Ухвала суду № 64846641, 13.02.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/5342/16-ц Номер провадження 22-ц/786/316/17Головуючий у 1-й інстанції Яковенко Н. Л. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Одринської Т.В.,

Суддів:Дорош А.І.., Кузнєцової О.Ю.

при секретарі: Коротун І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4

на рішення Київського районного суду м. Полтави від 08 грудня 2016 року

по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_4, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу- Віріч Інни Петрівни, Виконавчого комітету Київської районної у м. Полтави ради про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки ,-

В С Т А Н О В И Л А :

23 вересня 2016 року позивачка звернулася до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,091 га за адресою АДРЕСА_1, що був укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_4. В обґрунтування позову вказала, щоє власником житлового будинку за адресою АДРЕСА_2, відповідач володіла іншою частиною нерухомого майна за вказаною адресою. Рішенням виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради від 24 липня 2012 року № 389 частині домоволодіння по АДРЕСА_2, що належала ОСОБА_6, було надано нову адресу АДРЕСА_1. 26 грудня 2015 року між відповідачами було укладено договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки, який був вчинений з порушенням порядку вчинення правочину, без дотримання положень ст. 203 ЦК України, що призвело до порушень її прав, як співвласника та користувача земельної ділянки. Вважає, що на момент укладення зазначеного договору купівлі-продажу земельної ділянки існували суттєві перешкоди для посвідчення даного правочину, але про дані перешкоди ОСОБА_6як продавцем, не було повідомлено нотаріусу, зокрема, щодо адреси даної земельної ділянки, надано недійсні та неправдиві документи щодо спірного нерухомого майна.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 08 грудня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_5- задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 26 грудня 2015 року земельної ділянки площею 0,0910 га, яка розташована: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, укладений між ОСОБА_6, від імені якої діяла ОСОБА_8, та ОСОБА_4, що посвідчений 26 грудня 2015 року приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Віріч І.П., зареєстровано в реєстрі за № 815.

Стягнуто з ОСОБА_6, ОСОБА_4на користь ОСОБА_5понесені судові витрати з кожного в розмірі по 275 грн. 60 коп.

З вказаним рішенням не погодився відповідач ОСОБА_4 та оскаржив його в апеляційному порядку. В обґрунтування своєї апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції не надано правової оцінки тій обставині, що ОСОБА_5 не була стороною правочину, тому відповідачі ніяким чином не могли вести її в оманну. Також, вказав, що у позивача не оформлено у встановленому порядку право власності або користування земельною ділянкою по АДРЕСА_2, тому вважає, що взагалі відсутній предмет спору та в матеріалах справи відсутні докази того, що спірним договором купівлі - продажу земельної ділянки порушені права ОСОБА_5

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність станом на 26 грудня 2015 року рішення уповноваженого органу місцевого самоврядування про затвердження документації із землеустрою на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1, визнання нечинним рішення про надання частині домоволодіння по АДРЕСА_2 нової адреси - АДРЕСА_1, як на окремий об'єкт нерухомого майна, свідчать про те,що договір купівлі-продажу земельної ділянки від 26 грудня 2015 року є укладеним з порушенням порядку вчинення правочину, суперечить актам цивільного законодавства, а тому він підлягає визнанню недійсним.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює,виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_10 на підставі договору купівлі-продажу від 21 січня 1983 року належала на праві приватної власності 1/2 частина житлового будинку АДРЕСА_2, а ОСОБА_6 на підставі договору дарування від 17 березня 1995 року належить на праві власності інша 1/2 частина цього житлового будинку з господарськими спорудами за вказаною адресою.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 11 листопада 2011 року в справі № 2-176/11, яке вступило в законну силу, припинено право спільної часткової власності ОСОБА_10 з ОСОБА_6 на будинок АДРЕСА_2.

ОСОБА_5 відповідно до рішення Київського районного суду м. Полтави від 19 лютого 2014 року в справі № 552/8873/13-ц є власником частини домоволодіння АДРЕСА_2, як окремого об'єкта нерухомого майна, який складається з житлового будинку літ «А» у складі: кухня «1» площею 7,8 кв.м., жилої кімнати «2» площею 21,6 кв.м., жилої кімнати «3» площею 24,9 кв.м., кладової «4» площею 10,1 кв.м., жилої кімнати «5» площею 16,3 кв.м., кухні «6» площею 15,8 кв.м., всього площею 96,5 кв.м., вбиральні «Г», огорожі №1.

Право власності на зазначене нерухоме майно набуте позивачем в порядку спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_10.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради від 24 липня 2012 року № 389 частині домоволодіння по АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_6 надано нову адресу АДРЕСА_1, як на окремий об'єкт нерухомого майна.

26 липня 2013 року відповідачем ОСОБА_6 отримано свідоцтво про право власності на нерухоме майно земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 0,091 га для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, кадастровий номер НОМЕР_1, право власності на земельну ділянку зареєстровано в державному реєстрі прав на нерухоме майно 26 липня 2013 року.

Постановою Київського районного суд м. Полтави від 05 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2015 року, визнано протиправним та нечинним рішення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради від 24 липня 2012 року в частині надання нової адреси АДРЕСА_1, як на окремий об'єкт нерухомого майна, частині домоволодіння по АДРЕСА_2. / а.с.9-1, 12-13/.

В свою чергу, 26 грудня 2015 року між ОСОБА_6, від імені якої діяла ОСОБА_8, та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0910 га, яка розташована: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1. Договір посвідчено 26 грудня 2015 року приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Віріч І.П., зареєстровано в реєстрі за № 815.

Частинами 1 та 3 статті 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як встановлено судом першої інстанції, спірний договір купівлі - продажу земельної ділянки був укладений після визнання нечинним рішення виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради від 24 липня 2012 року в частині надання нової адреси АДРЕСА_1, тобто відсутність адреси земельної ділянки, яка підлягала продажу, є перешкодою для укладення відповідної угоди.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги безпідставними.

Таким чином, колегія суддів за результатами апеляційного розгляду справи вважає, що висновки суду першої інстанції зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів, доводів та заперечень сторін, яким судом надана відповідна правова оцінка.

Керуючись ст.ст. 303, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити .

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 08 грудня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий суддя: Т.В. Одринська

Судді: А.І.Дорош О.Ю.Кузнєцова