Постанова № 64856405, 14.12.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2016 року № 810/2918/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомГостомельського споживчого товариства доІрпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській областіпроскасування податкового повідомлення-рішення, в с т а н о в и в:

до суду звернулось Гостомельське споживче товариство з адміністративним позовом до Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 21.03.2016 № 0000812203. В обґрунтування своїх вимог вказує на наявність у нього всіх даних в КОРО та фіскальних чеків, у зв'язку стверджує про безпідставність претензій перевіряючих з приводу не оприбуткування готівкових коштів в касі підприємства за перевіряємий період і вважає неправомірним накладення на нього штрафу.

В призначений для розгляду справи час у судове засідання з'явився представник позивача, представник відповідача в судове засідання не прибув з невідомих для суду причин, надіслав суду заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАСУ, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, встановивши обставини, якими обрунтовані позовні вимоги та заперечення проти них, з наданням їм відповідної правової оцінки, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке:

Гостомельське споживче товариство є юридичною особою, зареєстрованою в установленому законом порядку (код за ЄДРПОУ № 01754178).Матеріалами справи встановлено, що Головне управління ДФС у Київській області згідно направлень від 29.09.2016 № 908 та № 909 провело фактичну перевірку позивача на предмет дотримання вимог податкового законодавства, за результатами якої був складений акт від 29.02.2016. На підставі висновків акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.03.2016 № 0000812203 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 100250 грн. за порушенням п. 2.6 Положення про введення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, а саме встановлено факт самостійного здавання готівкової виручки від продажу товарів продавцями до банківської установи без їх оприбуткування в касі підприємства в сумі 20050 грн., а саме відповідно до виписок ПАТ СБ «Приватбанк» № 24022016091716 від 24.02.2016 на суму 200, 00 грн., № 25022016093814 від 25.02.2016 на суму 5250, 00 грн., № 27022016091021 від 27.06.2016 на суму 4900, 00 грн., № 29022016090741 від 29.02.2016 на суму 9700, 00 грн.

За результатами адміністративного оскарження оспорюваного рішення податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги без задоволення.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду.

Надаючи правової оцінки відносинам, що склалися між сторонами, застосовуючи нормативно-правові акти, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, суд звертає увагу, що предметом розгляду адміністративних справ, є, зокрема визначення законності рішень (дій або бездіяльності) суб'єктів владних повноважень. Виходячи із завдань адміністративного судочинства України суди перевіряють прийняті рішення (дії, бездіяльність) щодо дотримання суб'єктом владних повноважень наданих повноважень та способу їх прийняття, відповідності рішення Конституції та законам України; з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); а також встановлюють фактори неупередженості; добросовісності; розсудливості при їх прийнятті, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації тощо. Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регулюються Законом України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265/95-ВР).

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою врегульований Положенням про введення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (далі - Положення № 637). Згідно з п. 2.6 Положення № 637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Як встановлено судом, позивачем до перевірки був наданий належним чином зареєстрований і опломбований РРО модель Міні-Т400МЄ, фіскальний номер 1031004095, реєстраційне посвідчення №1031004095 від 21.05.2013, за допомогою якого позивач здійснював оприбуткування готівкових коштів на підставі фіскальних чеків, які відображав у книзі обліку розрахункових операцій (далі - КОРО), про що свідчать записи у пункти 2.1.1 - 2.1.3 акта перевірки від 29.02.2016 та копія книги обліку розрахункових операцій № 1031004095р/5 від 13.11.2015, що міститься в матеріалах справи.

Відповідно до п. 1.2 Положення № 637, оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

24.02.2015, Гостомельським споживчим товариством отримано готівкових коштів на суму 200, 00 грн. згідно Z-звіту № 0987 фіскальний номер 1031004095, 25.02.2016 Z-звіт № 0988 на суму 5250, 00 гривень, 27.02.2016 на суму 4900, 00 грн. згідно Z-звіту № 0990 фіскальний номер 1031004095, 29.02.2016 на суму 9700, 00 грн. згідно Z-звіту № 0992 фіскальний номер 1031004095, які були проведені через РРО і відображені КОРО № 1031004095р/5 відповідно до абз. 3 п. 2.6 Положення № 637, копії яких наявні в матеріалах справи. Відтак висновок ГУ ДФС у Київській області щодо неоприбуткування в касі позивача готівкових коштів в сумі 20050 грн. за 24.02.2016, 25.02.2016, 27.02.2016 і за 29.02.2016 на підставі фіскальних звітних чеків РРО Z-звіт № 0987 від 24.02.2016 на суму 200, 00 грн., Z-звіт № 0988 від 25.02.2016 на суму 5250, 00 грн., Z-звіт № 0990 від 27.02.2016 на суму 4900, 00 грн. та Z-звіт № 0992 від 29.02.2016 на суму 9700, 00 грн., не відповідає фактичним обставинам справи і спростовується належно оформленою КОРО № 1031004095р/5.

У відповідності до п. 2.6 Положення № 637, уся готівка повинна оприбутковуватися у день одержання готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень.

Як слідує із оглянутих судом доказів, готівкові розрахунки проводилися із застосуванням РРО, тому суд не може погодитися з твердженнями відповідача щодо порушення товариством п. 2.6 Положення № 637, з урахуванням висновку податкового органу про начебто не сформовану станом на день проведення перевірки касову книгу підприємства та на те, що касові ордери не виписувалися, облік готівкових коштів, отриманих за робочі зміни 24.02.2016, 25.02.2016, 27.02.2016 та 29.02.2016 на підставі прибуткових касових ордерів в касовій книзі не здійснювався, а зазначені готівкові кошти не оприбутковувались.

Такі висновки контролюючого органу протирічять абз. 3 п. 2.6 Положення № 637, згідно якого у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткування готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Судом встановлено, і це не заперечується відповідачем в акті перевірки від 29.02.2016, що згідно п. 2.1.3 (КОРО зареєстрована належним чином), 2.2.11 (друкування на РРО фіскальних звітних чеків - друкуються) та інше, що позивачем готівкові розрахунки проводилися із застосуванням РРО, тому оприбуткування готівки зафіксовано у КОРО, яка досліджена судом і будь-яких розбіжностей чи то недоліків не містить. У матеріалах справи відсутні відомості щодо незастосування позивачем РРО, та інформації щодо проведення позивачем 24.02.2016, 25.02.2016, 27.02.2016 та 29.02.2016 готівкових розрахунків з оформленням їх касовими ордерами, тому не сформована на момент перевірки касова книга не є підставою для висновків податкового органу про порушення п. 2.6 Положення № 637, з огляду на використання позивачем РРО, що підтверджується КОРО.

Даний факт відповідачем не спростований.

Порядок ведення книги обліку розрахункових операцій визначений Порядком реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України 28.08.2013 № 417, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.09.2013 за № 1618/24150.

Аналіз положень зазначеного Порядку дозволяє суду дійти висновку, що проведення підприємством обліку готівки в касі у книзі обліку розрахункових операцій здійснюється шляхом щоденного виконання у такій книзі записів про рух готівки та суми розрахунків.

З наведених законодавчих приписів слідує, що оприбуткування готівки включає сукупність законодавчо встановлених дій, зокрема, для підприємств (підприємців), які здійснюють готівкові розрахунки при продажу товарів (послуг) із застосуванням РРО, тобто для позивача, - реєстрацію таких коштів через РРО та відображення цієї готівки у книзі обліку розрахункових операцій. Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки.

В акті фактичної перевірки не наведено фактів невиконання позивачем будь-якої з цих дій: факту непроведення коштів через РРО та/або невідображення такої готівки у книзі ОРО. Судом встановлено, що готівка за 24.02.2016, 25.02.2016, 27.02.2016 та 29.02.2016 була проведена через РРО, що підтверджується Z-звітами за відповідні дати; така готівка відображена в Книзі ОРО (а.с. 18-21).

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 11.12.2012 зазначила, що "у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книги оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій як фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги) та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій.

Наведене свідчить, що Гостомельське споживче товариство здійснювало оприбуткування готівкових коштів у відповідності абз. 3 п. 2.6 Положення № 637 із застосуванням РРО, а тому доводи відповідача спростовуються документально підтвердженими доказами по справі, що дає підстави для скасування прийнятого відпоідачем податкового повідомлення-рішення.

В силу п. 1 ч. 2 ст. 162 КАСУ, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Згідно зі ст. 71 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій та винесення відповідних рішень.

Ураховуючи все викладене, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 53, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 128, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 21.03.2016 № 0000812203.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Брагіна О.Є.