Ухвала суду № 64850385, 13.02.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №1-кс/760/2737/17

№760/2717/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2017 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва Кушнір С.І., за участю секретаря судових засідань Беро В.Ю., слідчого Жмуцького М.В., розглянувши в м. Києві клопотання слідчого з ОВС ВРКП слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області Жмуцького М.В., погодженого прокурором відділу прокуратури Київської області Коваль Р.В. про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32017110000000001 від 06.01.17 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий з ОВС ВРКП слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області Жмуцький М.В., за погодженням з прокурором відділу прокуратури Київської області Коваль Р.В. звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на речові докази, у кримінальному провадженні, а саме: 7 (сім) бочок синього кольору ємкістю 200 літрів з рідиною з характерним запахом спирту, що були вилучені під час проведення огляду гаражного приміщення за адресою: АДРЕСА_1 та в подальшому витребувані у громадянина ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1.).

Слідчий посилається на те, що слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 06.01.2016, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України.

Встановлено, що громадянин ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1.), не являючись фізичною-особою підприємцем та не маючи ліценції на реалізацію підакцизних товарів, здійснює незаконну діяльність по зберіганню та збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв за адресою: АДРЕСА_1.

Крім того, гр. ОСОБА_5 повідомила про факт придбання незаконно виготовлених алкогольних напоїв за вказаною адресою, про що звернулась із заявою.

Згідно інформаційної довідки № 77802326 від 06.01.2016 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчужень об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, приміщення за адресою: АДРЕСА_1, належить ТОВ «Спецмонтажремонт» (30846363).

11.01.2017 р. керівник ТОВ «Спецмонтажремонт» надав добровільну згоду працівникам податкової міліції на огляд приміщень за вказаною адресою.

У ході проведення огляду гаражного приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, виявлено та вилучено 7 (сім) бочок синього кольору ємкістю 200 літрів з рідиною з характерним запахом спирту.

Крім того, під час проведення огляду встановлено відсутність будь-яких документів, що підтверджують походження продукції.

Вилучені бочки передані на відповідальне зберігання ТОВ «ТК «ТОП Логістік Плюс», згідно акта передачі майна від 11.01.2017 р.

Крім того, в порядку ст. 93 КПК України в громадянина ОСОБА_4 витребувано 7 (сім) бочок синього кольору ємкістю 200 літрів з рідиною з характерним запахом спирту, що зберігаються за адресою складських приміщень ТОВ «ТК «ТОП Логістік Плюс».

Зазначені вище бочки оглянуті та приєднані до матеріалів кримінального провадження у якості речових доказів.

Під час проведення допиту в якості свідка громадянин ОСОБА_4 показав, що у він у гаражному приміщенні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, з метою збуту виготовляє алкогольні напої шляхом змішування води із спиртом.

Крім того проведено слідчий експеримент з метою відтворення дій ОСОБА_4 щодо виготовлення алкогольних напоїв у гаражному приміщенні.

У ході одночасного допиту громадянин ОСОБА_6 показав, що 11.01.2017 року за адресою АДРЕСА_1 придбав у громадянина ОСОБА_4 1 тетра - пакет з алкогольним напоями за ціною 300 грн.

Згідно висновку експерта НДЕКЦ при УМВС України у Київській області №36хс від 03.02.2017р., вилучені рідини не відповідають вимогам діючих державних стандартів.

В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених в ньому.

Заслухавши слідчого, вивчивши матеріали клопотання та кримінального провадження, вважаю, що клопотання підлягає поверненню з наступних підстав.

З матеріалів клопотання вбачається, що 06.01.2017 р. внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальне провадження №32017110000000001 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України.

Частиною 2 статті 167 КПК України передбачено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Згідно з положеннями ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Разом з тим, другий абзац зазначеної норми передбачає можливість накладення арешту у вигляді заборони для іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Під час проведення огляду гаражного приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, виявлено та вилучено 7 (сім) бочок синього кольору ємкістю 200 літрів з рідиною з характерним запахом спирту, про що складено протокол огляду від 11.01.2017р.

Постановою слідчого з ОВС ВРКП слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області, 7 (сім) бочок синього кольору ємкістю 200 літрів з рідиною з характерним запахом спирту визнано речовими доказами по кримінальному провадженню та приєднано до справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 2 ст. 171 КПК України передбачено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Слідчим деведено наявість підстав, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна, а саме, що вищезазначене майно є речовими доказами у даному кримінальному проваджденні та можуть бути використані, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також те, що вилучені речі є матеріальними об'єктами, що зберегли на собі сліди вчинення злочину та містять інші відомості, які можуть бути використані під час кримінального провадження

Враховуючи, що слідчим доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні, то його слід задовольнити, оскільки настання інших наслідків може перешкодити кримінальному провадженню.

Враховуючи вищевикладене, клопотання про накладення арешту на майно підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 167, 170, 172, 173, 372 КПК України,-

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого з ОВС ВРКП слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області Жмуцького М.В., погодженого прокурором відділу прокуратури Київської області Коваль Р.В. про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32017110000000001 від 06.01.17 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на речові докази, вилучені 11.01.2017 р. у ході проведення огляду гаражного приміщення за адресою: АДРЕСА_1, а саме: 7 (сім) бочок синього кольору ємкістю 200 літрів з рідиною з характерним запахом спирту.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя С.І. Кушнір