Ухвала суду № 64853397, 16.02.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 335/1412/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11сс/778/171/17 Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_1

Єдиний унікальний № 335/1412/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області в складі:

Головуючого Шаповал О.С.

суддів: Жовніренко В.П., Дадашевої С.В.

при секретарі Михайловській Т.І.

за участю:

прокурора Купенко А.В.

захисника адвоката ОСОБА_3,

розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні 16 лютого 2017 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03 лютого 2017 року,

встановила:

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03 лютого 2017 року задоволено клопотання слідчого слідчого управління ГУ НП в Запорізькій області ОСОБА_5 та щодо підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, з 31.01.2017 року до 31.03.2017 року включно, з одночасним визначенням запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 480 000 гривень.

При прийнятті рішення слідчий суддя врахував: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, а також ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме: що ОСОБА_4 спробує переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а тому, усвідомлюючи ступінь тяжкості та невідворотність покарання, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, не працюючи, ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування, або вчинити інший злочин.

Що стосується застави, то визначаючи її розмір, суд послався на норми ст. ст. 178, 182 КПК України та визначив заставу в межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

В обґрунтування своїх вимог апелянт послався на наступні обставини:

- слідчим та прокурором у клопотанні про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 не було доведено наявність підстав для його застосування, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. Твердження слідчого про наявність таких ризиків, як можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, продовжити злочинну діяльність, а також незаконно впливати на потерпілого та свідків, не мають під собою достатніх правових, оскільки документально не підтвердженні. Навпаки він має намір співпрацювати зі слідством.

-судом не було враховано дані про особу підозрюваного, який на теперішній час одружений, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, що свідчить небажанні переховуватись від органів досудового розслідування та суду, продовжувати злочинну діяльність.

-обгрунтована підозра у вчиненні інкримінуємого йому злочину недоказана.

Заслухавши доповідь судді про сутність судового рішення та апеляційної скарги, захисника, який підтримав доводи скарги, прокурора із запереченнями стосовно доводів та вимог апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступного висновку.

При розгляді апеляційної скарги колегія суддів перевіряє дотримання слідчим суддею вимог ст.ст.177, 178, 183, 184, 199 КПК України і бере до уваги сукупність усіх чинників і обставин, передбачених зазначеними нормами кримінального процесуального закону.

Згідно із ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Обираючи відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд виходив з тяжкості інкримінованого йому злочину та з огляду на забезпечення в подальшому належної процесуальної поведінки підозрюваного, запобігання перешкод слідству по справі та вчинення інших кримінальних правопорушень, з цим не може не погодитись і апеляційний суд Донецької області.

Крім того, слідчій суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначив розмір застави в сумі 480000 гривень, що на думку колегії суддів є достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених ст.194 КПК України.

Перевіряючи висновки слідчого судді, про наявність ризиків передбачених ст.177 КПК України й недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобіганням цим ризикам колегія суддів виходить з наступного.

Як вбачається з наданих матеріалів та встановлено судом, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, який згідно зі ст.12 КК України є особливо тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років із конфіскацією майна. Слідчий суддя з врахуванням доказів, що містяться в матеріалах провадження, з додержанням вимог ст.194 КПК України, прийшов до обґрунтованого висновку про наявність обґрунтованої підозри, про яку повідомлено ОСОБА_4, що підтверджується наявними в матеріалах провадження протоколами слідчих та оперативних дій.

В рішеннях Європейського суду з прав людини зазначені ризики, які дають підстави для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та виправдовують попереднє увязнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу, а саме ризик неявки підозрюваного на судовий розгляд у справі «Штегмюллер проти Австрії» від 10 листопаді 1969 року, вчинення ним подальших правопорушень у справі «Летельєр проти Франції» від 26 червня 1991 року, коли тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства, які виправдовують попереднє увязнення.

Між тим, колегія суддів вважає, що ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового вироку, та це слід робити з урахуванням низки інших відповідних фактів, які можуть або підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного увязнення, тобто суд повинен враховувати, зокрема, особистість обвинуваченого.

Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що слідчий суддя дійшов правильного та обґрунтованого висновку, що існують певні ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме можливість переховування останнього від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оскільки він підозрюється у вчиненні особо тяжкого кримінального правопорушення, а тому існує обєктивна загроза його втечі, знищення чи приховування доказів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідчим суддею зазначеним обставинам при розгляді клопотання слідчого було надано належної оцінки з точки зору його конкретності та обґрунтованості, відповідності вимогам процесуального закону та практиці Європейського суду з прав людини, на думку колегії суддів усі вони обґрунтовано покладені в висновок слідчого судді про наявність підстав для обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Застосування більш мяких запобіжних заходів, що передбачені КПК України, є недоцільними, так як не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного та цього не може бути достатнім для запобігання зазначених ризиків.

А тому доводи апеляційної скарги захисника з цього приводу не є обґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Що стосується доводів захисника про необґрунтованість підозри, то колегія суддів вважає, що на даному етапі слідства підозра цілком обґрунтована, та правдивість встановлених фактичних обставин будуть перевірятись під час досудового розслідування, а в разі направлення кримінального провадження до суду, то судом в судовому засіданні.

Отже, ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та вмотивованою, відповідає вимогам ст.ст.197,199,370 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03 лютого 2017 року, якою задоволено клопотання слідчого слідчого управління ГУ НП в Запорізькій області ОСОБА_5 та щодо підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, з 31.01.2017 року до 31.03.2017 року включно, з одночасним визначенням запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 480 000 гривень, без змін.

Ухвала апеляційного суду є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2ОСОБА_6 ОСОБА_7