Постанова № 64857270, 16.02.2017, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2017 року м. ЧернігівСправа № 742/18/17

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі

під головуванням суддіСоломко І.І.,

за участю секретаряПархомчука Д.А.,

позивачаОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідачаОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 управління Державної казначейської служби України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

До Чернігівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ОСОБА_4 управління Державної казначейської служби України в Чернігівській області (далі - Прилуцьке управління ДКС), в якому остаточно просить:

-визнати протиправними дії ОСОБА_4 управління Державної казначейської служби України в Чернігівській області в частині повернення виконавчого листа від 13.12.2016 Прилуцького міськрайонного суду на підставі листа від 15.12.2016 № 2-13/1622;

-зобовязати Прилуцьке управління ДКС прийняти виконавчий лист, виданий Прилуцьким міськрайонним судом від 13.12.2016 №742/2509/16-ц до виконання;

-стягнути з ОСОБА_4 міської ради кошти в сумі 21289,52 грн. за рахунок коштів місцевого бюджету.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 15.12.2016 звернувся до ОСОБА_4 управління ДКС із заявою про прийняття виконавчого листа, виданого Прилуцьким міськрайонним судом від 13.12.2016, до виконання. Однак відповідачем виконавчий лист повернуто без виконання у звязку з тим, що Прилуцька міська рада не перебуває на обслуговуванні у ОСОБА_4 управлінні ДКС та немає відкритих рахунків. Такі дії відповідача позивач вважає протиправними, суперечать Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011, оскільки згідно вказаних правових актів саме на орган Державної казначейської служби покладено обовязок виконання судових рішень про стягнення коштів, за якими боржником у тому числі є міська рада та не залежить від наявності в органах казначейства відкритих рахунків у вказаній організації.

В судовому засіданні позивач та його представник остаточні позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнала та пояснила, що виконавчий лист від 13.12.2016 № 742/2509/16-ц повернуто позивачу без виконання, оскільки Прилуцька міська рада немає відкритих рахунків. Крім того, у виконавчому листі вказана інша юридична особа, ніж у резолютивній частині судового рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 31.10.2016 у справі № 742/2509/16-ц, тому такий виконавчий лист, відповідно до законодавства, не підлягає виконанню. Також представник відповідача зазначила, що судове рішення за яким боржником є орган місцевого самоврядування не може бути виконано на підставі Закону України „Про гарантії держави щодо виконання судових рішень". За таких обставин просила суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши позивача, його представника, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив таке.

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 31.10.2016 у справі № 742/2509/16-ц позов ОСОБА_5 задоволено. Стягнуто із ОСОБА_4 міської ради на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди 16318,32 грн. та 4971,20 в рахунок понесених витрат по справі, а всього 21289,52 грн. Зазначене рішення набрало законної сили.

Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області видано виконавчий лист № 742/2509/16-ц на ім'я ОСОБА_5

Позивач звернувся до ОСОБА_4 управління ДКС із заявою про прийняття вказаного виконавчого листа до виконання.

ОСОБА_4 управління ДКС від 15.12.2016 № 2-13/1622 повернуто виконавчий лист № 742/2509/16-ц стягувачу без виконання у звязку з тим, що Прилуцька міська рада не перебуває на обслуговуванні у ОСОБА_4 управлінні ДКС та немає відкритих рахунків (а.с. 5-6).

Суд, визначаючись щодо заявлених позовних вимог, виходить з такого.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України „Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року N 606-XIV, рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

У відповідності до частини першої статті 25 Бюджетного кодексу України Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Таким органом, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 є Державна казначейська служба України (Казначейство України).

Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою КМУвід 15.04.2015 №215 визначено, що Казначейство України відповідно до покладених завдань здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду (пункту 4 Положення). Казначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункту 9 Положення).

Отже, Державна казначейська служба України та її територіальні органи здійснюють безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Відповідно до частини другої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Складовою принципу верховенства права є вимога юридичної визначеності, відповідно до якої остаточне рішення суду не може піддаватись сумніву, а також належне виконання судових рішень проти органів державної влади: "Принцип верховенства права, один з основоположних принципів демократичного суспільства, який є невід'ємним аспектом всіх статей Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, зобов'язує державу та будь-який державний орган виконувати судові розпорядження чи рішення, ухвалені проти держави (органу)" (параграф 87 рішення Європейського Суду з прав людини: "Гасан і Чеус проти Болгарії" від 26.10.2000 року). У справі "Горнсбі проти Греції" Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Згідно з статтею 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 № 4901-VI, держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган.

Процедура та механізм виконання рішення суду про стягнення коштів з боржників визначена Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок № 845).

Так, відповідно до пункту 2 вказаного Порядку № 845 боржниками є визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що органами Державної казначейської служби України виконуються судові рішення про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган, а також юридичні особи: підприємства, установи та організації.

Прилуцька міська рада є юридичною особою, організаційно-правової форми: орган місцевого самоврядування, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.48-49).

Згідно з частиною першою статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування" органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

При цьому юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку (частина перша статті 80 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини другої статті 81 Цивільного кодексу України, юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Таким чином, орган місцевого самоврядування це організація, яка є юридичною особою публічного права, та в розумінні вищенаведених правових норм може бути боржником за рішенням суду про стягнення коштів.

Тому безпідставними є твердження представника відповідача, що судове рішення за яким є боржником орган місцевого самоврядування не може бути виконано на підставі Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

В судовому засіданні представник відповідача також як на підставу правомірності повернення виконавчого листа позивачу без виконання посилається на те, що у виконавчому листі вказана інша юридична особа, ніж у резолютивній частині судового рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 31.10.2016 у справі № 742/2509/16-ц.

Проте суд вважає такі доводи відповідача необґрунтованими, оскільки лист-відповідь ОСОБА_4 управління ДКС від 15.12.2016 № 2-13/1622 взагалі не містить посилань на вказані обставини.

Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізовує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішення суду (стаття 3 Закону № 4901-VI).

Органи Казначейства вживають заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку (підпункт 2 пункту 4 Порядку № 845).

Відповідно до пункту 28 Порядку № 845, орган Казначейства протягом трьох робочих днів після надходження виконавчого документа на підставі документів, поданих стягувачем, визначає коди програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (коди тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету і рахунки боржника, з яких проводиться безспірне списання коштів.

З дня визначення таких кодів та рахунків орган Казначейства повідомляє боржникові про здійснення безспірного списання коштів з його рахунків.

У разі коли за визначеними органом Казначейства кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодами тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету, за якими здійснюється безспірне списання коштів, відсутні відкриті асигнування (кошти на рахунках) або до кінця бюджетного періоду їх недостатньо для виконання судового рішення, орган Казначейства надсилає боржнику вимогу щодо необхідності вжиття боржником заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення (пункт 31 Порядку № 845).

При цьому підпунктом 4 пункту 5 Порядку № 845 передбачено, що під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право: вимагати від боржників вжиття ними заходів до виконання виконавчих документів та за результатами їх виконання.

Проте під час розгляду справи в суді представник відповідача не підтвердив належними документальними та допустимими доказами факт дотримання ОСОБА_4 управлінням ДКС вимог наведених вище положень нормативно-правових актів.

Таким чином, суд приходить висновку, що дії ОСОБА_4 управління ДКС в частині повернення виконавчого листа від 13.12.2016 Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області на підставі листа від 15.12.2016 № 2-13/1622 без виконання є протиправними, відтак позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.

Позовні вимоги щодо зобовязання відповідача прийняти виконавчий лист № 742/2509/16-ц до виконання також слід задовольнити, оскільки відповідно до пункту 10 Порядку № 845 стягувач має право повторно надсилати органові Казначейства повернутий виконавчий документ у встановлений пунктом 6 цього Порядку строк, перебіг якого починається з дня отримання стягувачем виконавчого документа.

Щодо позовних вимог про стягнення з ОСОБА_4 міської ради коштів в сумі 21289,52 грн. за рахунок коштів місцевого бюджету суд зазначає, що згідно Положення про Державну казначейську службу України на Державну казначейську службу України та її територіальні органи покладено обовязок виконувати рішення суду про стягнення коштів з державного чи місцевого бюджету шляхом їх безспірного списання. Повноваження відповідача щодо вказаних процедур за своєю правовою природою є дискреційними.

Суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Враховуючи викладене, суд позбавлений процесуальної можливості перебирати на себе повноваження відповідача - суб'єкта владних повноважень вчиняти певні дії за умови настання чи встановлення певних обставин, тому в цій частині позовних вимог позивачу необхідно відмовити.

У відповідності до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ОСОБА_4 управління Державної казначейської служби України в Чернігівській області в частині повернення виконавчого листа від 13.12.2016 Прилуцького міськрайонного суду на підставі листа від 15.12.2016 № 2-13/1622.

Зобовязати Прилуцьке управління Державної казначейської служби України в Чернігівській області прийняти виконавчий лист, виданий Прилуцьким міськрайонним судом від 13.12.2016 № 742/2509/16-ц до виконання.

В решті відмовити.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_4 управління Державної казначейської служби України в Чернігівській області судові витрати в розмірі 426 (чотириста двадцять шість) грн. 66 коп. на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1).

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

СуддяІ.І. Соломко