Ухвала суду № 64854283, 14.02.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 464/8335/16 Головуючий у 1 інстанції: Радченко Е.А.

Провадження № 22-ц/783/1070/17 Доповідач в 2-й інстанції: Струс Л. Б.

Категорія: 81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді - Струс Л.Б.

суддів: Левика Я.А., Шандри М.М.

секретаря: Бадівської О.О.

за участю: представників Трухим І.Є., ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Сихівського відділу державної виконавчої служби м. Львів на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 25 листопада 2016 року у справі за скаргою ОСОБА_4 на рішення державного виконавц,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваною ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 25 листопада 2016 року скаргу ОСОБА_4 на рішення державного виконавця задоволено частково.

Визнано неправомірними дії державного виконавця Сихівського відділу ДВС м. Львова Трухим Івана Євгеновича щодо накладення 28 жовтня 2016 року на ОСОБА_4 штрафу у виконавчому провадженні №51251910 за невиконання рішення суду.

Скасовано постанову державного виконавця Сихівського відділу ДВС м. Львова Трухима Івана Євгеновича від 28 жовтня 2016 року про накладення на ОСОБА_4 штрафу у виконавчому провадженні №51251910 за невиконання рішення суду.

Решту скарги залишено без задоволення.

Дану ухвалу оскаржив Сихівський відділ державної виконавчої служби м. Львів подавши апеляційну скаргу, у якій зазначає, що ухвала суду постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, при цьому суд неповно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду. Апелянт вказує, що судом першої інстанції не взято до уваги, що ч.2 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» чітко встановлює строк на добровільне виконання, який не повинен перевищувати сім днів з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Крім того апелянт зазначає, що відповідно до ст.35 Закону України «Пров виконавче провадження» боржник скористався своїм правом та 10.06.2016 року звернувся з відповідною заявою в Сихівський ВДВС м. Львів. Постановою державного виконавця від 10.06.2016 року відкладено провадження виконавчих дій до 20.06.2016 року. Однак боржник не скористався наданою відстрочкою та за період з моменту відкриття виконавчого провадження, а саме 01.06.2016 року та до 27.10.2016 року не вчинив жодних дій спрямованих на повне або часткове виконання рішення суду. А тому апелянт вважає, що винесення державним виконавцем постанови про накладення штрафу є правомірним.

Просить скасувати ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 25 листопада 2016 року та постановити нову ухвалу в якій відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_4 повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, представників Трухим І.Є., ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_4 звернувся до суду зі скаргою, у якій просить визнати неправомірними дії державного виконавця Сихівського ВДВС м. Львова Трухима І.Є. щодо накладення на ОСОБА_4 штрафів за невиконання рішення суду; скасувати постанови державного виконавця Сихівського ВДВС м. Львова Трухима І.Є.: - від 28.10.2016р. ВП № 51251910 про накладення на ОСОБА_4 штрафу у розмірі 1 700, 00 грн. за невиконання рішення суду та від 28.10.2016р. ВП № 51341998 про накладення на ОСОБА_4 штрафу у розмірі 1 700, 00 грн. за невиконання рішення суду. (а.с. 1-3)

Задовольняючи частково скаргу ОСОБА_4 районний суд виходив з того, державний виконавець перед накладенням штрафу не з'ясував причини невиконання боржниками рішення суду, а тому вважав, що накладення на боржника ОСОБА_4 штрафу відбулося безпідставно та з порушенням вимог закону.

Однак колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки розгляд скарги проведено без чіткого дотримання вимог закону.

Відповідно до змісту ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Також, відповідно до ч.1 ст. 386 ЦПК України скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК України з особливостями, встановленими статтею 386 ЦПК України, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дії або бездіяльність якої оскаржуються.

Пунктом 17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 7.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» передбачено, що згідно зі статтею 26 ЦПК сторона виконавчого провадження, яка звернулася до суду зі скаргою, бере участь в її розгляді як заявник, а інші учасники цього провадження, прав і обов'язків яких безпосередньо стосується розгляд і вирішення цієї скарги, - як заінтересовані особи.

Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК з особливостями, встановленими статтею 386 ЦПК, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дії або бездіяльність якої оскаржуються. До участі у справі як заінтересована особа залучається інша сторона виконавчого провадження, оскільки судовим рішенням може бути вирішено питання про її права чи інтереси.

Як вбачається із матеріалів справи скарга ОСОБА_4 на рішення державного виконавця розглядалась та ухвала за наслідками такого розгляду постановлена без залучення іншої сторони виконавчого провадження, а саме стягувача - ОСОБА_5, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що він повідомлявся про розгляд даної скарги.

За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвала Сихівського районного суду м. Львова від 25 листопада 2016 року постановлена з порушенням норм процесуального права.

Колегія суддів приходить до висновку що ухвалу районного суду, яка постановлена з порушенням вимог процесуального закону необхідно скасувати та передати питання про розгляд скарги ОСОБА_4 на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Сихівського відділу державної виконавчої служби м. Львів задовольнити частково.

Ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 25 листопада 2016 року скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді