Постанова № 64856364, 16.02.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2017 року (09 год. 45 хв.) Справа № 808/4004/16 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Садового І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Сірик К.Л.,

позивач, відповідач: не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про: стягнення 1653,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

22.12.2016 Токмацька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - позивач) звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення з відповідача податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 1653,20 грн.

Ухвалою суду від 23.12.2016 позовну заяву було залишено без руху на підставі ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позивачу було надано строк до 19.01.2017 для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 19.01.2017 відкрито провадження в адміністративній справі №808/4004/16, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи на 02.02.2017.

02.02.2017 розгляд справи відкладався у зв'язку із неявкою відповідача у судове засідання до 16.02.2017.

Позивач у судове засідання не з'явився, направив суду клопотання про розгляд справи без його участі. Згідно з уточненими позовними вимогами просить стягнути з відповідача податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 1653,20 грн. Позовні вимоги обґрунтовує Податковим кодексом України від 02.12.2010р №2755-VІ (далі - ПК України). Зазначає, що заборгованість в сумі 1653,20 грн. виникла внаслідок несплати відповідачем узгоджених зобов'язань з єдиного податку з фізичних осіб, який виник 20.04.2016. Просить позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився. На адресу суду повернулися конверти з ухвалами суду та повістками, що були направлені на адресу відповідача: АДРЕСА_1, з відміткою поштового відділення зв'язку «за зазначеною адресою не проживає».

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відтак, відповідач є таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

За приписами ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

За змістом ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін на підставі наявних у справі матеріалів.

Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 зареєстрований 08.02.2016 в органах реєстрації як фізична особа - підприємець за адресою: АДРЕСА_1, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 16.11.2016 та є платником єдиного податку другої групи.

09.02.2016 відповідач звернувся до Василівського відділення Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування, в якій просив перевести його на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 01.03.2016 як платника єдиного податку другої групи, з переліком обраних видів діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2005.

Платником обрана ставка єдиного податку в розмірі 20 % до розміру мінімальної заробітної плати, що у 2016 році склало 275,60 грн. (1378 *20%).

Відповідачем у заяві зазначено, що йому відомі вимоги глави 1 розділу XIV ПК України, граничні терміни сплати єдиного податку та ставки єдиного податку, термін подання звітності, обмеження у застосуванні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності та відповідальність платника єдиного податку, а також вимоги чинного законодавства про необхідність утримання та перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб, які нараховуються і виплачуватимуться найманим працівникам та про необхідність подання до органів державної податкової служби відомостей про виплачені доходи.

Як свідчать матеріали справи, відповідач має податковий борг перед бюджетом з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 1653,20 грн., який виник 20.04.2016 внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань у відповідності до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування №267 від 12.02.2016.

Згідно із довідкою позивача від 15.02.2017 за відповідачем обліковується недоїмка з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 1653,20 грн.

Судом також встановлено, що позивачем була сформована податкова вимога форми «Ф» №990-23 від 31.05.2016 на суму 550,80 грн., яка була направлена на адресу відповідача, проте повернута контролюючому органу із відміткою поштового відділення «за зазначеною адресою не проживає».

Доказів оскарження зазначеної податкової вимоги або сплати заборгованості відповідач не надав.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожний громадянин України зобов'язаний сплачувати податки та збори в розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.291.3 ст.291 ПК України, юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки) (п.293.1 ст.293 ПК України).

Відповідно до п.293.2 ст.293 ПК України, фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць.

Згідно рішення Скелівської сільської ради №11 від 12.01.2012 для фізичних осіб платників другої групи встановлена ставка 20% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового року. У 2016 році ставка становила 275,60 грн. та нараховувалась 20 числа щомісячно в особовій картці платника, про що свідчить дані особової картки.

За інформацією контролюючого органу, суми узгоджених зобов'язань за період з 20.04.2016 по 20.09.2016 відповідачем не погашені у повному обсязі в установлені строки сплати, відтак набули статусу податкового боргу.

Згідно з п.14.1.175 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пп.95.1 - 95.2 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 59.3 ст.59 ПК України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що позивачем була сформована та направлена відповідачу податкова вимога Ф» №990-23 від 31.05.2016 на суму на суму 550,80 грн., яка повернута на адресу податкового органу 21.07.2016.

Доказів оскарження зазначеної податкової вимоги або сплати заборгованості відповідач не надав.

Відповідно до п.87.11 ст.87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Враховуючи викладене, та звертаючи увагу на те, що доказів сплати податкового боргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до суду не надано, заперечень проти позову до суду не надходило, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню.

За правилами ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 94, 158, 160, 161, 162, 163, 164, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 1653,20 грн., - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 1653 (одна тисяча шістсот п'ятдесят три) грн. 20 коп. на р/р 31413699700057, код платежу 18050400, банк: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025519, одержувач: УК у Василів.р-ні/Скельки.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Садовий