Ухвала суду № 64852947, 20.02.2017, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/6360/15-к 1-кп/335/18/2017

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2017 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя в складі:

головуючого судді : Апаллонової Ю.В.

при секретарі: Кудряшовій Ю.І.

за участю : прокурора Довбня П.Ю., Жулай Г.С.

обвинувачених: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисників: ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у залі суду у відкритому судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу, у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.2 ст.186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України .

Захисником обвинуваченого ОСОБА_2 адвокатом ОСОБА_4 заявлено клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід, не повязаний із позбавленням волі .

В обґрунтування клопотання захисник послався на ті обставини, що відносно ОСОБА_2 недоведені ризики, передбачені ст. 177 КПК України , обвинувачений має постійне місце проживання, за яким характеризується виключно позитивно, має малолітню дитину. Крім того, позбавлений можливості надавати в Ленінському районну суді м. Запоріжжя пояснення з приводу захисту права власності на житло за поданим ним позовом, зобовязується зявлятися до суду. До того ж, зазначав, що до квартири, яка належить ОСОБА_2 19.02.2017 року було здійснено незаконне входження стороннім особами, зникли речі ОСОБА_2, у звязку із чим бабусею ОСОБА_5 про цей факт повідомлено поліцію, а тому перебуваючи під вартою ОСОБА_2 може втратити єдине житло, позбавлений можливості захищати свою власність шляхом надання пояснень в Ленінському районному суду м. Запоріжжя.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав заявлене клопотання та просить його задовольнити та змінити йому запобіжний захід , зобовязується вчасно зявлятися до суду.

Прокурори з приводу клопотання категорично заперечували, зазначаючи, що ОСОБА_2, раніше порушував обраний запобіжний захід, у Жовтневому районному суді м. Запоріжжя перебував у розшуку, у даному провадженні ще не допитані усі свідки, а тому через наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України підстав для зміни запобіжного заходу немає .

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник адвокат ОСОБА_3 підтримали клопотання про зміну запобіжного заходу.

Розглянувши клопотання про зміну запобіжного заходу, вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

У відповідності до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-якуіз речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

В матеріалах провадження наявні докази, які свідчать про наявність ризиків, передбачених п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, як підставу для застосування запобіжного заходу та враховує, що Європейський суд з прав людини в п.20 рішення у справі «Подвезько проти України» (Заява № 74297/11) від 12 лютого 2015 року зазначив, що: «для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. Тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення».

Те, що обвинувачений може переховуватись від суду свідчить окрім іншого і ті обставини, що раніше ОСОБА_2 перебував у розшуку за ухвалою Жовневого районного суду м.Запоріжжя віж 25.11.2016 року і така обставина як тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватими у вчиненні злочинів, які їм інкримінується, що може бути достатньою причиною разом з іншими обставинами для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки відповідно по п.36 Рішення Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі «Москаленко проти України» Європейський Суд зазначив що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Вищенаведене дає достатні підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, можуть, з метою уникнення від покарання, незаконно впливати на потерпілих та свідків, які підлягають виклику до суду, уникати явки до суду.

З урахуванням того, що ОСОБА_2 офіційно не працевлаштований, цому інкримінується вчинення під час перебування цього кримінального провадження на розгляді в суді, вчинення іншого тяжкого злочину за ч. 2 ст.186 КК України, стан здоров'я обвинуваченого не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув'язнення, враховуючи те, що кримінальне провадження стосовно ОСОБА_2 на даний час перебуває на стадії судового провадження, потерпілі та усі свідки у цьому провадженні судом не допитані, тому з метою запобігання ризикам, та враховуючи суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, які передбаченіст.2 КПК України, зокрема, у захисті інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та інтересів інших учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинувачених, превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п.79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року, суд вважає виправданим тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою та недостатнім застосування щодо них більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Суд також враховує, що обвинувачений є соціально адаптованим, однак, суду не надано беззаперечних доказів, які б свідчили, що інший захід забезпечення кримінального провадження, крім тримання під вартою щодо зможе належним чином усунути ризики, які передбачені ст. 177 КПК України або зявилися нові обставини, що унеможливлюють продовження дії цих заходів.

Посилання на ті обставини, що у провадженні Ленінського районного суду м. Запоріжжя перебуває позов ОСОБА_2 щодо захисту права власності і ОСОБА_2 перебуваючи під вартою позбавлений можливості надавати у Ленінському районному суді м. Запоріжжя особисті пояснення не свідчить про те, що зявилися нові обставини, що унеможливлюють продовження дії запобіжного заходу, оскільки у ОСОБА_2 є представник за довіреністю, крім того, ОСОБА_2 не позбавлений можливості заявити клопотання про участь у судовому засіданні у цивільній справі за його позовом в режимі відеоконференції в порядку ст. 158-1 ЦПК України. Щодо доводів про внесення до ЄРДР відомостей про крадіжку речей ОСОБА_2Ю, і вторгнення до його квартири, то слід зазначити, що заявником у цьому провадженні є ОСОБА_5, до того ж, у ОСОБА_2 є представник, який уповноважений вчиняти дії від імені ОСОБА_2 у тому числі і спрямовані на захист його прав і інтересів .

Суд вважає, що інший запобіжний захід, на думку суду, не взмозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого, тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 177, 183,350 КПК України, ,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.В. Апаллонова