Постанова № 64847225, 07.02.2017, Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/1600/16-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2017 р. м. Валки

Валківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Токмакової А.П.,

секретаря Антоненко М.Г.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Валки Харківської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Валківського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області, третя особа - Відділ примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Харківській області про стягнення заборгованості за пенсійними виплатами,

В С Т А Н О В И В:

02.12.2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з Валківського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області на його користь заборгованість за рішенням Апеляційного суду Харківської області від 29.07.2010 року у справі № 22-ц-9540/2010 р. за період з 01.11.2011 року по 30.11.2016 року включно в розмірі 381388,50 грн., що складається із заборгованості по виплаті пенсії по 3-й групі інвалідності в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком в сумі 352446,00 грн. та заборгованості по виплаті додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком в сумі 28942,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішенням Апеляційного суду Харківської області від 29.07.2010 року у справі 22-ц-19540/2010 р. зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Валківському районі Харківської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 відповідно до ст. ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком із розміру, встановленого ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Рішення суду набрало законної сили 29.07.2010р.

16.09.2010 р. Валківським районним судом Харківської області видано виконавчий лист по справі №2-а-262/10 та пред'явлено на примусове виконання.

Як вказує позивач, 26.10.2010 року державним виконавцем ВДВС Валківського РУЮ Харківської області неправомірно винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №21538092 на підставі п.8 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий лист №2-а-262/10 від 16.09.2010р. повернуто до Валківського районного суду Харківської області.

Вважає, що починаючи з 01.11.2011 року, рішення апеляційного суду Харківської області у справі №2-а-262/10 та виконавчий лист №2-а-262/2010 від 16.09.2010 р., фактично відповідачем не виконуються. Відповідачем не здійснювалась доплата до пенсії позивача відповідно до постанови Валківського районного суду Харківської області від 20.05.2010р. та рішення Апеляційного суду Харківської області від 29.07.2010 р., оскільки виконавче провадження з примусового виконання рішення суду закінчено, а виконавчий лист повернуто до суду, що його видав.

Як зазначає позивач, у лютому 2016 року звернувся до Валківського районного суду Харківської області із адміністративним позовом про визнання дій та рішення державного виконавця про закінчення виконавчого провадження №21538092 неправомірними та скасування постанови державного виконавця від 26.10.2010 р. про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом №2-а-262/10 від 16.09.2010р.

31.03.2016 р. Валківським районним судом Харківської області винесено постанову по справі №615/218/16-а, якою адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено, постанова державного виконавця ВДВС Валківського районного управління юстиції Харківської області від 26.10.2010 р. про закінчення виконавчого провадження №21538092 визнана неправомірною та скасована. Постанова Валківського районного суду Харківської області від 31.03.2016 р. набула законної чинності.

Оригінал виконавчого листа 2-а-262/10 від 16.09.2010 р. передано Валківським районним судом Харківської області до ВДВС Валківського РУЮ для продовження виконавчого провадження.

25.07.2016 р. Валківським районним ВДВС ГТУЮ у Харківській області винесена постанова про відновлення виконавчого провадження №21538092 щодо примусового виконання виконавчого листа №2-а-262/10 від 16.09.2010р.

01.08.2016 р. Валківським районним ВДВС ГТУЮ у Харківській області винесена постанова про закінчення виконавчого провадження №21538092, у зв'язку з тим, що боржником за виконавчим провадженням є Валківське об'єднане управління ПФУ Харківської області, тому виконавчий документ підлягає направленню за належністю до відділу примусового виконання рішень Управлінь державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

22.08.2016 р. державним виконавцем ВДВС ГТУЮ у Харківській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №52013391.

13.09.2016 р. державним виконавцем примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Харківській області винесено постанову про повернення виконавчого документа (виконавчого листа №2-а-262 від 16.09.2010 р.) стягувачу з метою подальшого пред'явлення виконавчого документа на примусове виконання до Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Харківській області.

26.09.2016 р. позивачем пред'явлено виконавчий лист №2-а-262 від 16.09.2010 р. на примусове виконання до Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Харківській області разом із заявою про виконання рішення суду №828 від 23.09.2016 р.

03.10.2016 р. виконавчий лист 2-а-262 від 16.09.2010 р. від Головного територіального управління юстиції у Харківській області знову передано на примусове виконання до відділу примусового виконання рішень Управлінь державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

13.10.2016 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Харківській області знову відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа 2-а-262 від 16.09.2010р.

Позивач вважає, що до сьогоднішнього дня реального виконання рішення апеляційного суду Харківської області від 29 липня 2010 року по справі №22-ц-19540/2010р. не відбувається. Валківське об'єднане управління ПФУ Харківської області не тільки у добровільному та примусовому порядку не виконує рішення апеляційного суду Харківської області від 29 липня 2010 року по справі №22-ц-19540/2010 р. ще й надає відповіді на запити сторони позивача та запити відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Харківській області про відсутність у позивача заборгованості по виплаті пенсії та про можливість здійснення доплати за рішенням суду в залежності від бюджетних асигнувань.

Позивач надав до суду клопотання, в якому просить провести судовий розгляд за його відсутності. При цьому вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі і просить їх задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, що діє на підставі довіреності, позов підтримала, просила його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання подав заперечення, зі змісту яких вбачається, що позов не визнав. Вказав, що призначення (перерахунок) пенсій здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі Законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади.

На виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 24.09.2010 року по справі № 2-а-262/2010 в вересні 2010 року проведено перерахунок пенсії по третій групі інвалідності відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням проведених виплат з 01.02.2010 року.

Доплата різниці між виплаченою сумою пенсії та призначеною за рішенням суду у розмірі 34618,74 грн. проведена в жовтні 2010 року.

Розмір пенсії відповідно до рішення суду складав:

з 01.02.2010 року - 4517,50 грн.;

з 01.04.2010 року - 4589,00 грн.;

з 01.07.2010 року - 4608,50 грн.;

з 01.10.2010 року - 4699,50 грн.;

з 01.12.2010 року - 4771,00 грн.;

з 01.01.2011 року - 4875,00 грн.;

з 01.04.2011 року - 4966,00 грн.

з 01.10.2011 року - 5096,00 грн.

Розмір пенсії ОСОБА_2 з 01.05.2016 року складає 1413,82 грн., в тому числі: 1 243,00 грн. - основний розмір пенсії, обчислений відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; 170,82 грн. - додаткова пенсія інваліду 3 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи (встановлена п.13 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

Представник 3-ї особи, будучи належним чином повідомленим, в судове засідання не з'явився, заяву про відкладення розгляду справи не направив. За таких обставин суд вирішує справу за відсутності представників відповідача та 3-ї особи, що відповідає положенням ст.128 КАС України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 01.03.2007 року.

Постановою Валківського районного суду Харківської області від 20.05.2010 року по справі № 2-а-262/10 задоволено адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Валківському районі Харківської області про визнання дій неправомірними і зобов'язання вчинити певні дії.

Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Валківському районі Харківської області та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Валківському районі Харківської області здійснити перерахунок пенсії по третій групі інвалідності ОСОБА_2, відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, із розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням проведених виплат та провести відповідні виплати з 15 лютого 2010 року.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 29.07.2010 року по справі 22-ц-19540/2010 р. постанову Валківського районного суду Харківської області від 20.05.2010 року змінено. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Валківському районі Харківської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 відповідно до ст. ст. 50, 54, 67 Закону № 769 та ст. 28 Закону № 1051-1 з 01.02.2010 року. В іншій частині постанову суду залишено без змін.

16 вересня 2010 року на підставі вказаних судових рішень Валківським районним судом Харківської області видано виконавчий лист № 2-а-262, 2010 року.

26.10.2010 р. державним виконавцем ВДВС Валківського РУЮ Харківської області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.8 ч.1 ст.37,38 ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки виконавчий документ виконаний відповідно до повідомлення УПФУ в Валківському районі від 21.10.2010 року.

Постановою Валківського районного суду Харківської області від 31.03.2016 року дану постанову державного виконавця визнано неправомірною та скасовано. При цьому суд прийшов до висновку, що рішення судів залишилися не виконаними, так як право позивача на отримання відповідних виплат не може бути порушеним шляхом звуження змісту та обсягу визначених гарантій, що в свою чергу не могло бути підставою для припинення відповідних нарахувань з боку Пенсійного Фонду України.

25.07.2016 р. державним виконавцем Валківського районного ВДВС ГТУЮ у Харківській області винесено постанову про відновлення виконавчого провадження №21538092 щодо примусового виконання виконавчого листа №2-а-262/10 від 16.09.2010р.

01.08.2016 р. цим же державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №21538092 на підставі п.10 ч.1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки виконання рішень, за якими боржниками є територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, місцеві суди, міські, районні, або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, місцеві прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи, покладається на відділ примусового виконання рішень Управлінь ДВС ГТУЮ в Харківській області.

22.08.2016 р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управлінь ДВС ГТУЮ в Харківській області винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №52013391, у якому згідно постанови від 13.09.2016 року повернуто виконавчий документ стягувачеві на підставі п.9 ч.1 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження».

В постанові зазначено, що 05.06.2012 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язаня вчинити певні дії, боржником за яким є: державний орган; державне підприємство, установа, організація.

З метою реалізації окремих положень даного закону Кабінет Міністрів України постановою від 03.09.2014 № 440 затвердив Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою (далі - Порядок) .

Відповідно до зазначеного Порядку рішення (рішення - виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені ч 1 ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» суб'єкти, які видані або ухвалені до 01.01.2013) подаються до органів державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника (органи державної виконавчої служби - управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі) для проведення їх обліку, інвентаризації заборгованості та подальшої передачі до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для погашення заборгованості.

При цьому слід зазначити, що органом державної виконавчої служби в даному випадку є Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, яке знаходиться за адресою: вул. Петровського, 16, м. Харків. 61002.

Відповідно до п. 10 Порядку, погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою якщо рішенням зобов'язано боржника здійснити нарахування (перерахунок тощо) та/або виплатити кошти, відповідальна особа разом з повідомленням надсилає боржнику або органу державної влади, який прийняв рішення про припинення боржника - юридичної особи, копію рішення для здійснення нарахування суми коштів, що підлягає виплаті заявнику. Про здійснення нарахування боржник або орган державної влади який прийняв рішення про припинення боржника - юридичної особи, зобов'язаний повідомити відповідальній особі протягом десяти робочих днів з дня отримання повідомлення із наданням відповідного документа про здійснення нарахування, підписаного уповноваженою особою і завіреного гербовою печаткою.

13.10.2016 року державним виконавцем за заявою стягувача знову відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа 2-а-262 від 16.09.2010р.

Таким чином даний виконавчий лист перебуває на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, В.П. № 52649358.

Згідно ч.1 ст.6 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

З положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.

З рішення апеляційного суду Харківської області від 29.07.2010 року по справі 22-ц-19540/2010 р. вбачається, що суд, приймаючи рішення по суті позовних вимог, розглядав вимоги та досліджував обставини щодо необґрунтованої відмови відповідача у здійсненні перерахунку пенсії позивачу по третій групі інвалідності, відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, із розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у період з 01 лютого 2010 року по день прийняття рішення (29 липня 2010 року).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ст. 49 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

У зв'язку з набранням з 19.06.2011 року чинності ЗУ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 14.06. 2011 року № 3491-VI та прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 06.07.2011 року № 745, проведено перерахунок пенсії, внаслідок чого її розмір зменшився.

28.12.2014 року на підставі Закону № 76-VII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" ст.ст. 50, 54 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладені в новій редакції, де умови, порядок призначення додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Відповідно до вимог ст. 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Згідно вимог ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986 - 1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців. Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Згідно довідки УПФУ в Валківському районі Харківської області № 4072-02/06 від 31.12.2015 р. вбачається, що позивачу проведено перерахунок пенсії по третій групі інвалідності відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням проведених виплат з 01.02.2010 року. Доплата різниці між виплаченою сумою пенсії та призначеною за рішенням суду у розмірі 34618,74 грн. проведена в жовтні 2010 року.

Згідно п.3 ст.116 Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує, зокрема, проведення політики у сфері соціального захисту.

Виплата державної пенсії по інвалідності, додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю з 01.09.2011 року проводилась у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 року №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», а з 01.01.2012 року здійснюється у розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Рішеннями Конституційного суду України від 26.12.2011 року № 20-рп/2011 року та від 25.01.2012 року № 3-рп/2012 підтверджена законність повноважень Кабінету Міністрів України щодо реалізації політики у сфері соціального захисту в тому числі регулювання порядку та розмірів соціальних виплат і допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України виходячи з фінансових можливостей держави.

ЗУ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", «Про Державний бюджет України на 2012 рік», «Про Державний бюджет України на 2013 рік», «Про Державний бюджет України на 2014 рік», «Про Державний бюджет України на 2015 рік», встановлено, що у 2011 - 2015 роках положення зокрема статей 50, 54 Закону №796- XII, застосовуються у порядку та розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи із наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 - 2015 роки.

Таким чином, ЗУ № 76 VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 року було внесено зміни до статей 50 та 54 Закону № 796- XII та зміни не визнані неконституційними.

Конституційний Суд України у своєму рішенні №20-рп/2011 від 26.12.2011 року зазначив, що розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави.

В загальній декларації прав людини 1948 року, кожна людина, як член суспільства, має право на соціальне забезпечення та на здійснення необхідних для підтримання її гідності та для вільного розвитку її особистості прав у економічній, соціальній і культурній галузях за допомогою національних зусиль і міжнародного співробітництва та відповідно до структури і ресурсів кожної держави (ст. 22). Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права 1966 року встановлює загальний обов'язок держав забезпечити здійснення прав, що передбачені цим пактом, у максимальних межах наявних ресурсів (п.1 ст.2).

Конституційний Суд України у своєму рішенні №3-рп/2012 від 25.01.2012 року виходив з того, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язується з його функціями, визначеними в п.п. 2,3 ст. 116 Конституції України.

З огляду на викладене, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України. Даним рішенням Конституційного Суду України дано тлумачення, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України під час вирішення справ про соціальний захист підлягають застосуванню тоді, коли вони видані у межах його компетенції, на основі і виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Суд враховує, що правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в ухвалі «Великода проти України» від 03.06.2014 р., в якому суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Крім того, у зазначеному рішенні Європейський суд став на бік держави України та, між іншим, наголосив на складній економічній ситуації в країні, а також на необхідності пошуку саме державою Україна додаткових інструментів її подолання шляхом раціонального використання бюджетних коштів та необхідності збереження «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи.

Відповідно до ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14.06.2011року передбачено, зокрема, що у 2011 році положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених КМУ.

Згідно ч.2 ст.103 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, надає разом з Пенсійним фондом роз'яснення з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій відповідно до цього Закону.

З ч.1 ст.19 ЗУ «Про Кабінет Міністрів України» діяльність Кабінету Міністрів України спрямовується на забезпечення інтересів Українського народу шляхом виконання Конституції та законів України, актів Президента України, а також Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України, вирішення питань державного управління у сфері економіки та фінансів, соціальної політики, праці та зайнятості, охорони здоров'я, освіти, науки, культури, спорту, туризму, охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, природокористування, правової політики, законності, забезпечення прав і свобод людини та громадянина, запобігання і протидії корупції, розв'язання інших завдань внутрішньої і зовнішньої політики, цивільного захисту, національної безпеки та обороноздатності.

Основними повноваженнями, закріпленими у ст. 20 ЗУ «Про Кабінет Міністрів України», Кабінет Міністрів України у сфері соціальної політики забезпечує проведення державної соціальної політики, вживає заходів щодо підвищення реальних доходів населення та забезпечує соціальний захист громадян.

Відповідно до п.1 «Положення про Пенсійний фонд України», затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 року № 121/2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.

Відповідно до п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань пенсійного забезпечення " № 112, 25.03.2014 року, внесено зміни у Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабміну від 23.11.2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» : щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", особам, що належать до категорій 1, виплачується у таких розмірах до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність:

особам, що належать до категорій 1:

з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: інвалідам І групи - 474,5 грн.; інвалідам ІІ - 379,6 грн.; інвалідам ІІІ групи -284,70 грн.;

для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: інвалідам І групи - 341,64 грн.; інвалідам ІІ - 227,76 грн.; інвалідам ІІІ групи -170,82 грн.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок Державного бюджету.

В резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 25.01.2012 року №3рп/2012 зазначено, що Кабінет Міністрів регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України, при розгляді справ суди повинні керуватись принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Згідно із ч.ч. 1,2 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.

Згідно із п. п. 20,29 ч.1 ст.116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства.

Згідно із ч.20 Бюджетного кодексу України за бюджетними програмами, здійснення заходів за якими потребує нормативно-правового визначення механізму використання бюджетних коштів, головні розпорядники коштів державного бюджету розробляють проекти порядків використання коштів державного бюджету та забезпечують їх затвердження у терміни, визначені Кабінетом Міністрів України. За рішенням Кабінету Міністрів України порядки використання коштів державного бюджету затверджуються Кабінетом Міністрів України або головним розпорядником коштів державного бюджету за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики.

У 2012-2014 роках норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовувались у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів на 2012 - 2014 роки відповідно до законів про Державний бюджет України на відповідний рік.

Аналогічні норми містить і Закон України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», а саме у 2015 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастроф», застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

ЗУ «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» № 76-УІІІ від 28.12.2014 року, який набрав чинності з 01.01.2015 року, внесено зміни до ст.ст. 50,54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а саме: з 01 січня 2015 року умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань. Щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, призначається в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Позивачу не може бути застосовано для розрахунку державної та додаткової пенсії згідно ст. ст. 50, 54 Закону 796 величини мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Ч.3 статті 28 Закону № 1058 закріплює норму, відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Положення ч.3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо встановлених обмежень застосування розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного ч. 1 ст. 28 цього Закону, Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України, не визнавались, а тому підлягають виконанню.

Ухвалою Конституційного Суду від 19.05.2009 р. № 27-у/2009 підтверджено, що у частині третій статті 28 Закону Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування закладено однозначну вимогу щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, установленого в абзаці першому частини першої цієї статті, - виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом та непоширення вказаного мінімального розміру пенсії за віком на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього закону.

Аналізуючи наведені норми законодавства, враховуючи фактичні обставини справи, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог, оскільки рішенням апеляційного суду Харківської області від 29.07.2010 року по справі 22-ц-19540/2010 р. розглянуто вимоги позивача та досліджено обставини щодо необґрунтованої відмови відповідачем у здійсненні перерахунку пенсії позивачу по третій групі інвалідності, відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, із розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у період з 01 лютого 2010 року по день прийняття рішення (29 липня 2010 року), що не зобов'язує відповідача в подальшому після 29.07.2010 року враховувати встановлені судом обставини. Разом з тим, відповідач зобов'язаний вчиняти дії щодо перерахунку пенсії на підставі чинного на час дії законодавства, що не позбавляє позивача у разі незгоди оскаржити ці дії у передбаченому законом порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.70,71,160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Валківського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області, третя особа - Відділ примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Харківській області про стягнення з Валківського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області на користь ОСОБА_2 заборгованості за рішенням Апеляційного суду Харківської області від 29.07.2010 року у справі № 22-ц-9540/2010 р. за період з 01.11.2011 року по 30.11.2016 року включно в розмірі 381388,50 грн., що складається із заборгованості по виплаті пенсії по 3-й групі інвалідності в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком в сумі 352446,00 грн. та заборгованості по додатковій пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком в сумі 28942,50 грн. - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Валківський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня її проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні - протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя: Токмакова А. П.