Постанова № 64846775, 17.02.2017, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/17502/16-п

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2017 року місто Рівне

Суддя Рівненського міського суду О.Г. Крижова, розглянувши матеріали, які надійшли з Управління держпраці в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючої директором ПП «Нордек», зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

16 грудня 2016 року в м.Рівне ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, допустив порушення законодавства про працю, а саме: В порушення вимог ст.29 КЗпП України на момент проведення перевірки працівників не проінформовано під розписку про умови праці, наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

В порушення вимог ст.29 КЗпП України на момент проведення перевірки працівників не ознайомлено з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором.

В порушення вимог п.2.5 глави 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників із кожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказу (розпорядження) про призначення на роботу, переведення звільнення, працівники не ознайомлені під розписку в особовій картці.

Так, відповідно до особової картки ОСОБА_2 працівник не ознайомлений під розписку про призначення 20 вересня 2004 року на посаду водія.

В порушення вимог ч.5 ст.79 КЗпП України власник письмово не повідомляє працівників про дату початку відпустки не пізніше як за два тижні

В порушення 4.5 ст.80 КЗпП України щорічні відпустки повної тривалості не надаються протягом двох років підряд.

Так, відповідно до записів у особовій картці працівника ОСОБА_2, що працює з 2004 року щорічна відпустка повної тривалості не надавалась протягом 2013-2016 включно;

В порушення вимог ч.4 ст.115 КЗпП України, ст.21 Закону України «Про відпустки» заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

Так, відповідно до наказу від 30 жовтня 2016 року №08 «Про надання відпустки» та на підставі заяви від 30 жовтня 2016 року ОСОБА_3 надано щорічну відпустку з 02 листопада 2016 по 25 листопада 2016 року, проте відповідно до платіжної відомості №НЗП -000011 за листопад, відомості зарахувань на картрахунки працівників №31 від 02 грудня 2016 року та платіжного доручення №3207 від 02 грудня 2016 року заробітну плату за весь час щорічної відпустки ОСОБА_3 виплатили лише 02 грудня 2016 року.

В порушення вимог частини 1 та 2 статті 115 КЗпП, частини 1 статті 24 Закону України «Про оплату праці» виплата заробітної плати проводиться один раз на місяць.

Так, заробітна плата за вересень 2015 року, відповідно до платіжного доручення №2152 від 05 жовтня 2015 року та відомості зарахувань на картрахунки працівників №16 від 05 жовтня 2015 року працівникам виплачена один раз 05 жовтня 2015 року; заробітна плата за січень місяць 2016 року відповідно до платіжного доручення №2468 від 03 лютого 2016 року та відомості зарахувань на картрахунки працівників №20 від 03 лютого 2016 року; заробітна плата за червень місяць 2016 року відповідно до платіжного доручення №2835 від 05 липня 2016 року та відомості зарахувань на картрахунки працівників №25 від 05 липня 2016 року.

В порушення вимог ст.142 КЗпП України трудовий розпорядок не визначений правилами внутрішнього трудового розпорядку.

В судове засідання ОСОБА_1 не зявився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомив.

Правопорушення підтверджується долученими до матеріалів справи доказами, в тому числі протоколом про адміністративне правопорушення №000761 від 16 грудня 2016 року, Актом перевірки №34А/04-15.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що вищенаведені докази в їх сукупності свідчать про наявність складу адміністративного правопорушення, відповідно ст. 9 КУпАП, в діях ОСОБА_1, тому він підлягає адміністративній відповідальності.

При обранні адміністративного стягнення суд враховує особу порушника, обставини та наслідки правопорушення, характер та тяжкість вчиненого правопорушення, та вважає доцільним обрання стягнення у вигляді штрафу, передбаченого санкцією ч.1 ст. 41 КУпАП.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 35, 283, 284, 285, 287, 289, 294 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИЛА:

Визнати винним ОСОБА_1 за ч.1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення та стягнути штраф в розмірі 510 (пятсот десять) грн. 00 коп. в дохід держави.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 320 (триста двадцять) грн. 00 коп. на рахунок 31217206700002 в УДКСУ у м. Рівне, МФО 833017, код класифікації доходів бюджету 22030001, код отримувача /код ЄДРПОУ/ 38012714.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд.

Суддя Рівненського міського суду О.Г. Крижова