Постанова № 64856147, 20.02.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2017 р. Справа № 805/969/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючий суддя Христофоров А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження позовну заяву Управління Пенсійного фонду України в м.Димитрові Донецької області до Державного підприємства "Красноармійськвугілля" про стягнення заборгованості фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська" в особі відокремленого підрозділу «Автомобіліст» про стягнення заборгованості фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 19 820,65 грн, обґрунтовуючи вимоги наявністю у відповідача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 за період 01.09.2016 року по 31.10.2016 року, та, оскільки самостійно заборгованість відповідачем не сплачується, підлягає стягненню у примусовому порядку.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, через відділ документообігу та архівної роботи суду надав клопотання про розгляд справи без участі представника, на задоволені позовних вимог наполягає в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, через відділ документообігу та архівної роботи суду надав клопотання про визнання позовних вимог в повному обсязі.

Згідно ч. 3 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, в тому числі, у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Суд приймає визнання відповідачем адміністративного позову, оскільки визнання адміністративного позову відповідачем не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси.

З урахуванням ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд визнав за можливе розглянути справу без участі представників сторін, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Суд, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Згідно Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 384/2011 (далі - Положення № 384/2011), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України. Пунктом 7 вказаного Положення передбачено, що Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Таким чином, позивач, Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області, є суб`єктом владних повноважень, який виконує у даних правовідносинах владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством.

Відповідач, Державне підприємство "Красноармійськвугілля" (ЄДРПОУ 32087941, вул.. Соборна,1 м. Мирноград, Донецька область, 85323) є юридичною особою, який в даних правовідносинах, у відповідності до вимог ст.48 Кодексу адміністративного судочинства України, здатний особисто здійснювати свої права та обов'язки, має відокремлений підрозділ «Автомобіліст» Державного підприємства "Красноармійськвугілля" ЄДРПОУ: 33505015, вул. Артема, будинок 38, місто Мирноград, Донецька область, 85322, зазначене вбачається з Єдиного державного реєстру, безоплатний доступ до яких забезпечується на підставі Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2016р. № 1657/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 червня 2016р. за № 839/28969

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Органам Пенсійного фонду України правомірно призначено та виплачено пенсію на пільгових умовах особам, які працювали у відповідача, та які були зайняті на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2.

Відповідач має заборгованість по фактичним витратам з виплати та доставці пільгових пенсій, призначених відповідно до п. “б-з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за період з 01.09.2016 року по 31.10.2016 у сумі 19 820,65грн, що також підтверджується наявним у справі розрахунками про фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за вказаний період.

Позивачем направлялись на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів “б-з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 року № 1788-XII( далі Закон № 1788-XII ) за період 01.09.2016 року по 31.10.2016 у сумі 19 820,65 грн, що підтверджується супровідними листами з особистим підписом відповідача про отримання.

Згідно з карткою особового рахунку відповідача його заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату і доставку пенсій на користь позивача за спірний період у сумі 19 820,65 грн не відшкодована.

Відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, призначених за списком № 2, має здійснюватися відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та пп. “б” - “з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Відповідно до пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення”. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” розроблена Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до ПФУ, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663. (далі - Інтрукція №21-1)

За приписами пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п.2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Пунктом 6.1 передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 “Прикінцевих положень” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в таких розмірах:

- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п. 6.4. Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Пунктом 6.8 Інструкції №21-1 визначено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами”.

Відповідно до п.6.9. Інструкції №21-1, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні (ст. 86 цього Кодексу).

З огляду на зазначене та беручи до уваги докази, які наявні у матеріалах справи, а також визнання відповідачем позовних вимог у повному обсязі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно вимог ст.94 КАС України судові витрати стягненню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 17, 86, 94, 158-163, 254 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м.Димитрові Донецької області до Державного підприємства "Красноармійськвугілля" про стягнення заборгованості фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Красноармійськвугілля" (ЄДРПОУ 32087941, вул. Соборна,1 м. Мирноград, Донецька область, 85323) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області (ЄДРПОУ 21963441) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період 01.09.2016 року по 31.10.2016 у сумі 19 820 (дев’ятнадцять тисяч вісімсот двадцять) грн. 65 коп.

Постанова прийнята у порядку письмового провадження, складена у повному обсязі та підписана 20 лютого 2017 року.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Христофоров А.Б.