Рішення № 64847102, 16.02.2017, Рокитнівський районний суд Рівненської області

Справа № 571/1206/16-ц

Провадження № 2/571/37/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2017 року. смт. Рокитне

Рокитнівський районний суд Рівненської області, в складі: судді одноособово ОСОБА_1, при секретарі Гордійчук Т.О., за участю відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Позивач, Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 22433,18 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідно до укладеного договору № б/н від 15 квітня 2013 року ОСОБА_2 отримав кредиту вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку» складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

В порушення умов договору відповідач зобов'язання належним чином не виконав у зв'язку з чим станом на 31 серпня 2016 року має заборгованість у розмірі 22433,18 грн., яка складається з наступного: 5336,75 грн. - заборгованість за кредитом; 13751,99 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 1800,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 1044,44 грн. штраф (процентна складова).

Просили стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 22433,18 грн. та судові витрати по справі.

В судове засідання представник позивача не зявився, до суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_5 про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2, представник позивача ОСОБА_3 вважають, що позовні вимоги не обгрунтовані і не підлягають задоволенню з огляду на те, що прострочена заборгованість нарахована безпідставно, у договорі відсутні будь-які положення про обовязок відповідача сплатити проценти на прострочену заборгованість, їх розмір та порядок нарахування. Вимоги позивача в частині стягнення штрафів та процентів на прострочену заборгованість не підлягають задоволенню в силу вимог ст.546,547 ЦК України. Правочин щодо забезпечення виконання зобовязання за договором від 15.04.2013 року (в т.ч. штрафів та процентів) мав бути вчинений письмово. Зважаючи на те. що ні Умов і правил надання банківських послуг, ні будь-яких інших правочинів щодо забезпечення виконання зобовязання за кредитним договором відповідач не підписував, то вимоги про стягнення штрафів та процентів є необгрунтованими.

В наданому банком розрахунку зазначено, що останнє погашення кредиту відбулося 12.03.2015 року. Таким чином, в силу вимог ст.256,258,267 ЦК України на момент звернення до суду з вимогою про стягнення штрафів та процентів за прострочення (неустойки) позовна давність спливла. Тому просять застосувати до вимог про стягнення 1544,44 грн. та про стягнення заборгованості за процентами на прострочену заборгованість в сумі 13456,47 грн. позовну давність та відмовити в задоволенні цих вимог за спливом строку позовної давності.

Вимоги в частині стягнення комісії (пені) в сумі 1800,00 грн. вважають безпідставними, оскільки в період з березня 2015 року по серпень 2016 року жодними послугами, за які передбачена сплата комісії , відповідач не користувався.

Крім того, відповідач зазначає, що кредитний ліміт був встановлений на платіжну картку. При цьому, банк не повідомляв про умови, на яких такий кредитний ліміт встановлюється, жодних документів з цього приводу відповідач не підписував.

При цьому, на запитання суду відповідач повідомив, що кредитну картку він отримав одночасно при отримання зарплатної картки. Спочатку кредитний ліміт був встановлений у розмірі 3000 грн., а згодом, збільшений до 6400 грн. Кредитною карткою змушений був скористатися через хворобу матері, на лікування якої потрібні були кошти. За його підрахунками повернув банку грошові кошти у сумі 9356 грн..

Суд, заслухавши пояснення відповідача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, оцінивши їх в їх сукупності, приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦПК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно умов укладеного договору №б/н від 15 квітня 2013 року відповідач ОСОБА_2 отримав у ОСОБА_4 акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та погодив, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку» складає між ним та банком договір (а.с.7).

Отже, відповідач підтвердив свою згоду на виконання зобов'язань перед банком, підписавши заяву-анкету.

Однак договірних зобов'язань відповідач не дотримався, внаслідок чого станом на станом на 31.08.2016 року заборгованість склала 22433,18 грн., яка складається з наступного: 5336,75 грн. - заборгованість за кредитом; 13751,99 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 1800,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 1044,44 грн. штраф (процентна складова) (а.с.5-6).

Згідно заяви від 16.02.2016 року, відповідач просить застосувати позовну давність до вимоги про стягнення штрафу в розмірі 1544,44 грн. та заборгованості за процентами на прострочену заборгованість в розмірі 13456,47 грн..

Встановлено, що останній платіж за кредитом здійснено відповідачем 12.03.2015 року (а.с.5 зв.). Позивач звернувся до суду з позовом 10.10.2016 року.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Отже, позовні вимоги про стягнення заборгованості заявлені позивачем у межах строків позовної давності.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому із грошових зобов»язань, передбаченими договором більш ніж на 30 днів клієнт зобовязаний заплатити банку штраф в розмірі 500 гривень + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій (а.с.29).

Згідно проведеного позивачем розрахунку станом на 31.08.2016 року заборгованість становить 22433,18,20 гривень, в тому числі: 5336,75 грн. - заборгованість за кредитом; 13751,99 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 1800,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 1044,44 грн. штраф (процентна складова) (а.с.5-6).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою(штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання (ч.2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

В силу вимог ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищезазначене та відповідно до ст.549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно- правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобовязань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України у справі № 6-2003цс15.

За вказаних обставин відсутні підстави для стягнення з відповідача штрафу у вигляді фіксованої частини та процентної складової в сумі 1544,44 грн.

Крім того, згідно розрахунку заборгованості, заборгованість по комісії та пені станом на 31.08.2016 року становить 1800 гривень. В той же час, детального розрахунку заборгованості пені за один рік до дати звернення до суду позивач не надав суду, суд позбавлений можливості визначити суму пені в межах строку позовної давності, з огляду на що відмовляє у позові в частині стягнення заборгованості по пені в розмірі 1800 грн..

Аналізуючи зібрані по справі докази та правові норми, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягує з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_4 акціонерного товариства КБ «Приватбанк» заборгованість по кредитному договору №б/н від 15.04.2013 року в розмірі 5336,75 гривень та 13751,99 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом, що складає 19088,74 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1378,00 гривень, що підтверджується документально (а.с.39).

Керуючись ст.ст. 214,215 ЦПК України,суд,

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_4 акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги,50, рах.№29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором №б/н від 15 квітня 2013 рокув розмірі 19088,74 ( девятнадцять тисяч вісімдесят вісім гривень 74 копійки яка складається з: 5336,75 грн. - заборгованість за кредитом; 13751,99 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом, та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Рівненської області через Рокитнівський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя (підпис) Згідно з оригіналом.

Суддя Рокитнівського районного суду

Рівненської області ОСОБА_1

Повний текст рішення виготовлено 21.02.2017 р.