" які не відображаються у балансі правонаступника, так і не включаються до переліків і зведених актів інвентаризації майна.

З огляду на вказане ДП "Донецька залізниця" самостійно здійснює свою господарську діяльність та не передавало ПАТ "Українська залізниця" свої зобов'язання і документи на їх підтвердження, а тому саме ДП "Донецька залізниця" й несе самостійну відповідальність за своїми зобов'язаннями перед позивачем, у той час як ПАТ "Українська залізниця" не стало правонаступником у частині зобов'язань ДП "Донецька залізниця".

Аналогічного висновку дійшов Вищий господарський суд України в постановах від 10.01.2017 у справі №905/1890/16 та від 17.01.2017 у справі №910/11386/16.

Таким чином вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме про задоволення позову до ДП "Донецька залізниця" та відмову в позові до ПАТ "Українська залізниця".

Разом з тим, враховуючи задоволення позову до відповідача-2, судові витрати відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача-2.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Донецька залізниця» (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, код 01074957) на користь Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1, код 00191158) 3 075 (три тисячі сімдесят п’ять) грн. 49 коп. вартості недостачі вантажу та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У позові Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене та підписане 20.02.2017.

Суддя В.О. Демидов