Постанова № 64856961, 30.01.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

30 січня 2017 р. № 820/6293/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Самігулліній К.В.

за участю:

представника позивача - Бачкура Б.Б.,

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Центральна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податковий борг у сумі 16705,34 грн. та спрямувати стягнуті грошові кошти за наступними реквізитами: одержувач: УДКСУ у Шевченківському районі м.Харкова, Харківської області, код одержувача: 37999654, банк: ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011, на р/р 33212815700006.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_2 як платник податків перебуває в Центральній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Харківській області, та має непогашені податкові зобов'язання перед бюджетом з земельного податку у сумі 16705,34 грн., що виникли на підставі податкового повідомлення-рішення №206-1303 від 30.06.2016 року. Наведені обставини свідчать про невиконання відповідачем свого податкового обов'язку щодо сплати податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України. Вказане слугувало підставою для звернення ОДПІ з даним позовом до суду.

Представник позивача - Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, у судовому засіданні підтримав доводи позовної заяви та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач - ОСОБА_2, у судовому засіданні позов не визнав, вказав, що ним в повному обсязі сплачено орендну плату з фізичних осі за 2016 рік, а тому позовні вимоги ОДПІ незаконні, необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

За матеріалами справи встановлено, що відповідач - ОСОБА_2, як платник податків/зборів знаходиться на обліку в Центральній об'єднаній державній податковій інспекції м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області з 22.05.2013 року. ( а.с.13).

Судом встановлено, що відповідно до договору оренди землі від 22.08.2005 року, укладеного між Харківською міською радою (Орендодавець) та громадянином ОСОБА_2 та зареєстрованого 22.08.2005 року за № 040567100021, передбачено, що позивач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення-землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться м. Харків, вул. Кутова,7 загальною площею 0,0089 га.

За умовами додаткової угоди від 03.11.2011 року №631010004000024 до договору оренди земельної землі зареєстрованого 22.08.2005 року за № 040567100021, розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком №354/10 від 15.01.2010 р. на рік становить 5,6% від її нормативної грошової оцінки і складає 18185,45 гривень або в місяць - 1515,45 грн.(а.с.34).

Відповідно до п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Як зазначає позивач в позовній заяві, фахівцями Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення №206-1303 від 30.06.2016 року, яким визначили податкове зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб на суму 16638,05 грн., термін сплати якого 29.08.2016 року та нараховано пеню за борг минулих років на підставі п.п.129.1.1 ст.129 Податкового кодексу України у сумі 67,29 грн. (а.с.16-17).

Однак, як вбачається з матеріалів справи, на адресу ОСОБА_2, було надіслано податкове повідомлення-рішення № 206-1303 від 12.04.2016 року на суму 32548,62 грн. (а.с.20).

Згідно пункту 287.5 статті 287 Податкового кодексу України, податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

За несплату в установлений строк податкового зобов'язання, 30.09.2016 року на адресу відповідача Центральною ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області направлено податкову вимогу форми "Ф" №16440-17 від 22.09.2016 року на суму 32823,73 грн. (а.с.14).

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем 25.08.2015 року, та в листопаді-грудні 2016 року було сплачено податковий борг у розмірі 20340,64 грн., що підтверджується квитанціями (а.с.15-16). Вказані кошти податковим органом на виконання п.87.9 ст. 87 Податкового кодексу України було зараховано в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення. А відтак, підстав для стягування податкового боргу з відповідача у судовому порядку, судом не встановлено.

Розв'язуючи спір, суд зауважує, що відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За визначенням ч.1 ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Враховуючи, що позивачем не надано суду належні докази правильності нарахування податкового боргу відповідачу, в розумінні ст.69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема не зрозуміло яке саме податкове повідомлення-рішення стало підставою для нарахування податкового боргу (№206-1303 від 30.06.2016 р. чи № 206-1303 від 12.04.2016 р.) та беручи до уваги, що ОСОБА_2 сплачено податковий боргу з податку за землю, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

В силу ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Означене завдання за правилом ч.3 ст.2 КАС України реалізується адміністративними судами шляхом перевірки чи прийняті суб'єктами владних повноважень рішення та чи вчинені суб'єктами владних повноважень дії або бездіяльність: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Оскільки судовим розглядом встановлено, що заявлена суб'єктом владних повноважень вимога порушує права та охоронювані законом інтереси платника податків, адже, податковим органом висунуто вимогу про стягнення коштів з відповідача за відсутності законодавчо встановлених підстав, то у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу - відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 06 лютого 2017 року.

Суддя Панченко О.В.