Рішення № 64849175, 21.02.2017, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/5159/16-ц

Провадження № 2/752/646/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І м е н е м У к р а ї н и

21 лютого 2017 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді Новак А.В.,

при секретарі Закаблуківській О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди в порядку зворотної вимоги(регресу),-

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди в порядку зворотної вимоги(регресу).

Мотивує свої вимоги тим, що 12 травня 2014 року у АДРЕСА_1 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Опель Зафіра» р.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля НОМЕР_2.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди, автомобіль НОМЕР_2 було пошкоджено.

Відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/9740093 від 28.01.2014 року забезпеченим транспортним засобом був автомобіль «Опель Зафіра» р.н. НОМЕР_1 і відповідно цивільно-правова відповідальність була застрахована у ПАТ «Українська транспортна страхова компанія».

Позивачем було відповідно до наказу № 362-2/В згідно зі страховим актом № 11508-14 та платіжних доручень № 8257 від 20.03.2015 року, № 542 від 24.03.2015 року, № 557 від 26.03.2015 року та № 627 від 27.03.2015 року сплачено 50000 гривень страхового відшкодування ТДВ «ВіДі-Страхування», яке застрахувало майнові інтереси страхувальника ОСОБА_3 пов'язані з володінням та/або розпорядженням транспортним засобом «Субару», р.н. НОМЕР_2 на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту АС № 008629 від 18 грудня 2013 року.

Позивач посилаючись на ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», вважає що він як страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регрес ний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо останній не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідач не повідомив позивача про настання вказаної дорожньо-транспортної пригоди, а тому позивач вважає, що набув право вимоги до відповідача відшкодування майнової шкоди в порядку зворотної вимоги(регресу) у розмірі 50000 гривень.

Представник позивача надіслав до суду лист з клопотанням слухати справу у його відсутність та просив суд задовольнити позов в повному обсязі. Не заперечував проти ухвалення судом заочного рішення по справі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення судової повістки.

Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надсилав. Про причину неявки суд не повідомив. Позивач у своїй заяві не заперечує проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів у зв'язку з чим суд на підставі ст. 224 ЦПК України, вважає за можливе вирішити справу у його відсутність за наявними у справі доказами, ухваливши заочне рішення.

Дослідивши і проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов наступних висновків.

12 травня 2014 року у АДРЕСА_1 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Опель Зафіра» р.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля НОМЕР_2.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди, автомобіль НОМЕР_2 було пошкоджено.

Відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/9740093 від 28.01.2014 року забезпеченим транспортним засобом був автомобіль «Опель Зафіра» р.н. НОМЕР_1 і відповідно цивільно-правова відповідальність була застрахована у ПАТ «Українська транспортна страхова компанія».

Позивачем було відповідно до наказу № 362-2/В згідно зі страховим актом № 11508-14 та платіжних доручень № 8257 від 20.03.2015 року, № 542 від 24.03.2015 року, № 557 від 26.03.2015 року та № 627 від 27.03.2015 року сплачено 50000 гривень страхового відшкодування ТДВ «ВіДі-Страхування», яке застрахувало майнові інтереси страхувальника ОСОБА_3 пов'язані з володінням та/або розпорядженням транспортним засобом «Субару», р.н. НОМЕР_2 на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту АС № 008629 від 18 грудня 2013 року.

Також судом встановлено, що ОСОБА_1 не повідомив страховика - ПАТ «Українська транспортна страхова компанія» у строки і за умов, визначені у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Постанова Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» за № 6 від 27.03.1992 року (із змінами та доповненнями) роз'яснює, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі та майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі, особою, яка її заподіла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що учасник дорожньо-транспортної пригоди зобов'язаний вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках передбачених Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо останній не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Суд аналізуючи зазначені норми Закону вважає, що у ПАТ «Українська транспортна страхова компанія» виникло право вимоги до ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди в порядку зворотної вимоги(регресу) у розмірі 50000 гривень.

На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про можливість задоволення позову повністю.

Питання про судові витрати вирішити за правилами ст.ст. 84, 88 ЦПК України, стягнувши з відповідача на користь позивача 1378 гривень судового збору.

Керуючись ст.ст. 208-209, 212-215, 223, 224, 294-296 ЦПК України,-

в и р і ш и в:

Позов Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди в порядку зворотної вимоги(регресу) - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» 50000 (п'ятдесят тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто Голосіївським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, а рішення яке було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.

Суддя А.Новак