Постанова № 64855971, 30.01.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2017 р. Справа № 804/8909/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗахарчук-Борисенко Н. В. при секретаріМузиці Я.І. за участю: позивача представників відповідачів 2, 3 ОСОБА_3 Третельницької О.П.,Левшиної Ю.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до відповідача 1: начальника відділу роботи з кадрами прокуратури Дніпропетровської області Крапивної О.В., відповідача 2: заступника прокурора Дніпропетровської області Черкашина Ю.О., відповідача 3: першого заступника прокурора Дніпропетровської області Соскова Р.М., відповідача 4: начальника відділу - головного бухгалтера прокуратури Дніпропетровської області Гіляки Р.Г. про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

12 грудня 2016 року ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3, позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача 1: начальника відділу роботи з кадрами прокуратури Дніпропетровської області Крапивної О.В. (далі - відповідач 1), відповідача 2: заступника прокурора Дніпропетровської області Черкашина Ю.О. (далі - відповідач 2), відповідача 3: першого заступника прокурора Дніпропетровської області Соскова Р.М. (далі - відповідач 3), відповідача 4: начальника відділу - головного бухгалтера прокуратури Дніпропетровської області Гіляки Р.Г. (далі - відповідач 4), в якому просить:

- визнати дії начальника відділу роботи з кадрами прокуратури Дніпропетровської області Крапивної О.В. при наданні ОСОБА_3 відповіді від 09.11.2016 № 11-5653-16 такими, що суперечать вимогам Закону України "Про звернення громадян";

- визнати дії заступника прокурора Дніпропетровської області Черкашина Ю.О., першого заступника прокурора Дніпропетровської області Соскова Р.М. та начальника відділу - головного бухгалтера Гіляки Р.Г. при наданні відповідей-довідок від 13.06.2016 № 18-199 вих-16 та від 07.11.2016 № 18-265 вих16 у частині зазначення посадового окладу у сумі 2083, 00 грн. та надбавки за вислугу років у розмірі 40% у сумі - 887, 20 грн. неправомірними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства України, у тому числі Закону України "Про прокуратуру", Закону України "Про звернення громадян" та постанові КМУ від 09.12.2015 № 1090;

- зобов'язати посадових осіб прокуратури Дніпропетровської області надати ОСОБА_3 відповідь-довідку із зазначенням посадового окладу та надбавки за вислугу років у сумах та розмірах з урахуванням вимог статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII та постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1090 (у редакціях, що діяли на час звернення ОСОБА_3 до прокуратури).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на його звернення до прокуратури Дніпропетровської області про отримання довідки про розмір заробітної плати прокурора за відповідною посадою, з якої він вийшов на пенсію йому було надано відповіді за підписом заступника прокурора області Черкашина Ю.О. та начальника відділу-головного бухгалтера Гіляки Р.Г., а також за підписом першого заступника прокурора області Соскова P.M. та начальника відділу-головного бухгалтера Гіляки Р.Г. про те, що позивач дійсно працював у прокуратурі Дніпропетровської області на посаді старшого прокурора відділу. Крім того, 09.11.2016 за № 11-5653-16 начальником відділу роботи з кадрами прокуратури Дніпропетровської області Крапивної О.В. позивачу надана відповідь з роз'ясненнями статті 81 Закону України «Про прокуратуру» і постанов КМУ від 09.12.2015№ 1090 та від 07.05.2008 № 425. Позивач вважає дії начальника відділу роботи з кадрами прокуратури Дніпропетровської області Крапивної О.В. при наданні йому відповіді від 09.11.2016 № 11-5653-16 такими, що суперечать вимогам Закону України «Про звернення громадян», надані ОСОБА_3 довідки-відповіді від 13.06.2016 (№ 18-199вих16), від 07.11.2016 (№ 18-265вих16) помилковими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України, а дії заступника прокурора Дніпропетровської області Черкашина Ю.О., першого заступника прокурора Дніпропетровської області Соскова Р.М. та начальника відділу-головного бухгалтера Гіляки Р.Г. при прийнятті таких рішень такими, що порушують вимоги Конституції України та чинного законодавства України, у тому числі законів України «Про звернення громадян», «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-УП, постанови КМУ від 09.12.2015 № 1090, у частині зазначення посадового окладу у сумі 2083,00 грн., а також суми надбавки за вислугу років у розмірі 40% - 887,20 грн.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представники відповідачів 2, 3 в судовому засіданні проти позову заперечували, а також надали до матеріалів справи письмові заперечення в обґрунтування яких зазначено, що оскільки відповідачем надано позивачу обґрунтовану довідку №18-265 вих.16 від 07.11.2016 про розмір заробітної плати, твердження ОСОБА_3 про неправомірність дій прокуратури, на думку представника відповідачів 2,3, є помилковими та неправомірними. Крім того, органи прокуратури України позбавлені можливості нараховувати та виплачувати заробітну плату прокурорам у розмірах, передбачених виключно положеннями ст.81 Закону, оскільки прокуратура, зокрема, Дніпропетровської області не наділена правом самостійно, без правового врегулювання та фінансової можливості, а саме збільшення видатків з Державного бюджету України, здійснювати перерахунок посадового окладу прокурорів та виплату їм заробітної плати, у тому числі позивачу. З огляду на викладене, представник відповідачів 2, 3 просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Від відповідача 1 начальника відділу роботи з кадрами прокуратури Дніпропетровської області Крапивної О.В. та відповідача 4 начальника відділу - головного бухгалтера прокуратури Дніпропетровської області Гіляки Р.Г. надійшли заяви, в яких відповідач 1 та відповідач 4 просили здійснювати розгляд справи без участі, у задоволенні позовних вимог просили відмовити в повному обсязі.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, представників відповідачів 2, 3, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, ОСОБА_3 02.09.2013 був звільнений з органів прокуратури Дніпропетровської області за власним бажанням з посади прокурора відділу.

13.06.2016 та 07.11.2016 позивач звернувся до прокуратури Дніпропетровської області з метою отримання довідки про розмір заробітної плати прокурора за відповідною посадою, з якої позивач вийшов на пенсію.

На звернення позивача 13.06.2016 за № 18-199 вих.16 за підписом заступника прокурора області Черкашина Ю.О. та начальника відділу-головного бухгалтера Гіляки Р.Г., а також 07.11.2016 № 18-265 вих.16 за підписом першого заступника прокурора області Соскова P.M. та начальника відділу-головного бухгалтера Гіляки Р.Г. ОСОБА_3 було надано відповіді-довідки про те, що позивач дійсно працював у прокуратурі Дніпропетровської області на посаді старшого прокурора відділу. Відповідна заробітна плата з 01.12.2015 згідно з постанов Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 31.05.2012 № 505, від 09.12.2015 № 1013 складається, зокрема, з: посадового окладу - 2083,00 грн., класного чину - 135,00 грн., вислуги років 40% - 887,20 грн., тощо. Усього: 10643,54 грн. Крім того, 09.11.2016 за № 11-5653-16 начальником відділу роботи з кадрами прокуратури Дніпропетровської області Крапивної О.В. позивачу була надана відповідь з роз'ясненнями статті 81 Закону України «Про прокуратуру» і постанов КМУ від 09.12.2015 № 1090 та від 07.05.2008 № 425.

Як зазначено у відповіді начальника відділу Крапивної О.В. від 09.11.2016 № 11-5653-16 норми ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Згідно із ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» та постанови КМУ від 09.12.2015 № 1090 прокурорам, які проходять службу виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у відповідних розмірах, зокрема понад 35 років - 50 відсотків посадового окладу.

У своєму зверненні до прокуратури Дніпропетровської області від 27.10.2016 ОСОБА_3 зазначив, що його стаж складає понад 35 років, а тому у довідці щодо розміру місячного заробітку прокурора за відповідною посадою з якої позивач вийшов на пенсію, надбавка за вислугу років має складати 50 відсотків посадового окладу, а не 40.

Разом з тим, при наданні начальником відділу Крапивною О.В. відповіді від 09.11.2016 на звернення позивача від 27.10.2016, не враховано, що згідно з п. 2 постанови КМУ від 09.12.2015 № 1090, яка набрала чинності 05.01.2016, постанову КМУ від 07.05.2008 № 425 визнано такою, що вже втратила чинність більш ніж півроку тому.

На думку позивача, той факт, що вимоги вказаної постанови мають бути застосовні та застосовуються на теперішній час підтверджено листом Генеральної прокуратури України від 07.10.2016 № 11-22891-16, який міститься в матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до прокуратури Дніпропетровської області із своїми заявами в той час, коли постанова КМУ від 09.12.2015 №1090 щодо надбавок у розмірах 45 та 50 відсотків вже набула чинності і прокурорам, які працювали понад 35 років нараховувалась надбавка за вислугу років у розмірі 45 та 50 відсотків від посадового окладу, тобто розмір місячного заробітку таких прокурорів зріс починаючи з 05.01.2016.

Аналізуючи виниклі правовідносини між сторонами суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 92 Конституції України організація і діяльність прокуратури визначається виключно законом України.

14.10.2014 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про прокуратуру» №1697-VІІ (далі - Закон №1697-VІІ) , який набрав чинності 15.07.2015. Даний Закон визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.

У статті 3 Закону № 1697-VII зазначено, що діяльність прокуратури ґрунтується на засадах, у тому числі, незалежності самих прокурорів. Це передбачає існування гарантій від незаконного політичного, матеріального чи іншого впливу на прокурора щодо прийняття ним рішень при виконанні службових обов'язків.

Статтею 16 Закону № 1697-VІІ передбачено гарантії незалежності прокурора, які, серед іншого, забезпечуються належним матеріальним, соціальним та пенсійним забезпеченням прокурора.

Відповідно до частини третьої статті 81 Закону України «Про прокуратуру» посадовий оклад прокурора місцевої прокуратури встановлюється у розмірі 12 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 липня 2015 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2016 року - 11 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2017 року - 12 мінімальних заробітних плат.

Згідно з частиною 7 статті 81 Закону №1697-VII прокурорам виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: за наявності стажу роботи понад один рік - 10 відсотків, понад 3 роки - 15 відсотків, понад 5 років - 18 відсотків, понад 10 років - 20 відсотків, понад 15 років - 25 відсотків, понад 20 років -30 відсотків, понад 25 років - 40 відсотків, понад 30 років - 45 відсотків, понад 35 років - 50 відсотків посадового окладу.

Частиною четвертою статті 81 Закону № 1697-VII зазначено, що посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора місцевої прокуратури з коефіцієнтом, відповідно посадовий оклад прокурора регіональної прокуратури - з коефіцієнтом 1,2.

Статтею 8 Законів України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» та «Про Державний бюджет України на 2016 рік» встановлено, що мінімальна заробітна плата у місячному розмірі складає: з 1 вересня 2015 року - 1378 гривень, з 1 січня 2016 року - 1378 гривень, а з травня 2016 року - 1450 гривень.

Судом встановлено, що стаж позивача складає понад 35 років, у зв'язку з чим відсоток надбавки за вислугу років позивача має становити 50 відсотків.

Суд зазначає, що при наданні ОСОБА_3 відповідей-довідок від 13.06.2016 № 18-199 вих.16 та від 07.11.2016 № 18-265 вих.16 заступники прокурора Дніпропетровської області Черкашин Ю.О., Сосков P.M., начальник відділу-головний бухгалтер Гіляка Р.Г. не врахували те, що постанова КМУ від 31.05.2012 № 505, а також Бюджетний кодекс України 2010 року і Закон України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» у вищенаведених редакціях можливо було поширювати на спірні правовідносини лише упродовж чинності старого Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ, тобто до 15.07.2015, частина перша статті 49 якого передбачала, що розміри посадових окладів та вислуги років затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Проте, з 15.07.2015 набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2015 № 1697-VІІ, яким встановлено гарантії соціального захисту прокурора з боку держави, за новими правилами визначено структуру, розмір, етапи запровадження, тарифну систему (схеми посадових окладів) заробітної плати прокурора, щомісячну надбавку за вислугу років тощо.

На виконання вимог Закону № 1697-VII відповідно до постанови КМУ від 09.12.2015 №1090, яка набрала чинності з 05.01.2016, затверджено новий Порядок виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури (далі - Порядок). Згідно з пунктом 3 цього Порядку також зазначено, що надбавка за вислугу років прокурорам виплачується щомісяця залежно від періоду проходження служби в розмірах, зазначених у частині сьомій статті 81 Закону України «Про прокуратуру».

У судовому засіданні представники відповідачів 2, 3 не заперечували проти того факту, що прокурорам виплачується щомісячна надбавка за вислугу років понад 35 років у розмірі 50 відсотків, проте зазначали, що постановою КМУ від 09.12.2015 №1090, яка набрала чинності з 05.01.2016, затверджено новий Порядок виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури, який вже було прийнято після того як позивач вийшов на пенсію. Представники відповідачів 3, 4 вважають, зокрема, що стосується позивача, то його заробітна плата згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505, від 09.12.2015 №1013 складається з посадового окладу - 2083,00 грн., класного чину - 135,00 грн., вислуги років 40% - 887,20 грн. так як дія постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1090 на позивача не розповсюджується у зв'язку з тим, що він є пенсіонером.

Проте, суд не погоджується з думкою представників відповідачів 2, 3 щодо нарахування надбавки у розмірі 40% та зазначає, що відповідно до ч.2 ст.81 Закону України «Про прокуратуру» заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: 1) вислугу років; 2) виконання обов'язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством. Таким чином, перерахунок пенсіонеру ОСОБА_3 необхідно здійснювати за аналогією до виплат прокурорам, які проходять службу органах прокуратури та прокурорсько - слідчих посадах, а саме за наявності стажу більше 35 років у розмірі 50 % посадового окладу.

За таких обставин незастосування відповідачами 2, 3 та 4 до позивача з 05.01.2016 вимог вищевказаної постанови КМУ від 09.12.2015 № 1090, що підтверджується самими відповідями-довідками від 13.06.2016 № 18-199 вих16 та від 07.11.2016 № 18-265 вих16, суперечить вимогам як абзацу 2 частини 7 статті 81 Закону України «Про прокуратуру», так і пункту 3 зазначеного Порядку.

Таким чином, загальний період проходження позивачем служби, що на теперішній час дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам - стаж, необхідний для вирахування розміру щомісячної надбавки за вислугу років згідно з частиною 7 статті 81 Закону № 1697-VII та відповідно до Порядку складає понад 35 років, а розмір надбавки - 50%.

Реалізація особою права, пов'язаного з отриманням заробітної плати, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органу державної влади на відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань як на причину невиконання своїх зобов'язань, як на підставу для зменшення посадових окладів, надбавок до них та фінансування інших, передбачених Законом, гарантій, пільг і компенсацій є безпідставним.

У справі «Кечко проти України» Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

З огляду на вказане, встановлення заступниками прокурора області Черкашиним Ю.О., Сосковим Р.М. та начальником відділу-головним бухгалтером Гілякою Р.Г. у відповідях-довідках від 13.06.2016 № 18-199 вих-16 і від 07.11.2016 № 18-265 вих16 суми посадового окладу у розмірі 2083,00 грн. та надбавки за вислугу років у розмірі 40% - 887,20 грн. і одночасне незастосування ними положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру» та постанови КМУ від 09.12.2015 № 1090, суперечить вимогам статей 22, 58 Конституції, оскільки обмежує права позивача, свідчить про безпідставне поширення дії старого законодавства на відносини, які мають регулюватися за новим законодавством України.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання дій заступника прокурора Дніпропетровської області Черкашина Ю.О., першого заступника прокурора Дніпропетровської області Соскова P.M. та начальника відділу-головного бухгалтера Гіляки Р.Г. при наданні відповідей-довідок від 13.06.2016 №18-199 вих.16 і від 07.11.2016 № 18-265 вих.16 у частині зазначення посадового окладу у сумі 2083,00 грн. та надбавки за вислугу років у розмірі 40% у сумі - 887,20 грн. неправомірними та такими, що суперечить вимогам чинного законодавства України, у тому числі законам України "Про прокуратуру" та постанови КМУ від 09.12.2015 № 1090. та зобов'язання посадових осіб прокуратури Дніпропетровської області надати ОСОБА_3 відповідь-довідку із зазначенням посадового окладу та надбавки за вислугу років у сумах та розмірах з урахуванням вимог статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII та постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1090 (у редакціях, що діяли на час звернень ОСОБА_3 до прокуратури).

Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про визнання дій начальника відділу роботи з кадрами прокуратури Дніпропетровської області Кропивної О.В. при наданні позивачу відповіді від 09.11.2016 №11-5653-16 такими, що суперечать вимогам Закону України «Про звернення громадян, суд зазначає, що відповідачем 1 в строки, встановленні чинним законодавством України було надано позивачу відповідь на його звернення, а тому жодні права та інтереси позивача діями відповідача 1 не порушувались.

Згідно статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За змістом частини 1статті 69 та частини 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів та обставин, враховуючи, що мотивація та докази, наведені відповідачами 2,3,4 під час розгляду адміністративної справи, не дають суду підстав для висновків, які б спростовували доводи позивача, а позивачем доведено суду обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов висновку що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до відповідача 1: начальника відділу роботи з кадрами прокуратури Дніпропетровської області Крапивної О.В., відповідача 2: заступника прокурора Дніпропетровської області Черкашина Ю.О., відповідача 3: першого заступника прокурора Дніпропетровської області Соскова Р.М., відповідача 4: начальника відділу - головного бухгалтера прокуратури Дніпропетровської області Гіляки Р.Г. про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати дії заступника прокурора Дніпропетровської області Черкашина Ю.О., першого заступника прокурора Дніпропетровської області Соскова P.M. та начальника відділу-головного бухгалтера Гіляки Р.Г. при наданні відповідей-довідок від 13.06.2016 №18-199 вих.16 і від 07.11.2016 № 18-265 вих.16 у частині зазначення посадового окладу у сумі 2083,00 грн. та надбавки за вислугу років у розмірі 40% у сумі - 887,20 грн. неправомірними та такими, що суперечить вимогам чинного законодавства України, у тому числі законам України «Про прокуратуру» та постанови КМУ від 09.12.2015 № 1090.

Зобов'язати посадових осіб прокуратури Дніпропетровської області надати ОСОБА_3 відповідь-довідку із зазначенням посадового окладу та надбавки за вислугу років у сумах та розмірах з урахуванням вимог статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII та постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1090 (у редакціях, що діяли на час звернень ОСОБА_3 до прокуратури).

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Повний текст постанови складено 03 лютого 2017 року.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 03.02.2017 р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді Н.В. Захарчук-Борисенко Н.В. Захарчук-Борисенко В.В.Кухар