Постанова № 64856818, 20.02.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/7182/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2017 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Вовченко O.A.,

секретаря судового засідання Соколова М.С.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1 (згідно ордеру та договору про надання правової допомоги),-

представника відповідача - Бабічевої М.В. (за довіреністю),-

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до ДПІ у Київському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 16.12.2016 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 до ДПІ у Київському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ №156 від 17.11.2016 року "Про результати службового розслідування".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила наступне. З 01.03.2016 року ОСОБА_3 працює начальником відділу моніторингу доходів та обліково-звітніх систем ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області. На підставі наказу ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 26.09.2016 року №122 «Про проведення службового розслідування», керуючись Порядком проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 року №950 із змінами та доповненнями, та Законом України від 10.12.2016 року №889 «Про державну службу» та на виконання листа ГУ ДФС в Одеській області від 21.09.2016 року №8799/7/15-32-04-01-10 «Про направлення листа» проведено службове розслідування, за фактом, викладеним у листі Управління внутрішньої безпека ГУ ДФС в Одеській області від 13.09.2016 року №466/11/15-32-22-02-12 «Щодо проведення службового розслідування». За результатами службового розслідування складено висновок від 17.11.2016 року відповідно до якого було прийнято наказ №156 від 17.11.2016 року, яким позивачці оголошено догану за формування актів звірки заздалегідь, перед наданням заяви від суб'єкта господарювання. Позивачка стверджує, що наказ є незаконним та необґрунтованим, таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

У висновку службового розслідування зазначається, що «...26 серпня 2016 року до відділу ДПІ зателефонувала особа, яка представилась бухгалтером МП у вигляді ТОВ «Полімікс», в телефонній розмові особа повідомила, що хоче провести звірку розрахунків за податками, зборами та іншими платежами станом на 26 серпня 2016 року, також особа зазначила, що заява на проведення звірки та отримання актів звірок буде подана в понеділок 29 серпня 2016 року, оскільки 26 серпня - це була п'ятниця і вона не встигала подати таку заяву». Позивач зазначає, що акти звірок формуються в програмному забезпеченні затвердженому, органом ДПС України. Відповідно до Наказу ДПС України №1197 від 24.12.2012р. «Про введення в експлуатацію ІС «Податковий блок» 01.01.2013р. було введено в експлуатацію ІС «Податковий блок». Згідно зі ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема, із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів. При цьому звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Позивачка є начальником відділу моніторингу доходів та обліково-звітних систем. Акти звірки з платниками податків щодо стану розрахунків платників податків та зборів з бюджетом та сплати єдиного внеску формуються відділом моніторингу доходів та обліково-звітних систем відповідно функції 3.126.11., затвердженої наказом Державної фіскальної служби України від 09.07.2015 року №484 «Про функціональні повноваження структурних підрозділів територіальних органів ДФС». Згідно Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу «ЗІР» ДФС України 135.04 акти звірки формуються у довільній формі. ІС «Податковий блок» формує акти звірок в автоматичному режимі, в тому стані і вигляді, як передбачено програмним забезпеченням. Таким чином, немає технічної можливості внести зміни та корегування під час формування актів звірок та в сформовані акти звірок. У зв'язку з завантаженістю у відділі та збоями програмного забезпечення, акти звірок були попередньо сформовані 26 серпня 2016 року. 29 серпня до ДПІ надійшла заява від МП у вигляді ТОВ «Полімікс» на проведення звірки та отримання актів звірок. 29 серпня 2016 року на проведення звірки по податкам, зборам та іншим платежам прибула бухгалтер МП у вигляді ТОВ «Полімікс». Звірка по податкам, зборам та іншим платежам була проведена з бухгалтером МП у вигляді ТОВ «Полімікс», за результатами звірки, розбіжностей між податковим органом та Товариством не було встановлено. У зв'язку з чим 29 серпня акти були заповнені, підписані та видані, що підтверджується підписом бухгалтера. Після того, як акти звірок було оформлені, підписані та отримані бухгалтером, було з'ясовано, що в заяві була вказана дата 29 серпня 2016 року. У зв'язку з чим було сформовані акти звірок по податкам, зборам та іншим платежам станом на 29 серпня. Відомості в актах станом на 26.08.2016 року та на 29.08.2016 року не відрізнялись. Дані акти були отримані товариством. Під час службового розслідування було встановлено, що заява на проведення актів звірок надійшла до канцелярії через вікно прийому вхідної кореспонденції в ЦОП. ЦОП - постійно діючий робочий орган ДФС, в якому надаються послуги структурними підрозділами ДПІ, відповідальними згідно з функціональними обов'язками за надання адміністративних послуг, консультацій, прийняття звітності, вхідної кореспонденції та видачу ключів електронного цифрового підпису. В даному вікні документи приймаються тільки від представників платників податків». Аналогічні факти та обставини були викладені у поданні дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ та у оскаржуваному наказі «Про результати службового розслідування» №156 від 17.11.2016 року. З аналізу змісту вказаних документів вбачається, що ними не встановлено вини позивачки і не наведено чітких доказів порушення нею посадових обов'язків і трудової дисципліни. Обираючи дисциплінарне стягнення у вигляді догани, відповідач не звернув увагу на позитивну, бездоганну характеристику позивача, не обґрунтував необхідності застосування саме цього виду стягнення та не врахував вказаних вище обов'язкових обставин. Крім того, у висновку відсутні обставини, які б свідчили про те, що діями позивачки завдано будь-якої шкоди інтересам держави, фізичним чи юридичним особам. Водночас, в матеріалах службової перевірки не зазначено в чому полягала шкода та ступінь тяжкості вчиненого проступку позивачки, не вказано в чому саме проявилося неналежне виконання своїх обов'язків і як наслідок - чіткої підстави для застосування до ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Крім того, під час службового розслідування не доведено та не знайшло своє підтвердження обставина, що саме позивачка діяла з перевищення своїх повноважень або дії Позивачки пов'язані з невиконання або неналежне виконання своїх посадових обов'язків. У своєму адміністративному позові ОСОБА_3 зазначає, що формування актів звірки заздалегідь не є дисциплінарним проступком, оскільки акти звірок є інформаційним документом, та які в свою чергу не породжують юридичні наслідки між сторона, даний інформаційний документ тільки відображає про стан сплати податків на певну дату. Також, звертає увагу позивач, наказ ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області №156 від 17.11.2016 року прийнято на підставі ч. 2 ст. 66 Закону № 889- УШ, яка передбачає зауваження, а не догану (п.2, ч.1 ст. 66 Закону № 889-УІІІ). Зміст матеріалів службової перевірки логічно не відповідає зазначеним у ній висновкам, що, на думку позивача, підтверджує неправомірність прийнятого відповідачем рішення. Отже, наказ №156 від 17.11.2016 року про притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності був прийнятий не на підставах і у спосіб, що передбачені законом, не відповідає критеріям безсторонності (неупередженості), добросовісності та розсудливості, а тому є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене та посилаючись на ч.1 ст.64, ч.1 ст.65, ст. 66, ст.69 Закону України «Про державну службу» ч.3 ст. 149 КЗпП, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов (а.с.54-57), у яких ДПІ у Київському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області просить суд залишити без задоволення адміністративний позов ОСОБА_3 зважаючи на наступне.

13 вересня 2016 року за № 466/11/15-32-22-02-12 від Управління внутрішньої безпеки ГУ ДФС в Одеській області надійшов Лист щодо проведення службового розслідування відносно начальника відділу моніторингу доходів та обліково-звітних систем ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_3 В вказаному листі було зазначено, що до УВБ ГУ ДФС в Одеській області надійшов лист з прокуратури Одеської області від 12.09.2016 року № 17/1/1-3758-16, згідно з яким слідчим відділом управління з розслідування кримінальних проваджень слідчим органом прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 42016160000000705 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.08.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 Кримінального кодексу України. Під час досудового розслідування встановлено, що 26.08.2016 року одним із працівників підрозділу ДПІ у Київському районі складено та підписано акти № 462-07 від 26.08.2016 року, № 460-07 від 26.08.2016 року між ДПІ у Київському районі та МП у вигляді ТОВ «Полімікс». Відповідно 26.09.2016 року ДПІ у Київському районі було прийнято наказ № 122 «Про проведення службового розслідування». В ході службового розслідування встановлено, що 26 серпня 2016 року до відділу зателефонувала особа, яка представилась бухгалтером МП у вигляді ТОВ «Полімікс», у телефонній розмові особа повідомила, що хоче провести звірку розрахунків за податками, зборами та іншими платежами станом на 26 серпня 2016 року, при цьому особа зазначила, що заявка буде подана в понеділок 29 серпня 2016 року. Акти звірок були попередньо сформовані 26 серпня 2016 року. 29 серпня 2016 року до Київського району надійшла заява від МП у вигляді ТОВ «Полімікс» на проведення звірки та отримання актів звірок. В процесі службового розслідування ОСОБА_3 дала пояснення, згідно яких підтвердила факт розмови в телефонному режимі з бухгалтером МП у вигляді ТОВ «Полімікс», яка повідомила, що хоче провести звірку станом на 26 серпня 2016. Відповідно вона, ОСОБА_3 попередньо сформувала зазначені акти 26 серпня 2016 року. Відповідно до Висновку від 17.11.2016 року службового розслідування в вікні ЦОП приймаються документи тільки від представників платників податків, а тому ОСОБА_3 не могла зареєструвати дану заяву за фактом надання актів звірки з МП у вигляді ТОВ «Полімікс» ( 01465209). Акти звірок з платниками податків, щодо стану розрахунків платників податків та зборів з бюджетом та сплати єдиного внеску формуються відділом моніторингу доходів та обліково-звітних систем відповідно функцій 3.126.11, затвердженої наказом Державної фіскальної служби України від 09.07.2015 року № 484 «Про функціональні Повноваження структурних підрозділів територіальних органів ДФС». 3 урахуванням вищевикладеного, характеристики державного службовця, вважаючи на те, що було допущено заздалегідь формування актів звірки перед наданням заяви від суб'єкта господарювання, дисциплінарною комісією було прийнято рішення застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани за сформовані заздалегідь акти звірки.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, у наданих під час розгляду справи поясненнях та зважаючи на докази, які містяться в матеріалах справи.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, ознайомившись з запереченнями відповідача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

ОСОБА_3 у вересні 2015 року призначена на посаду начальника кординаційно-моніторингового відділу ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, а на підстав наказу №236-о від 01.03.2016 року (а.с.61-65) позивач працює на посаді начальника відділу моніторингу доходів та обліково-звітних систем ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, що підтверджується біографічною довідкою ОСОБА_5 (а.с.13-14).

13 вересня 2016 року за № 466/11/15-32-22-02-12 від Управління внутрішньої безпеки ГУ ДФС в Одеській області на адресу в.о начальника ГУ ДФС в Одеській області направлено лист «Щодо проведення службового розслідування» (а.с.58-59). У вказаному листі зазначено, що на розгляд УВБ ГУ ДФС в Одеській області надійшов лист з прокуратури Одеської області від 12.09.2016 року № 17/1/1-3758-16. Відповідно до листа було встановлено, що першим слідчим відділом управління з розслідування кримінальних проваджень слідчим органом прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 42016160000000705 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.08.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 Кримінального кодексу України. У вказаному листі також міститься прохання про розгляд питання щодо відсторонення від займаної посади, зокрема, ОСОБА_3 - начальника відділу моніторингу доходів та обліково-звітних систем ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, призначити службове розслідування відносно ОСОБА_3.

Вищевказаний лист 13 вересня 2016 року за № 466/11/15-32-22-02-12 супровідним листом від 21.09.2016 року №8799/7/15-32-04-01-10 направлено на адресу начальника ДПІ у Київському районі ГУ ДФС в Одеській області (а.с.60).

Статус державних службовців, які працюють у державних органах та їх апараті, визначено в Законі України «Про державну службу» 10.12.2015 року №889-VIII

Відповідно до пункту 15 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що позивач перебуває на публічній, тобто державній службі, а саме на посаді начальника відділу моніторингу доходів та обліково-звітних систем ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області.

Спеціальним законодавством урегульовані питання, пов'язані із прийняттям (обранням, призначенням) громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням із неї (її припиненням).

Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 р. N 950 (надалі - Порядок N 950).

У разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може бути проведено службове розслідування (абз. 1 п. 1 Порядку N 950).

Відповідно до п. 2 цього ж Порядку рішення щодо проведення службового розслідування приймається вищими посадовими особами України, Першим віце-прем'єр-міністром України, керівником державного органу (посадовою особою), що призначив на посаду особу, уповноважену на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої планується проводитися службове розслідування, керівником органу, в якому працює зазначена особа.

Наказом №122 від 26.09.2016 року «Про проведення службового розслідування», у зв'язку із надходженням листа від 21.09.2016 року №8799/7/15-32-04-01-10, з метою з'ясування фактів, викладених у листі та визначення ступеня відповідальності посадо втих осіб при виконанні ними своїх службових обов'язків, вирішено провести службове розслідування за фактом викладеному у листі Головного управління ДФС в Одеській області від 21.09.2016 року №8799/15-32-04-01-10 «Про направлення листа Управління внутрішньої безпеки ГУ ДФС в Одеській області від 13.09.2016 року №466/11/15-32-22-02-12 «Щодо проведення службового розслідування» (а.с.66)

В ході проведення службового розслідування Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ ДПІ у Київському районі ГУ ДФС в Одеській області, у складі, затвердженому наказом ДПІ від 14.06.2016 року №81, на адресу В.о. начальника ДПІ у Київському районі ГУ ДФС в Одеській області направлено Подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ (а.с.67-70).

Статтею 71 Закону України «Про державну службу» з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування. У разі невиконання або неналежного виконання посадових обов'язків державним службовцем, перевищення повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну шкоду фізичній чи юридичній особі, державі або територіальній громаді, службове розслідування проводиться обов'язково.

Службове розслідування стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", проводиться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, а стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", - дисциплінарною комісією у державному органі (пункт 2).

Тривалість службового розслідування не може перевищувати один місяць. За потреби зазначений строк може бути продовжений суб'єктом призначення, але не більш як до двох місяців (пункт 2).

До участі у проведенні службового розслідування суб'єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, можуть залучатися відповідні фахівці (пункт 4).

До участі у проведенні службового розслідування не можуть залучатися посадові особи державного органу, особисто заінтересовані у його результатах та прямо підпорядковані особі, стосовно якої проводиться службове розслідування (пункт 5).

Особи, які проводять службове розслідування, несуть персональну відповідальність за неповноту і необ'єктивність його висновків та за розголошення інформації щодо службового розслідування. Особи, які проводять службове розслідування, мають право: одержувати пояснення від державного службовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб щодо обставин справи; одержувати у підрозділах державного органу чи за запитом в інших органах необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи; одержувати консультації відповідних спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування. Державний службовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються; 2) порушувати клопотання про одержання і залучення до матеріалів нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, які причетні до справи; 3) бути присутнім під час виконання відповідних заходів; 4) подавати в установленому порядку скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування. (пункт 6,7,8 ).

За результатами службового розслідування складається висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності

Висновок, складений за результатами проведеного службового розслідування центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, передається Комісії. У разі якщо службове розслідування стосується інформації з обмеженим доступом, розслідування проводиться з урахуванням положень законів України "Про державну таємницю" і "Про інформацію" за відповідними правилами діловодства. (пункт 9,10).

17 листопада 2016 року на підставі наказу ДПІ у Київському районі ГУ ДФС в Одеській області від 26.09.2016 року №122 «Про проведення службового розслідування» прийнято висновок від 17.11.2016 року службового розслідування за фактом надання актів звірки з МП у вигляду ТОВ «Полімікс»(01465209) (а.с.71-75).

У висновку від 17.11.2016 року службового розслідування за фактом надання актів звірки з МП у вигляду ТОВ «Полімікс» (01465209) комісією вказано, що в ході проведення службового розслідування, було розглянуто: лист ГУ ДФС в Одеській області від 21.09.2016 №8799/7/15-32-04-01-10, яким направлено лист УВБ ГУ ДФС в Одеській області від 13.09.2016 №466/11/15-32-22- 02-12; інформаційну довідку сектору по роботі з персоналом щодо відсутності дисциплінарних проступків державним службовцем ОСОБА_3 за період роботи у державній податковій інспекції; характеристику на начальника відділу моніторингу доходів та обліково-звітних систем ОСОБА_3; пояснення начальника відділу моніторингу доходів та обліково-звітних систем ОСОБА_3; копії документів і матеріалів, наданих УВБ, що підтверджують та/обо спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку, а саме: заява МП TOB «Полімікс» про надання акту звірки; акт №471-07 від 29.08.2016; акт №473-07 від 29.08.2016; акт №475-07 від 29.08.2016; акт №477-07 від 29.08.2016; акт №479-07 від 29.08.2016; акт №460-07 від 26.08.2016; акт №462-07 від 26.08.2016; акт №464-07 від 26.08.2016; акт №466-07 від 26.08.2016; акт №468-07 від 26.08.2016; протокол допиту свідка від 07.11.2016р (ОСОБА_3); протокол допиту свідка від 10.11.2016р (ОСОБА_6); журнал вхідної кореспонденції ДПІ у Київському районі м. Одеси.

Враховуючи пояснення ОСОБА_3, комісією встановлено, що 26 серпня 2016 року до відділу зателефонувала особа, яка представилась бухгалтером МП у вигляді ТОВ «Полімікс», в телефонній розмові особа повідомила, що хоче провести звірку розрахунків за податками, зборами та іншими платежами станом на 26 серпня 2016 року, також особа зазначила, що заява на проведення звірки та отримання актів звірок буде подана в понеділок 29 серпня 2016 року, оскільки 26 серпня (п'ятниця) вона не встигала подати таку заяву. У зв'язку з завантаженістю у відділі та збоями програмного забезпечення, акти звірок були попередньо сформовані 26 серпня. 29 серпня до ДПІ надійшла заява від МП у вигляді ТОВ «Полімікс» на проведення звірки та отримання актів звірок. Наказом ДПС України №1197 від 24.12.2012 року «Про введення в експлуатацію ІС «Податковий блок» 01.01.2013 року було введено в експлуатацію ІС «Податковий блок». ІС «Податковий блок» створено за принципом централізованого накопичення, обробки, систематизації та збереження даних. До складу входять підсистеми: реєстрація платників податків; обробка податкової звітності та платежів; облік платежів; податковий аудит; аналітична система; адміністрування системи. Підсистема «облік платежів» передбачає визначення стану розрахунків з бюджетом кожного платника за кожним податком. Пунктом 1 глави 1 розд. II Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, визначено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегровані картки платників (далі - ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими і фондами за відповідним видом платежу. Згідно зі ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями (далі - Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів. При цьому звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання (ст. 20 Закону № 393). Акти звірки з платниками податків щодо стану розрахунків платників податків та зборів з бюджетом та сплати єдиного внеску формуються відділом моніторингу доходів та обліково-звітних систем відповідно функції 3.126.11 - затвердженої наказом Державної фіскальної служби України від 09.07.2015 року №484 «Про функціональні повноваження структурних підрозділів територіальних органів ДФС». Згідно Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу «ЗІР» ДФС України 135.04 акти звірки формуються у довідній формі. ІС «Податковий блок» формує акти звірок в автоматичному режимі, в тому стані і вигляді, як передбачено програмним забезпеченням. Таким чином, немає технічної можливості внести зміни та корегування під час формування актів звірок та в сформовані акти звірок. 29 серпня 2016 року на проведення звірки по податкам, зборам та іншим платежам прибула бухгалтер МП у вигляді ТОВ «Полімікс». Звірка по податкам, зборам та іншим платежам була проведена з бухгалтером МП у вигляді ТОВ «Полімікс», за результатами звірки, розбіжностей між податковим органом та Товариством не було встановлено. У зв'язку з чим 29 серпня акти були заповнені, підписані та видані, що підтверджується підписом -бухгалтера. Після того, як акти звірок було оформлені, підписані та отримані бухгалтером, було з'ясовано, що в заяві була вказана дата 29 серпня 2016 року. У зв'язку з цим було сформовані акти звірок по податкам, зборам та іншим платежам станом на 29 серпня. Відомості в актах станом на 26.08.2016 року та на 29.08.2016 року не відрізнялись. Дані акти були отримані Товариством. До дисциплінарної комісії від старшого уповноваженого з ОВС управління внутрішньої безпеки Головного управління ДФС в Одеській області ОСОБА_7 були надані протоколи допиту громадянки ОСОБА_6 засвідчені слідчим в ОВС і прокуратури Одеської області Патраманським М.А. В даному протоколі допиту громадянка ОСОБА_6 описує ОСОБА_5, але ОСОБА_5 не підпадає під опис «немного полноватая, волосы светлого русого цвета, волосы у нее были собраны наверх». ОСОБА_5 «середньої статури», має коротку стрижку з рудим кольором волосся, тому ніяким чином її волосся не може бути «собрано наверх». В протоколі допиту громадянка ОСОБА_6 вказує, що запит на проведення звірки віддала ОСОБА_5. «Я отдала ОСОБА_5 запрос, а она дала мне мой экземпляр с отметкой о получении. Как ОСОБА_5 регистрировала мой запрос, я не помню». Як встановлено, дані обставини не знайшли підтвердження в ході службового розслідування, оскільки заява про проведення звірки надійшла до канцелярії через вікно прийому вхідної кореспонденції в ЦОП. ЦОП - постійно діючий робочий орган ДФС, в якому надаються послуги структурними підрозділами ДПІ, відповідальними згідно з функціональними обов'язками за надання адміністративних послуг, консультацій, прийняття звітності, Вхідної кореспонденції та видачу ключів електронного цифрового підпису. Згідно п.2 положення про Центр обслуговування платників Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, затвердженим наказом ДПІ від 27.05.2016 року №73, щодо переліку послуг, які надаються суб'єктам звернень у ЦОП є прийом та реєстрація вхідної кореспонденції. Також згідно п.6 цього ж положення приймання вхідної кореспонденції здійснюється спеціалістами підрозділу матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури. При прийманні та реєстрації вхідної кореспонденції відповідальні посадові особи керуються нормативно-правовими актами, які регламентують діловодство, при прийманні заяв на отримання адміністративних послуг - нормативно-правовими актами, які регламентують діловодство та технологічними картками адміністративних послуг, затвердженими наказами ДФС. Нормативно-правовими документами, які регламентують діловодство є наказ ДФС України від 27.11.2014 року №333 «Про затвердження Інструкції з діловодства у Державній фіскальній службі України». В даному вікні документи приймаються лише від представників платників податків, тому ОСОБА_3 не могла зареєструвати дану заяву.

З урахуванням вищевикладеного, характеристики державного службовця, зважаючи на те, що було допущено заздалегідь формування актів звірки перед наданням заяви від суб'єкта господарювання, Дисциплінарна комісія ДПІ у Висновку від 17.11.2016 року службового розслідування за фактом надання актів звірки з МП у вигляду ТОВ «Полімікс» (01465209) вважала до доцільне:

- застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани за сформовані заздалегідь акти звірки до начальника відділу моніторингу доходів та обліково-звітних систем ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області ОСОБА_3;

- начальнику відділу моніторингу доходів та обліково-звітних систем ОСОБА_3 вжити дієвих заходів щодо недопущення у подальшому формування актів звірки без надання заяви від суб'єктів господарювання;

- провести додаткове економічне навчання по вивченню вимог Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями та Закону України «Про Державну службу» від 10.12.2016 №889.

17 листопада 2016 року ДПІ у Київському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області прийнято Наказ №156 «Про результати службового розслідування» (а.с.9-12, 77-78). Згідно вказаного наказу відповідачем прийнято рішення:

- на підставі ч.1 ст.65 та ч.2 ст.66 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2016 р №889-VІІІ року, з урахуванням подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ДІЛ у Київському районі м. Одеси від 17.11.2016 р., оголосити догану начальнику відділу моніторингу доходів та обліково-звітних систем ОСОБА_3 за формування з актів звірки заздалегідь, перед наданням заяви від суб'єкта, господарювання;

- начальнику відділу моніторингу доходів та обліково-звітних систем ОСОБА_3: вжити дієвих заходів щодо недопущення у подальшому формування актів звірки без надання заяви від суб'єктів господарювання;

- провести додаткове економічне навчання по вивченню вимог Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ зі змінами та доповненнями та Закону України «Про Державну службу» від 10.12.2016 №889.

Вирішуючи питання про правомірність прийняття відповідачем спірного наказу, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 65 Закону України «Про державну службу», визначено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Відповідно до ч.1 ст. 66 Закону України «Про державну службу» до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:

1) зауваження;

2) догана;

3) попередження про неповну службову відповідність;

4) звільнення з посади державної служби.

Як вже встановлено судом, відповідачем оголошу догану ОСОБА_3 на підставі ч.1 ст.65 та ч.2 ст.66 Закону України «Про державну службу».

Водночас, частиною 2 ст. 66 Закону України «Про державну службу» визначено, що у разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 (недотримання правил внутрішнього службового розпорядку) частини другої статті 65 цього Закону, суб'єкт призначення або керівник державної служби може обмежитися зауваженням.

Як встановлено судом, у висновку від 17.11.2016 року службового розслідування за фактом надання актів звірки з МП у вигляду ТОВ «Полімікс» (01465209) комісією не було встановлено порушення позивачем правил внутрішнього службового розпорядку

Частино 3 статті 66 Закону України «Про державну службу» визначено у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 (дії, що шкодять авторитету державної служби), 5 (невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень) та 12 (прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин) частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

У висновку службового розслідування відсутні посилання на обставини, які підтверджують допущення ОСОБА_3 дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 (дії, що шкодять авторитету державної служби), та 12 (прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин) частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу».

Наказом ДПІ у Київському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області затверджено Положення про відділ моніторингу доходів та обіково-звітних систем Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (а.с.87-101).

Відповідно до п.2.1. Положення про відділ моніторингу доходів та обіково-звітних систем Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, основними завданнями відділу є:

- організація роботи ДПІ по веденню оперативного обліку нарахованих та сплачених податків, зборів та інших платежів і неподаткових доходів і внесків до бюджетів та державних цільових фондів, встановлених законодавством України, податкового боргу та переплати;

- встановлення контролю за своєчасним і повним нарахуванням та зарахуванням платежів до бюджетів всіх рівнів по формах обліку у картках особових рахунків платників;

- взаємодія з банківською системою, регіональними відділеннями Державного казначейства (далі - РВДК) та іншими органами, районним фінансовим відділом, фінансовими управлінням м.Одеси та Одеської області;

- здійснення контролю за одержанням звітності від структурних підрозділів ДПІ по встановлених формах для формування зведеної звітності і своєчасної її передачі до організації вищого рівня;

- формування планової нормативної бази надходжень до бюджетів всіх рівнів та визначення контрольних показників надходжень на майбутні періоди в розрізі структурних підрозділів і платежів;

- аналіз результатів роботи ДПІ з мобілізації коштів в розрізі платежів, рівнів бюджету, по шляхах сплати та структурних підрозділів;

- ведення обліку податків і зборів, платежів, єдиного внеску;

- прогнозування та аналіз надходження податків і зборів, інших платежів, визначених Податковим кодексом України, Законом України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" вивчення впливу соціально-економічного розвитку регіону і змін законодавства на надходження податків, інших платежів, розроблення пропозиції щодо збільшення їх обсягу та зменшення втрат бюджету;

- складання звітності щодо стану розрахунків платників податків із бюджетом та сплати єдиного внеску, а також інших показників роботи за напрямами діяльності ДФС.

Пунктом 4.1.1. вказаного положення визначено, що Начальнику відділу надається право підписувати і візувати документи в межах своїх повноважень.

Таким чином формування актів звірки входить до посадових обов'язків позивача і дії щодо їх складання не є порушенням п.5 ст.65 Закону України «Про державну службу».

Статтею 67 Закону України «Про державну службу» визначений перелік обставин, що пом'якшують або обтяжують дисциплінарну відповідальність, однак, в матеріалах службового розслідування за фактами, викладеними в листі Головного управління ДФС в Одеській області від 21.09.2016 року №8799/15-32-04-01-10 «Про направлення листа Управління внутрішньої безпеки ГУ ДФС в Одеській області від 13.09.2016 року №466/11/15-32-22-02-12 «Щодо проведення службового розслідування» відсутня оцінка інформації, яка міститься в інформаційній довідці сектору по роботі з персоналом щодо відсутності дисциплінарних проступків державним службовцем ОСОБА_3 за період роботи у державній податковій інспекції, характеристики на начальника відділу моніторингу доходів та обліково-звітних систем ОСОБА_3

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950 затверджено «Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування».

Згідно із п. 6 Порядку № 950 члени комісії з проведення службового розслідування несуть персональну відповідальність згідно із законодавством за повноту, всебічність і об'єктивність висновків службового розслідування та нерозголошення інформації, що стосується цього розслідування.

Водночас, відповідно до п. 7, п.8 цього ж Порядку особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право:

1) отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування;

2) надавати усні або письмові пояснення, робити заяви, подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування;

3) звертатися з клопотанням про опитування інших осіб, яким відомі обставини, що досліджуються під час проведення службового розслідування, а також про залучення до матеріалів розслідування додаткових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації стосовно предмета службового розслідування;

4) подавати у письмовій формі зауваження щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності осіб, які його проводять;

5) звертатися з обґрунтованим клопотанням у письмовій формі до керівника органу державної влади, який приймає рішення щодо складу комісії з проведення службового розслідування, про виведення з її складу осіб, які особисто заінтересовані в результатах такого розслідування. Про прийняте за результатами розгляду клопотання рішення письмово повідомляється особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

За результатами службового розслідування члени комісії складають акт, у якому зазначаються:

факти і суть звинувачень або підозри, які стали підставою для проведення службового розслідування, посада, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін служби у органі державної влади і перебування на займаній посаді особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої проведено службове розслідування, результати щорічної оцінки виконання особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, покладених на неї завдань та обов'язків, види заохочення та дисциплінарного стягнення, а також ступінь участі у виконанні окремих доручень (завдань);

заяви, клопотання, пояснення та зауваження особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої проведено службове розслідування, обґрунтована інформація про їх відхилення чи задоволення;

висновки службового розслідування, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, причини та умови, що призвели до порушення, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, що знімають з особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, безпідставні звинувачення або підозру.

обґрунтовані пропозиції щодо усунення виявлених порушень та притягнення у разі необхідності винних осіб до відповідальності згідно із законодавством.

У разі прийняття рішення щодо притягнення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, до відповідальності комісія пропонує вид дисциплінарного стягнення, передбаченого законодавством.

Під час визначення виду дисциплінарного стягнення члени комісії повинні враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Пунктом 9 Порядку №950 визначено, що акт службового розслідування підписується членами комісії та подається на розгляд керівника органу державної влади (посадової особи), який прийняв рішення щодо проведення службового розслідування, в одному примірнику. Перед поданням на розгляд з актом службового розслідування ознайомлюються особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої проведено службове розслідування, та керівник органу, в якому вона працює. Про дату і місце ознайомлення з актом службового розслідування зазначені особи повідомляються за день до його проведення. Під час ознайомлення з актом службового розслідування зазначені особи можуть висловити свої зауваження, які додаються до акта. У разі коли під час ознайомлення з актом службового розслідування до нього не висловлені зауваження або зазначені особи не прибули у визначений для ознайомлення час без поважних причин та не повідомили комісії про причини своєї відсутності у день ознайомлення, акт службового розслідування вважається таким, що не має зауважень, про що складається відповідний акт, який додається до акта службового розслідування. Особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої проведено службове розслідування, повинна підписати акт службового розслідування, а у разі відмови її підписати члени комісії складають відповідний акт, який додається до акта службового розслідування. У разі відсутності під час підписання акта службового розслідування члена комісії причина його відсутності зазначається в акті. Знімати копії з акта службового розслідування до подання його на розгляд керівника органу державної влади (посадової особи), який прийняв рішення щодо проведення службового розслідування, забороняється.

Згідно пункту 10 Порядку №950 на вимогу керівника органу державної влади (посадової особи), якому доручено проведення службового розслідування, голови або членів комісії чи особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої проводилося службове розслідування, акт повинен розглядатися в їх присутності. За результатами розгляду керівник органу державної влади (посадова особа), який прийняв рішення щодо проведення службового розслідування, приймає в десятиденний термін з дати надходження акта службового розслідування відповідне рішення, з яким ознайомлюється особа, стосовно якої проводилося службове розслідування. У разі коли службове розслідування проводилося стосовно особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, призначення (або погодження призначення) якої здійснюється Президентом України або Кабінетом Міністрів України, керівник органу державної влади, у якому працює особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (або посадова особа, яка спрямовує і координує діяльність цього органу), вносить пропозиції разом з проектом відповідного акта щодо притягнення зазначеної особи до відповідальності. За матеріалами службового розслідування особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може бути притягнута до відповідальності згідно із законодавством.

З боку відповідача до суду не надано доказів того, що за результатами службового розслідування складався акт службового розслідування. Окрім того, судом встановлено, що в порушення п.10 Порядку №950 рішення за результати службового розслідування стосовно ОСОБА_3, а саме: Наказ №156 від 17.11.2016 року прийнято не на підставі (за результатами) акту службового розслідування.

Судом встановлено, що запис про реєстрацію запиту ТОВ «Полімікс» 26.08.2016 року відсутній у журналі вхідної кореспонденції ДПІ у Київському районі м.Одеси (а.с.102). Водночас запит ТОВ «Полімікс», згідно листів журналу вхідної кореспонденції ДПІ у Київському районі м.Одеси (а.с.103) зареєстровано 29.08.2017 року, реєстраційний індекс - 7212.

Позивачем не заперечувався той факт, що нею дійсно було сформовано акти звірки з ТОВ «Полімікс» 26.08.2016 року та 29.08.2016 року.

Пунктом 1 глави 1 розд. ІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 р. №422, визначено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Щомісяця не пізніше 4-го числа місяця, що настає за звітним, органи ДФС проводять звірку доходів за кодами класифікації доходів бюджету та надходжень єдиного внеску з органами Казначейства на підставі відповідних звітів станом на 1-ше число місяця, що настає за звітним, та складають відповідні акти звірок. (п.2 гр.1 розд.ІІ Порядку №422).

Згідно зі ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року №393/96-ВР «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.

При цьому звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання (ст. 20 Закону № 393).

Отже, за письмовою заявою суб'єкта господарювання, щодо якого в контролюючому органі відкрито ІКП, надається письмовий документ щодо стану розрахунків цього платника за податками, зборами та єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у довільній формі. Такий письмовий документ видається не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня отримання заяви, в якій суб'єктом господарювання зазначено платежі і період щодо яких здійснюється звірка стану розрахунків з бюджетами, а також нараховані і сплачені суми по цих платежах за вказаний період.

В матеріалах службового розслідування відсутнє обґрунтування того, яку саме шкоду було заподіяно діями позивача.

У матеріалах службового розслідування відсутня інформація щодо того, який саме нормативно-правовий акт було порушено ОСОБА_3 при формуванні актів звірки розрахунків 26.08.2016 року.

Як зазначено в рішенні по справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638, сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії" і "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ("Онер'їлдіз проти Туреччини").

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 3 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 71 КАС України), та згідно із ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, оскільки наказ ДПІ у Київському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області №156 від 17.11.2016 року "Про результати службового розслідування" прийнятий не на підставі акту службового розслідування, зважаючи, що відповідачем на підставі ч.2 ст.66 Закону України «Про державну службу» застосовано вид дисциплінарного стягнення який не передбачений вказаною частиною цієї статті, беручи до уваги, що такий вид дисциплінарного стягнення як догана застосовується на підставі ч.3 ст.66 Закону України «Про державну службу» при визначених Законом обставинах (чи було позивачем вчинено дії, що шкодять авторитету державної служби невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня), а оскаржуваний наказ не містить відомостей щодо їх встановлення, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, що підтверджено квитанцією №10801069 від 16.12.2016 року. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у Київському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області.

Керуючись ст.ст. 69-71, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ ДПІ у Київському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області №156 від 17.11.2016 року "Про результати службового розслідування".

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у Київському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (65104, Одеська область, пр-т. Ак.Глушка, буд.17 корп.2, код ЄДРПОУ 39549642) на користь ОСОБА_5(65005, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 551,21 грн., сплачений згідно квитанції №10801069 від 16.12.2016 року.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текс постанови складено та підписано суддею 20.02.2017 року.

Суддя Вовченко O.A.

.