Рішення № 64849501, 15.02.2017, Оболонський районний суд міста Києва

15.02.2017 Справа № 756/8171/15-ц

Номер справи 756/ 8171/15-ц

Номер провадження 2/756/110/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2017 року Оболонський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді - Яценко Н.О.

за участю секретаря - Хоменко І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, служба у справах дітей Оболонської РДА в м.Києві про визнання дій неправомірними, зобов'язання не чинити перешкоди у користуванні житловим приміщенням та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_3 про визнання, такою що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними, зобов'язання не чинити перешкоди у користуванні житловим приміщенням, у якому просила суд визнати дії ОСОБА_2 щодо відмови їй у користуванні житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 неправомірними та зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкоду у користуванні житловим приміщенням. Також ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача на свою користь судові витрати, витрати на правову допомогу у розмірі 2 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_4. ОСОБА_1 фактично проживала та зареєстрована за однією адресою з померлим ОСОБА_4, а саме: АДРЕСА_1.

Незадовго до смерті свого батька ОСОБА_4 між позивачем та дружиною померлого - ОСОБА_2 виникли особисті несприятливі відносини, що ускладнили їх спілкування та унеможливили у подальшому проживання їх у одному житловому приміщені - квартирі. У зв'язку з чим ОСОБА_1 вимушена була покинути вищевказану квартиру.

Після смерті батька ОСОБА_1 вирішила повернутися проживати до спірної квартири, однак виявила, що невідома особа орендує квартиру у громадянина ОСОБА_5 - племінника ОСОБА_2

Позивач вважає, що ОСОБА_6 без згоди інших осіб, що мають право на законних підставах проживати в квартирі, здала в оренду вказане приміщення, тим самим перешкоджаючи проживанню позивача у спірній квартирі.

ОСОБА_1 додатково зазначає, що станом на день подання позову свідоцтво про право на спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_4 органами нотаріату спадкоємцям не видавалось.

Не погоджуючись з первісними позовними вимогами до суду у серпні 2015 року звернулася ОСОБА_6 із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання, такою що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації, у якому з урахуванням уточнення просила визнати ОСОБА_1 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 та знятиїї з реєстраційного обліку.

У обґрунтуванні зустрічних позовних вимог ОСОБА_6 зазначила, що незадовго до смерті ОСОБА_4 склав заповіт на ім'я ОСОБА_2, за яким він заповів їй усе своє майно. В свою чергу ОСОБА_1 не з'являлася у квартирі батька понад 20 років та ніяким чином не цікавилася станом батька.

Позивач за зустрічним позовом вважає, що у зв'язку із тим, що ОСОБА_1 була позбавлена спадкового майна, вона не має жодних прав на спірну квартиру. До того ж ОСОБА_1 не з'являлася за місцем реєстрації понад 20 років, не сплачує витрати за користування житловим приміщенням, комунальних послуг, що відповідно надає право на зняття її з реєстраційного обліку.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник підтримали первісні позовні вимоги та просила задовольнити, а у зустрічних позовних вимог просили відмовити у повному обсязі з посиланням на те, що ОСОБА_2 не є власником спірної квартири.

У судовому засіданні представник ОСОБА_2 просив у задоволенні первісних позовних вимог відмовити у повному обсязі, зустрічні позовні вимоги задовольнити.

Представник Служби у справах дітей Оболонської РДА в м. Києві у судовому засіданні просив розглянути позовні вимоги, відповідно до норм діючого законодавства.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про час та місце повідомлялася належним чином. Суд вважає за можливе провести розгляд справи без її участі.

Вислухавши пояснення сторін та їх представників, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін суд вважає, що у задоволенні первісних позовних вимог необхідно відмовити, а зустрічні позовні вимоги належить задовольнити частково з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть (а.с.8).

Померлий ОСОБА_4 є рідним батьком ОСОБА_1 та з 07 травня 1975 року чоловіком ОСОБА_2, що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження та про укладення шлюбу (а.с.9, 28).

Відповідно до договору купівлі-продажу від 09 липня 1992 року за реєстровим №3с-1055 та договору дарування частини квартири від 19 березня 1997 року за реєстровим №1045 ОСОБА_4 був власником 4/5 частин квартири АДРЕСА_1 власником іншої 1/5 частини є третя особа ОСОБА_3 (а.с.26, 37, 93).

Згідно довідки форми № 3 від 09 вересня 2015 року у вищезазначеній квартирі зареєстровані ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_11 (а.с.39).

ОСОБА_4 все своє майно заповів своїй дружині ОСОБА_2, що відображено у заповіті від 26 червня 2014 року за реєстровим №1276 (а.с.27).

20 березня 2015 року ОСОБА_2 звернулася до органу нотаріату із заявою про прийняття заповіданого їй майна згідно заповіту ОСОБА_4 (а.с.82).

Як пояснювала позивач в судовому засіданні з 1998 року вона в спірній квартирі не проживає, а проживає на орендованих квартирах, вийшла заміж і перестала проживати в батьківській квартирі. Квартирну плату та комунальні послуги не сплачувала. Також позивач зазначала, що про смерть батька вона дізналася лише в травні 2015 року.

Суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити , оскільки ст.16 ЦК України не передбачає спосіб захисту цивільних прав та інтересів шляхом визнання дій фізичної особи у відмові в користуванні житлом неправомірними. Визнання дій неправомірними визначений в п.10 ст.16 ЦК України стосується органів державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Також не підлягає задоволенню і вимога ОСОБА_1 про зобов'язання ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у користуванні житловим приміщенням, оскільки судом встановлено, що позивач за первісним позовом спірну квартиру залишила в 1998 р., позовну вимогу про вселення не заявляла і квартирою не користується. Як пояснювала ОСОБА_1 та її представник дана вимога заявлена не як спадкоємцем померлої, а як особою, що зареєстрована в спірній квартирі .

Згідно зі статтями 1216-1223 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або законом.

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно ст. 41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася в 1997 році відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року № 475-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.316, 317, 319, 321 ЦК України).

Гарантуючи захист права власності , закон надає власнику право вимагати усунення, будь-яких порушень його прав, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст.ст. 16, 386, 391 ЦК України,

Об'єктом права власності особи може бути, зокрема, житло - житловий будинок, садиба, квартира (ст. 379, 382 ЦК України).

Права власника житлового будинку квартири визначені ст.383 ЦК України та ст.150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст.156 ЖК України з урахуванням положень ч.1 ст.405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням в обсязі, визначеному відповідно до угоди з власником.

Згідно відповідей з Оболонського УП ГУНП у м. Києві та ЦПМСД №1 Оболонського району м. Києва судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 01.01.2013 по 01.06.2015 до вказаних органів не зверталася.

Відповідно до ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Тобто, спадкоємцем на заповітом після смерті ОСОБА_4 є його дружина ОСОБА_2 Заповіт недійсним на час розгляду даної справи не визнано. ОСОБА_1 не є власником спірної квартири.

Судом встановлено, що відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 дійсно не проживає в спірній квартирі понад рік без поважних причин, а отже відповідно до ст. 405 ч.2 ЦК України втратила право користування квартирою АДРЕСА_1

При цьому не підлягає задоволенню зустрічна вимога про зняття відповідача з реєстрації, оскільки судове рішення про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням є підставою для зняття з реєстрації фізичної особи.

На підставі викладеного та керуючись ст. 10, 11, 60, 169, 209, 213, 214, 215, 224-225 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_1, такою що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1

В задоволенні решти вимог ОСОБА_2 відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: