Вирок № 64851661, 21.02.2017, Селидівський міський суд Донецької області

Справа №242/5571/16-к

Провадження №1-кп/242/570/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2017 року м. Селидове

Селидівський міський суд Донецької області

у складі: головуючого судді Пирогової Л. В., секретар судового засідання Клименко А. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань приміщення Селидівського міського суду Донецької області кримінальне провадження № 12016050140000194 від 30.03.2016 року у відношенні ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Очеретино Ясинуватського району Донецької області, громадянина України, з освітою 10 класів, не працює, не перебуває у зареєстрованому шлюбі; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, -

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження: прокурора Черкасової Ю. Л., обвинуваченого ОСОБА_1, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 у період часу з 20 по 21 березня 2016 року, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, близько о 10 годині 00 хвилин, знаходячись у лісосмузі біля «Авдіївського центрального цвинтаря», розташованого за адресою: м. Авдіївка, Донецької області пров. Стрілковий, 15 б, знайшов поліетиленовий пакунок з корпусом реактивної протитанкової гранати РПГ-22. Діючи з раптово виниклим умислом, направленим на незаконне придбання та носіння бойових припасів без передбаченого законом дозволу, у порушення Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. N 576 та Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС від 21 серпня 1998 року № 622, ОСОБА_1 умисно підібрав вказаний пакет та переніс за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, таким чином незаконно придбав бойові припаси без передбаченого законом дозволу та став зберігати до 30.03.2016 року.

30.03.2016 року у період часу з 19 години 00 хвилин до 19 години 30 хвилин, з письмової згоди ОСОБА_1, під час проведення огляду за його місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 працівниками поліції було виявлено та вилучено споряджений корпус реактивної протитанкової гранати РНГ-22 «Нетто» промислового виготовлення, який відноситься до категорії боєприпасів та придатний для проведення вибуху, який ОСОБА_1 умисно незаконно придбав, носив та зберігав без передбаченого законом дозволу.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у скоєнні інкримінованого йому злочинів визнав повністю та пояснив, що він проживає один, у березні 2016 року він біля цвинтаря м. Авдіївка знайшов корпус протитанкової гранати, яку переніс до себе додому, оскільки побоювався, що вона попаде до рук випадкових людей. Чом він не здав боєприпаси у поліцію - пояснити не може. Обставини, викладені в обвинувальному акті, визнає повністю. У скоєному щиро кається.

На підставі частини третьої ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з,ясовано, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає. Також, судом роз,яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що його характеризують, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.

Суд визнає доведеним, що викладене в обвинуваченні діяння мало місце і містить склад кримінального правопорушення в рамках висунутого обвинувачення, дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно кваліфіковано: за ч. 1 ст. 263 КК України як носіння, зберігання, придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину; особу винного, який не працює; характеризується задовільно за місцем проживання, перебуває на обліку у лікаря-нарколога з 1995 року, на обліку лікаря-психіатра не перебуває; обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд визнає щире каяття.

Суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 органами досудового розслідування необґрунтовано визначено обставиною, що обтяжує покарання - рецидив злочинів, оскільки у відповідності до вимог п. 1 ст. 89 КК України в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є особою, що не має судимості. Тому суд вважає за необхідне виключити рецидив злочинів в діях ОСОБА_1 як обставину, що обтяжує покарання.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження скоєння ним нових злочинів, буде покарання у виді позбавлення волі в межах, установлених санкцією ч. 1 статті 263 КК України, відповідно до положень Загальної частини КК України. Проте, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу ОСОБА_1, який активно сприяв розкриттю злочину, має постійне місце проживання, стан здоров,я ОСОБА_1, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без відбування покарання і тому суд вважає необхідним прийняти рішення про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов,язки.

Згідно вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, з обвинуваченого ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави документально підтверджені витрати у зв,язку з проведенням експертизи № 28/5.2-290 від 29.11.2016 року у розмірі 527 грн. 76 коп.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 не застосовувався.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за частиною першою статті 263 КК України та призначити ОСОБА_1 покарання за частиною першою статті 263 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки.

Відповідно до вимог ст. 75 КК України ОСОБА_1 від відбування призначеного йому покарання звільнити з випробуванням, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов,язки.

Згідно вимог ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати по проведенню експертизи № 28/5.2-290 від 29.11.2016 року у розмірі 527 грн. 76 коп., на рахунок держави № 31118115700004; одержувач платежу - УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпра Дніпропетровської області; код ЄДРПОУ 37989274; МФО 805012; найменування установи банку - ГУДКСУ в Дніпропетровській області..

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно вручити прокурору, обвинуваченому.

Суддя Л. В. Пирогова