Ухвала суду № 64851907, 15.02.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/142/2017(м)

263/1822/16-ц

Головуючий у 1-й інстанції Папаценко П.І.

Суддя-доповідач Биліна Т.І.

Категорія 30

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

15 лютого 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в м. Маріуполі у складі:

головуючої - Биліни Т.І.,

суддів - Лопатіної М.Ю., Принцевської В.П.,

при секретарі - Зал Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_2 та Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 10 січня 2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» про стягнення матеріальної, моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 10 січня 2017 року вказаний позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО»(надалі ТДВ «СК «КРЕДО») на користь ОСОБА_3 страхове відшкодування у розмірі 2673,06 грн., оплату транспортування пошкодженого транспортного засобу до місця ремонту в розмірі 130,63 грн., сплачений судовий збір за вимоги майнового характеру у розмірі 155,08 грн., оплачені витрати на правову допомогу у розмірі 844,05 грн. та на проведення судової експертизи у розмірі 379,82 грн., а всього 4182,63 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, пов'язаної: із втратою товарної вартості транспортного засобу у розмірі 11643,06 грн., оплату транспортування пошкодженого транспортного засобу до місця ремонту та звіту спеціаліста у розмірі 3119,37 грн.; компенсацію моральної шкоди у розмірі 2000 грн., сплачений судовий збір за вимоги немайнового характеру у розмірі 220,48 грн., сплачений судовий збір за вимоги майнового характеру у розмірі 155,08 грн., оплачені витрати на правову допомогу у розмірі 844,05 грн. та на проведення судової експертизи у розмірі 379,82 грн., а всього 18361,86 грн. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 - відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_2, посилаючись на його необґрунтованість, порушення норм матеріального та процесуального права, подала апеляційну скаргу в якій просила змінити рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 10 січня 2017 року, скасувати стягнуті з неї на користь позивача ОСОБА_3 грошові кошти на відшкодування матеріальної шкоди пов'язаної з оплатою транспортування пошкодженого транспортного засобу до місця ремонту та звіту спеціаліста в сумі 3119,37 грн., а також витрати на правову допомогу в сумі 844,05 грн.. Змінити розподіл судових витрат та стягнути на її користь судові витрати за подачу апеляційної скарги.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що з неї на користь позивача незаконно стягнуто витрати за послуги оцінювача в розмірі 750 грн., оскільки його висновок явно завищений, крім того він не відповідає вимогам Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів. Безпідставно стягнуті витрати на транспортування пошкодженого транспортного засобу оплачені не позивачем а ОСОБА_5, крім того транспортування відбулося до сервісного центру, а не до місця ремонту, яке знаходиться за іншою адресою ніж зазначено в квитанції. Вказане стосується і витрат на правову допомогу, оскільки докази оплати позивачем правової допомоги представник позивача подав особисто після з'ясування усіх обставин справи та перевірки їх доказами. В матеріалах справи відсутні розрахунки витрат на правову допомогу, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині. Крім того судові витрати повинні були бути розподілені пропорційно задоволеним вимогам, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Не погодився з вказаним рішенням і відповідач ТДВ«СК «Кредо», який в апеляційній скарзі просив, скасувати рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 10 січня 2017 року та ухвалити нове рішення яким у задоволені позовних вимог ОСОБА_3 відмовити в повному обсязі. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ТДВ СК «Кредо» судові витрати понесені по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ТДВ «СК «Кредо» вже виплатило ОСОБА_3 страхове відшкодування в сумі 47 196,31 грн. на підставі страхового акту складеного згідно висновку авто-товарознавчого дослідження спеціаліста ОСОБА_6 № 198/15-10 від 03.11.2015 року, проте суд додатково стягнув страхове відшкодування у розмірі 2 673,06 грн. на підставі висновку судової експертизи №191 від 15.10.2016 року. Як наслідок, незаконно стягнуті витрати на проведення судової експертизи у розмірі 379,82 грн. та на оплату транспортування пошкодженого транспортного засобу до місця ремонту в розмірі 130,63 грн. Законодавець передбачає лише евакуацію пошкодженого транспорту, який не може рухатися безпосередньо з місця дорожньо-транспортної пригоди. Безпідставно стягнуті витрати на правову допомогу, незважаючи на відсутність ухвали суду про допуск адвоката до участі у справі.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_7 підтримали доводи апеляційної скарги, просили їх задовольнити.

Представник відповідача ТОВ «Страхова компанія «Кредо» ОСОБА_4 в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилася надала заяву про підтримання доводів апеляційної скарги та розгляд справи у її відсутність.

Позивач ОСОБА_3 в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилася про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Зважаючи на положення ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, відповідача та її представника, дослідивши письмові матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам оскаржуване рішення відповідає в повній мірі.

Згідно зі ст. ст. 303ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

У п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року N 12 "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку" роз'яснено, що посилання в апеляційній скарзі на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав установленими, чи на невідповідність висновків суду обставинам справи, підлягають перевірці апеляційним судом шляхом дослідження доказів, яким, на думку особи, що подала апеляційну скаргу, суд першої інстанції не дав оцінки або дав неправильну оцінку.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, винуватцем якої була відповідач ОСОБА_2,автомобіль НОМЕР_1, належний позивачу ОСОБА_3, отримав механічні ушкодження. Вина ОСОБА_2 підтверджена постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 20.10.2015 року. Внаслідок ДТП, позивач набула право на відшкодування спричиненої шкоди. В позасудовому порядку ТДВ «СК «КРЕДО» позивачу відшкодувало матеріальну шкоду в розмірі 47196,31 грн. у виконання полісу НОМЕР_2 від 10.08.2015 року страхування цивільно-правову відповідальності укладеного з ОСОБА_2, на суму 50000 грн., франшиза нульова. Оскільки реальні збитки позивача внаслідок пошкодження транспортного засобу значно перевищили здійснене відшкодування матеріальної шкоди, розмір якої сторонами не був погоджений, суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з ТДВ «СК «КРЕДО» на користь позивача у відшкодування шкоди 2673,06грн., та 130,63грн. на евакуацію транспортного засобу, тобто в межах ліміту страхового відшкодування. Оскільки шкода пов'язана із втратою товарної вартості транспортного засобу в розмірі 11643,06грн. не підлягає стягненню із ТДВ «СК «КРЕДО», суд у відповідності до положень п.32.7 ст.32 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правої відповідальності власників наземних транспортних засобів»(надалі Закон №1961-IV) стягнув її із заподіювача шкоди. Крім того з ОСОБА_2 на користь позивача була стягнута моральна шкода в розмірі 2000грн., внаслідок спричинення їй психологічних страждань. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає, обставини, що мають значення для справи судом першої інстанції з'ясовані повно, висновки зроблено відповідно встановленим обставинам, норми матеріального права, що регулюють спірні відносини застосовано вірно.

Доводи апеляційної скарги що з ОСОБА_2 на користь позивача безпідставно стягнуті витрати за послуги оцінювача ОСОБА_8 в розмірі 750грн., оскільки його висновок явно завищений, крім того він не відповідає вимогам Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, - необґрунтовані.

Відповідачем не зазначено яким саме положенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів не відповідає вказаний висновок. Крім того з матеріалів справи вбачається, а саме з висновку експерта СПД ОСОБА_9 №191 посудової автотоварознавчої експертизи, що при визначенні середньої ринкової вартості підхід ОСОБА_8 найбільш точно і обґрунтовано визначає значення середньо ринкової вартості ТЗ на дату оцінки і далі в розрахунку використовується запропоноване саме ОСОБА_8 цінове значення. (а.с.54,166-187)

Доводи апеляційної скарги що з ОСОБА_2 на користь позивача незаконно стягнуті витрати на транспортування пошкодженого транспортного засобу до місця ремонту, непереконливі.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 була вимушена евакуювати пошкоджений автомобіль з міста Маріуполь у м. Запоріжжя, де його і відремонтували, а як наслідок понесла витрати, що підтверджено квитанцією за №672110012 від 21.10.2015 року на суму 2500грн. Та обставина, що в квитанції зазначено адресу не ремонтної майстерні, а сервісного центру не впливає на висновки суду, оскільки евакуація передбачає, якщо автомобіль не може пересуватися самостійно в результаті пошкодження в ДТП проводиться його евакуація до найближчого сервісного центру, який має право на проведення ремонту та/або технічного обслуговування аналогічних автомобілів, або місця безпечного зберігання. Відповідач не надала суду доказів, що пошкоджений нею автомобіль міг самостійно безпечно пересуватися, без заподіяння додаткових пошкоджень під час транспортування, та що сервісний центр, який має право на проведення ремонту вказаного автомобіля знаходиться в м. Маріуполі. Та обставина, що квитанція виписана на ім'я ОСОБА_5, а не на ім'я позивача не свідчить, що не вона їх понесла.(т.1 а.с.53,54)

Доводи апеляційної скарги що в матеріалах справи відсутні розрахунки витрат на правову допомогу, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині, неспроможні.

У відповідності до ст.1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Незважаючи на відсутність розрахунку витрат на правову допомогу, з матеріалів справи вбачається, що представник позивача безпосередньо приймав участь в судових засіданнях, витратив на представництво інтересів 5 годин 37 хвилин. Враховуючи вище зазначені положення закону має право на оплату своїх послуг в сумі 3095,90грн., тільки за участь в судових засіданнях. Визначена сума перевищує оплату правової допомоги, здійснену позивачем в розмірі 3000грн.(а.с. 221) Враховуючи, що в матеріалах справи є квитанція до прибуткового касового ордера на суму 3000грн., тобто документально підтверджені витрати позивача, суд першої інстанції обґрунтовано не стягнув з відповідачів суму на яку мав прав адвокат.

Доводи апеляційної скарги, щодо пропорційності стягнення судових витрат безпідставні, оскільки в рішенні суду першої інстанції вказане питання знайшло своє відображення та вирішення у відповідності до положень ст. 88 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги, що ТДВ «СК «Кредо» вже виплатило ОСОБА_3 страхове відшкодування в сумі 47 196,31 грн. на підставі страхового акту складеного згідно висновку авто-товарознавчого дослідження спеціаліста ОСОБА_6 № 198/15-10 від 03.11.2015 року, а тому у суду не було підстав для додаткового стягнення страхового відшкодування у розмірі 2 673,06 грн. не ґрунтуються на законі.

Відповідно до положень п. 22.1. ст..22 Закону №1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у

встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

З матеріалів справи вбачається, що згідно висновку експерта №191 посудової авто товарознавчої експертизи від 15.10.2016 року вартість відновлювального ремонту пошкодженого легкового автомобіля становить 58318,33грн., та без ПДВ дорівнює 49869,37грн. Тобто з урахуванням вже сплаченої суми в розмірі 47196,31грн., ТДВ «СК «Кредо» в межах ліміту не позбавлене можливості виплатити суму відшкодування в розмірі 2673,06грн.

Доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції безпідставно зобов'язав ТДВ «СК «Кредо» відшкодувати витрати на транспортування пошкодженого транспортного засобу до місця ремонту в розмірі 130,63 грн., неспроможні.

У відповідності до положень ст.29 Закону №1961-IV У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції незаконно стягнув з ТДВ «СК «Кредо» витрати на правову допомогу адвоката, який не був допущений до розгляду у справі на підставі ухвали суду - непереконливі, оскільки не містять посилань на правову норму, яка вказане передбачає. Стаття 56 ЦПК України на яку посилається апелянт передбачає не адвоката, а особу яка надає правову допомогу та має обмежені права: знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії долучених до справи документів, бути присутнім у судовому засіданні.

Проте в даній справі інтереси позивача представляв адвокат, який у відповідності до положень ч.1 ст.20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.

Відповідно до положень ч.4 ст.42 ЦПК України повноваження адвоката, як представника посвідчуються ордером, який виданий відповідним адвокатським об'єднанням, або договором. До ордеру обов'язково додається витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

З матеріалів справи вбачається наявність ордеру серії ДН №000114517 на надання правової допомоги, виписаного керівником адвокатського об'єднання, договір укладений між адвокатом ОСОБА_10 та позивачем, та копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.(а.с.74, 75,76)

Усі доводи апеляційної скарги щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи колегія суддів переглянула і дійшла висновків, що судом першої інстанції фактичні обставини з`ясовані повно та всебічно, висновки суду відповідають встановленим фактам. Суд розглянув цивільну справу з дотриманням загальних засад цивільного судочинства - принципу змагальності сторін і диспозитивності цивільного судочинства, що передбачено ст. 11 ЦПК України.

Враховуючи вищенаведене, а також, те, що апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї справи вимог матеріального чи процесуального законів або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування судового рішення немає.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 10 січня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.

Головуючий: Т.І. Биліна

Судді: М.Ю. Лопатіна

В.П. Принцевська