Постанова № 64856696, 20.02.2017, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 лютого 2017 р. Справа № 487/3880/16-а

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Кононенка Д.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, до за участю: представника позивача: ОСОБА_2Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, провизнання направомірними дії, стягнення одноразової грошової допомоги в розмірі 22842,69 грн.,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління поліції в Миколаївській області з вимогами про визнання неправомірними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті йому одноразової грошової допомоги за 12 повних календарних років вислуги з урахуванням періоду проходження служби з 03.11.88 по 05.09.97; стягнення з відповідача на його користь одноразової грошової допомоги передбаченої ст.9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 22842,69 гривень; стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 7500 гривень.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» при звільненні зі служби за власним бажанням, особи, які мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Під час звільнення 13.06.16 з ним було проведений розрахунок не за 12 повних років, а лише за 2, у зв'язку з чим одноразова грошова допомога виплачена не у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, свої заперечення обґрунтував тим, що ОСОБА_1 було нараховано одноразову грошову допомогу лише за 2 роки, оскільки раніше, при його попередньому звільненні у 1997 році, йому вже була нарахована та виплачена відповідна допомога за 10 повних років служби. Відповідно до п.10 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» одноразова грошова допомога виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби.

Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ в період з 03.11.88 по 05.09.97.

05.09.97 ОСОБА_1 звільнився з органів внутрішніх справ за власним бажанням. На момент звільнення вислуга років позивача складала 8 років 10 місяців.

15.05.14 ОСОБА_1 знову був прийнятий на службу до органів внутрішніх справ та проходив службу до 06.11.15. З 07.11.16 до 13.06.16 проходив службу на посаді старшого інспектора роти патрульної служби поліції особливого призначення «Миколаїв» в Національній поліції.

13.06.16 ОСОБА_1 звільнився з Національної поліції за ст.77 ч.1 п.7 Закону України «Про Національну поліцію» за власним бажанням.

Під час звільнення відповідачем було обраховано вислугу років позивачу у календарному обчисленні 12 р, 11 м., 27 д.

03.08.16 ОСОБА_1 виплатили одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 3750,01 гривень.

Тобто, ГУНП у Миколаївській області здійснило нарахування та виплату одноразової грошової допомоги позивачу лише за 2 повних роки, за період служби з 15.04.14 по 13.06.16, без врахування періоду служби з 03.11.88 по 05.09.97.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Відповідно до п.10 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» №393 від 17.07.92 поліцейським які звільняються із служби повторно, одноразова грошова допомога виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, що при попередньому звільненні не набули право на отримання такої допомоги.

На переконання суду, фразу «набув право на отримання допомоги» у Законі, необхідно розуміти щодо тих осіб, яким фактично було виплачена ця одноразова грошова допомога.

Таким чином, розмір одноразової грошової допомоги при звільненні залежить від того, чи виплачувалась вона позивачу під час попереднього звільнення у 1997 році за перший період проходження служби в органах внутрішніх справи чи ні.

За поясненням позивача, під час звільнення у 1997 році одноразову грошову допомогу при звільненні йому не виплачували.

Відповідач навпаки в судовому засіданні наполягав на тому, що під час звільнення в 1997 році, з позивачем було проведений повний розрахунок у тому, числі щодо одноразової грошової допомоги, передбаченої ч.2 ст.9 Закону.

З метою з'ясування фактичних обставин справи судом витребувано інформацію про виплату позивачу одноразової грошової допомоги у ГУНП в Миколаївській області та УМВС України в Миколаївській області.

Відповідач жодного документального підтвердження виплати позивачу одноразової грошової допомоги у 1997 році не надав, пославшись, що на теперішній час закінчився строк зберігання документів в 3 роки.

Вирішуючи протиріччя між поясненням позивача та відповідача щодо факту виплати/невиплати в 1997 році частини одноразовою грошової допомоги, суд виходить з того, що відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач жодного належного доказу здійснення УМВС України в Миколаївській області виплати ОСОБА_1 в 1997 році одноразової грошової допомоги не надав.

Пояснення відповідача про відсутність документів з цього приводу у зв'язку з закінченням строків зберігання первинних документів, суд не приймає до уваги, як неналежне, оскільки відповідно як наказу Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України №41 від 20.07.98 так і наказу Мінюсту № 578/5 від 12.04.12 строк зберігання відомостей про виплачену заробітну плату - 75 років.

У будь-якому випадку відповідач повинен був пересвідчитись у тому, чи отримував ОСОБА_1 грошову допомогу під час попереднього звільнення чи ні. Відсутність будь-якої інформації про отримання в 1997 році ОСОБА_1 допомоги за період служби з 03.11.88 по 05.09.97 повинно тлумачитися на його користь.

При цьому суд звертає увагу, що у самому наказі про звільнення ОСОБА_1 від 13.06.16 №129 о/с відповідачем самостійно визначено, що календарна вислуга для обчислення одноразової грошової допомоги при звільнення складає 12 років, 11 місяців, 27 днів (арк.спр.10).

За наявністю такого висновку у наказі про звільнення, відповідач зобовязаний нарахувати позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні з обрахунку 12 повних календарних років служби.

Суд вважає в цій частині позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи, що місячне забезпечення ОСОБА_1 складало 7614,23 гривень, а календарна вислуга 12 повних років (відповідно до наказу від 13.06.16 №129 о/с) загальна сума одноразової грошової допомоги повинна складати 22842,69 гривень (7614,23*12*0,25).

Але, оскільки відповідачем нараховано позивачу 3807,12 гривень, зазначена сума підлягає відповідну зменшенню на цю суму (22842,69-3807,12=19035,57).

Саме зазначена сума 19035,57 гривень підлягає стягненню з відповідача.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди то суд не погоджується з наданим позивачем розрахунком та обґрунтуванням завданої шкоди. Питання правильного нарахування одноразової грошової допомоги є спірним, навіть обравши помилковий підхід до його вирішення, відповідач не допустив образи, дискримінації чи іншого приниження позивача. Відновлення прав позивача відбулось у нетривалий термін, без значних матеріальних витрат, враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору.

В цій частині позову відмовити.

Позов задовольнити частково.

Судові витрати відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Миколаївській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги за 12 повних календарних років вислуги з урахуванням періоду проходження служби з 03.11.1988 по 05.09.1997 р.

3. Стягнути з Головного управління національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, передбачену ст. 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у розмірі 19035,57 гривень (дев'ятнадцять тисяч тридцять п'ять грн. п'ятдесят сім коп.).

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В. В. Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 21.02.17

Суддя В.В. Біоносенко