Рішення № 64846260, 17.02.2017, Оржицький районний суд Полтавської області

543/901/16-ц

2/543/41/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.02.2017 року смт Оржиця

Оржицький районний суд Полтавської області в складі судді Грузман Т.В, секретаря судового засідання Степаненко Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк «Контракт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 01.12.2016 року звернувся до Оржицького районного суду з зазначеним позовом. Свої позовні вимоги мотивує тим, що Постановою Правління Національного банку України від 10.12.2015 р. № 876 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк «Контракт» та Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про початок процедури ліквідації ПАТ Банк «Контракт» та делегування повноважень ліквідатора банку» від 10.12.2015 р. №220 розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства Банк «Контракт» та призначено уповноважену особу Фонду ОСОБА_2 та делеговано йому всі повноваження ліквідатора ПАТ Банк «Контракт».

08 травня 2015 року між ПАТ «Банк «Контракт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Прагматика Україна» було укладено Договір № 15/2015 про надання кредиту, відповідно до якого Банк надав Позичальнику кредит шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку №2062600013349.980 відкритий в ОСОБА_3 на поточний рахунок Позичальника в ОСОБА_3 відповідно до цільового призначення Кредиту.

Згідно вимог п.2.1. Кредитного договору Банк зобов'язується надати Позичальнику кредит в сумі 93 000,00 грн., а Позичальник зобов'язується повернути Кредит в строк по 06 травня 2016 року включно (строк остаточного повернення кредиту) з урахуванням строків погашення окремих траншів повернення наданих в користування кредитних коштів, а також сплатити плату за кредит та можливу неустойку в розмірах і строки, встановлені Кредитним договором. Якщо на наступний день після дати повернення кредиту фактична сума заборгованості за кредитом перевищує встановлену суму після повернення, то різниця між такими сумами вважається простроченою заборгованістю за кредитом.

Процентна ставка за наданими в тимчасове платне користування кредитними коштами, відповідно до вимог п.2.3. Кредитного договору встановлюється в розмірі 30% річних.

За весь час користування наданими кредитним коштами Позичальник сплачує проценти з розрахунку процентної ставки, визначеної п.2.3. Кредитного договору, за методом факт/360 на фактично отриману Позичальником суму кредиту та за фактичний термін користування кредитом, при цьому день надання і день погашення кредиту рахуються як один день. Нарахування процентів за кредитом здійснюється у валюті кредиту впродовж всього строку користування кредитом до повного повернення заборгованості за кредитом з дня фактичного надання траншу і закінчується в день, що передує останньому операційному дню кожного місяця протягом дії Кредитного договору, на фактичні залишки заборгованості за кредитом за фактичний час користування кредитом (п.3.4.). Нарахування процентів здійснюється щомісяця в останній операційний день поточного (звітного) місяця та остаточно - в день остаточного погашення кредиту. Відповідно до п. 3.4. Кредитного договору проценти за користування кредитом сплачуються Позичальником щомісячно на рахунок, що вказаний в п. 2.3. даного договору, в наступні терміни/строки, а саме: з першого по десятий календарний день місяця та остаточно - в день повного остаточного погашення кредиту.

За умовами п.3.5. Кредитного договору у випадку порушення Позичальником графіку повернення кредиту та/або строку остаточного повернення кредиту, встановлених п.2.1., 2.2. Кредитного договору, що призводить до виникнення простроченої заборгованості по кредиту. Позичальник сплачує проценти за неправомірне користування кредитом виходячи із процентної ставки у розмірі 35% річних, що нараховуються на суму простроченого кредиту.

Відповідно до вимог пунктів 4.2.1, 4.2.2. Кредитного договору Позичальник зобов'язувався своєчасно та у повному обсязі погашати кредит отримуючись Графіку повернення кредиту, що вказаний в п.2.2. Кредитного договору та повернути кредит у строк остаточного повернення кредиту, визначений п.2.1 Кредитного договору, тобто 06.05.2016. За невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов'язань за Кредитним договором Позичальник сплачує ОСОБА_3 неустойку, а також відшкодовує збитки, понесені ОСОБА_3. За несвоєчасну сплату кредиту та/або плати за кредит, згідно вимог п.5.2. Кредитного договору. Позичальник сплачує ОСОБА_3 пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, яка нараховується на суму простроченого платежу із розрахунку фактичної кількості днів існування простроченої заборгованості з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені до дати припинення таких обставин.

На час звернення до суду позичальник свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, використані надані у тимчасове платне користування грошові кошти в повному обсязі не повернув, нараховані проценти за користування кредитом не сплатив.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України на вимогу ОСОБА_3 на суму боргу нараховується індекс інфляції за весь час прострочення, а також З % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Вказані суми необхідно також стягнути з відповідача.

Станом на 01 грудня 2016 року згідно розрахунку заборгованості загальна сума заборгованості ТОВ «Прагматика Україна» за договором № 15/2015 від 08.05.2015 про надання кредиту становить 60 723,05 грн. з яких: 42 340,46 гривень - сума заборгованості за простроченим кредитом; 5 045,44 гривень - сума заборгованості за простроченими процентами; 8 596,52 гривень - сума пені за простроченим кредитом та простроченими процентами; 3 617,87 гривень - сума нарахувань щодо індексу інфляції на суму простроченого кредиту та прострочених процентів; 1 122,76 гривень - сума 3% річних від суми простроченого кредиту та прострочених процентів.

У забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Договором № 15/2015 від 08.05.2015 про надання кредиту між Публічним акціонерним товариством Банк «Контракт» та ОСОБА_1 (далі - Відповідач, Поручитель) 08 травня 2015 року було укладено Договір поруки № 15/2015-01 (далі - Договір поруки).

За умовами п.1.1. договору поруки Поручитель зобов'язувався перед Кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання Боржником, яким є ТОВ «Прагматика Україна», зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, комісій у розмірі та у випадках, передбачених договором № 15/2015 про надання кредиту від 08.05.2015, укладеним із Боржником та додатками, додатковими угодами/договорами про внесення змін до них, у тому числі тими, що будуть укладеними в майбутньому.

Строк дії Договору поруки , відповідно до пункту 4.1. договору, було встановлено по 06.05.2019 включно або до повного виконання Боржником своїх зобов'язань за договором кредиту.

Згідно п. 1.2 Договору поруки Поручитель ознайомлений з умовами Кредитного договору, ніяких заперечень, а також нерозуміння його положень не має. Порукою, згідно п.2.1.1 договору поруки, забезпечено зобов'язання про повернення фактично отриманих коштів Боржником за договором кредиту в сумі 93 000,00 гривень в строк по 06.05.2016 включно або достроково, відповідно до умов Кредитного договору.

Відповідно до пунктів 3.1.2; 3.1.3 договору поруки Поручитель зобов'язався у разі невиконання Боржником забезпеченого порукою зобов'язання відповідати перед Кредитором як солідарні боржники всім своїм майном, на яке може бути звернено стягнення, одночасно та у тому ж обсязі, що і Боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків тощо.

Згідно вимог п.3.1.1. Договору поруки Поручитель зобов'язаний протягом трьох днів від дати отримання письмової вимоги Кредитора про невиконання Боржником забезпеченого порукою зобов'язання виконати відповідне зобов'язання шляхом перерахування непогашеної суми кредиту на рахунок, вказаний кредитором у вимозі.

16 січня 2016 року на адресу Поручителя ОСОБА_3 надіслано повідомлення-вимогу №612/3/07-175 про дострокове погашення кредиту. Зазначена вимога залишена Поручителем без належного реагування. Вдруге, на адресу Поручителя, Відповідача у справі, 04 листопада 2016 року надісланий лист № 46/11-2139 про необхідність здійснення погашення заборгованості за Боржника, яка також залишена Відповідачем без виконання та відповіді.

Незважаючи на вимоги діючого цивільного законодавства України та вимоги договору поруки № 15/2015-01 від 08 травня 2015 року, зобов'язання за Договором поруки Поручителем не виконані. Позивач прохає стягнути з відповідача заборгованість за договором поруки та кредитним договором на загальну суму, яка становить 60 723,05 грн. з яких: 42 340,46 гривень - сума заборгованості за простроченим кредитом; 5 045,44 гривень - сума заборгованості за простроченими процентами; 8 596,52 гривень - сума пені за простроченим кредитом та простроченими процентами; 3 617,87 гривень - сума нарахувань щодо індексу інфляції на суму простроченого кредиту та прострочених процентів; 1 122,76 гривень - сума 3% річних від суми простроченого кредиту та прострочених процентів. Прохає також стягнути судові витрати.

У направленому до суду клопотанні позивач прохає слухати справу без його участі. Відповідач до суду не зявився, але надав суду заперечення в яких прохає справу розглядати без його участі. У своїх запереченнях відповідач вказав, що порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора. Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України). Так, внаслідок невиконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором щодо повернення кредитних коштів, Банк 18.01.2016 направив на адресу Поручителя, який є відповідачем по справі, повідомлення вимогу про дострокову сплату кредиту від 16.01.2016 №612/3/07-175 (копія листа наявна в матеріалах справи). Зазначений лист отримано 22.01.2016. Відповідно до змісту повідомлення-вимоги від 16.01.2016, Банк вимагав від Поручителя, як солідарного боржника, протягом 5 (п'яти) календарних днів (з урахуванням поштового обігу) з дати направлення даної письмової вимоги здійснити повне погашення заборгованості за Договором кредиту, яка на 16.01.2016 становила 49 645,39 грн. Отже, враховуючи вищенаведені норми законодавства, у разі зміни кредитором на підставі частини другої статті 1050 ЦК України строку виконання основного зобов'язання передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячний строк підлягає обрахуванню з цієї дати, а саме 22.01.2016.

Як наслідок, виходячи з частини четвертої статті 559 ЦК України, можна зробити висновок про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами) або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов'язання (у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).

Таким чином, аналізуючи частину четверту статті 559 ЦК України, слід дійти висновку про те, що застосоване в цій нормі поняття «строк чинності поруки» повинне розглядатися однаково, тобто як строк, протягом якого кредитор може в судовому порядку реалізувати свої права за порукою як видом забезпечення зобов'язання. Відповідно закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя. Зважаючи на ту обставину, що повідомлення вимога від 16.01.2016, направлена на адресу відповідача 18.01.2016, а отримана 22.01.2016, враховуючи положення ст. ст. 559 та 1050 ЦК України граничний строк звернення ОСОБА_3 до суду з позовною заявою про солідарне стягнення кредитної заборгованості закінчився 22.07.2016, тоді, як Банк звернувся до суду із зазначеним позовом лише 06.12.2016. Як наслідок, на момент звернення ОСОБА_3 до суду із відповідними позовними вимоги, дія поруки закінчилась, а отже вимоги банку є безпідставними. Прохає відмовити у задоволенні позову.

Суд розглянувши матеріали справи, проаналізував слідуючі докази та прийшов до наступного висновку.

08 травня 2015 року між ПАТ «Банк «Контракт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Прагматика Україна» було укладено Договір № 15/2015 про надання кредиту, відповідно до якого Банк надав Позичальнику кредит шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку №2062600013349.980 відкритий в ОСОБА_3 на поточний рахунок Позичальника в ОСОБА_3 відповідно до цільового призначення Кредиту. Розмір кредиту становить 93000 грн. Позичальник зобов'язується повернути Кредит в строк по 06 травня 2016 року включно (строк остаточного повернення кредиту) з урахуванням строків погашення окремих траншів повернення наданих в користування кредитних коштів, а також сплатити плату за кредит та можливу неустойку в розмірах і строки, встановлені Кредитним договором.

Процентна ставка за наданими в тимчасове платне користування кредитними коштами, відповідно до вимог п.2.3. Кредитного договору встановлюється в розмірі 30% річних.

За весь час користування наданими кредитним коштами Позичальник сплачує проценти з розрахунку процентної ставки, визначеної п.2.3. Кредитного договору, за методом факт/360 на фактично отриману Позичальником суму кредиту та за фактичний термін користування кредитом, при цьому день надання і день погашення кредиту рахуються як один день. Нарахування процентів за кредитом здійснюється у валюті кредиту впродовж всього строку користування кредитом до повного повернення заборгованості за кредитом з дня фактичного надання траншу і закінчується в день, що передує останньому операційному дню кожного місяця протягом дії Кредитного договору, на фактичні залишки заборгованості за кредитом за фактичний час користування кредитом (п.3.4.). Нарахування процентів здійснюється щомісяця в останній операційний день поточного (звітного) місяця та остаточно - в день остаточного погашення кредиту. Відповідно до п. 3.4. Кредитного договору проценти за користування кредитом сплачуються Позичальником щомісячно на рахунок, що вказаний в п. 2.3. даного договору, в наступні терміни/строки, а саме: з першого по десятий календарний день місяця та остаточно - в день повного остаточного погашення кредиту.

За умовами п.3.5. Кредитного договору у випадку порушення Позичальником графіку повернення кредиту та/або строку остаточного повернення кредиту, встановлених п.2.1., 2.2. Кредитного договору, що призводить до виникнення простроченої заборгованості по кредиту. Позичальник сплачує проценти за неправомірне користування кредитом виходячи із процентної ставки у розмірі 35% річних, що нараховуються на суму простроченого кредиту.

Відповідно до вимог пунктів 4.2.1, 4.2.2. Кредитного договору Позичальник зобов'язувався своєчасно та у повному обсязі погашати кредит отримуючись Графіку повернення кредиту, що вказаний в п.2.2. Кредитного договору та повернути кредит у строк остаточного повернення кредиту, визначений п.2.1 Кредитного договору, тобто 06.05.2016. За невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов'язань за Кредитним договором Позичальник сплачує ОСОБА_3 неустойку, а також відшкодовує збитки, понесені ОСОБА_3. За несвоєчасну сплату кредиту та/або плати за кредит, згідно вимог п.5.2. Кредитного договору. Позичальник сплачує ОСОБА_3 пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, яка нараховується на суму простроченого платежу із розрахунку фактичної кількості днів існування простроченої заборгованості з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені до дати припинення таких обставин.

Як зазначено у позові та доводиться запереченням на позовну заяву, позичальник свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, використані надані у тимчасове платне користування грошові кошти в повному обсязі не повернув, нараховані проценти за користування Кредитом не сплатив.

Станом на 01 грудня 2016 року згідно розрахунку заборгованості загальна сума заборгованості ТОВ «Прагматика Україна» за договором № 15/2015 від 08.05.2015 про надання кредиту становить 60 723,05 грн. з яких: 42 340,46 гривень - сума заборгованості за простроченим кредитом; 5 045,44 гривень - сума заборгованості за простроченими процентами; 8 596,52 гривень - сума пені за простроченим кредитом та простроченими процентами; 3 617,87 гривень - сума нарахувань щодо індексу інфляції на суму простроченого кредиту та прострочених процентів; 1 122,76 гривень - сума 3% річних від суми простроченого кредиту та прострочених процентів.

У забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Договором № 15/2015 від 08.05.2015 про надання кредиту між Публічним акціонерним товариством Банк «Контракт» та ОСОБА_1 (далі - Відповідач, Поручитель) 08 травня 2015 року було укладено Договір поруки № 15/2015-01 (далі - Договір поруки).

За умовами п.1.1. договору поруки Поручитель зобов'язувався перед Кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання Боржником, яким є ТОВ «Прагматика Україна», зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, комісій у розмірі та у випадках, передбачених договором № 15/2015 про надання кредиту від 08.05.2015, укладеним із Боржником та додатками, додатковими угодами/договорами про внесення змін до них, у тому числі тими, що будуть укладеними в майбутньому.

Строк дії Договору поруки , відповідно до пункту 4.1. договору, було встановлено по 06.05.2019 включно або до повного виконання Боржником своїх зобов'язань за договором кредиту.

З боку позивача на адресу поручителя 16.01.2016 року направлявся лист № 612/3/07-175 про дострокове погашення заборгованості по кредитному договору, а 04.11.2016 року про погашення заборгованості за кредитним договором у звязку з закінчення терміну його дії. Така вимога банку урегульована п 2.2. договору поруки де зазначено, що поручитель зобовязаний виконати свої зобовязання також у випадку дострокової вимоги банку відповідно до умов кредитного договору.

Взаємовідносини, що склались урегульовані слідуючими нормами законодавства.

Зобов'язання виникають із підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

Припинення поруки повязане, зокрема, із закінченням строку її чинності.

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя.

Отже, порука це строкове зобовязання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє субєктивне право кредитора.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України викладеної у постанові від 17.09.2014 року по справі № 6-53 цс 14, яка відповідно до змісту ст. 360-7 ЦПК України є обовзковою для застосування у своїй діяльності при вирішенні справ відповідних категорій, зазначено, що виходячи з положень другого речення частини четвертої статті 559 ЦК України слід дійти висновку про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобовязання за договором повинно бути предявлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобовязанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами) або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобовязання (у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).

Таким чином, закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобовязання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає, що оскільки у розділі 4 договору поруки від 08.05.2015 року передбачено, що вказаний договір діє до 06.05.2019 року або до повного виконання договірних зобовязань за договором кредиту, то позивач звернувся до суду з даним позовом у межах строків передбачених законодавством, а саме ч.4 ст. 558 ЦК України (у межах строку встановленому у договорі поруки).

Посилання відповідача на ту обставину, що оскільки позивач у січні та у листопаді 2016 року направляв на його адресу вимоги про дострокове повернення основного кредиту, та з вказаної дати слід обчислювати строки звернення до суду з вимогою до поручителя, є безпідставними, оскільки можуть бути застосовані лише у випадку коли договором не передбачено строку дії поруки, або вказано, що вона діє до повного виконання.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що позивач звернувся до суду з даним позовом у межах строків визначених законом. А отже, позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, який забезпечений договором поруки, підлягають до задоволення.

Разом з цим, суд звертає увагу на те, що позивач при предявленні позову прохає крім коштів, що визначені кредитним договором стягнути з відповідача суму нарахувань щодо індексу інфляції ( 3617,87 грн.) та 3% річних від суми простроченого кредиту та прострочених процентів ( 1122,76 грн.).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оцінюючи зміст доказів та зміст кредитного договору від 08.05.2015 року укладеного між ПАТ «Контракт» та ТзОВ «Прагматика Україна» встановлено, що п.1.3 та 1.4 передбачено сплату позичальником відсотків за користування кредитними коштами. Розділом 2 договору поруки від 08.05.2015 року № 15/2015-01 передбачено платежі, які зобовязаний сплатити поручитель у випадку покладення на нього відповідальності за несвоєчасне виконання кредитного договору. Такими платежами є : фактично отримані кошти, проценти та комісії у розмірі визначеному кредитним договором та оплата можливих штрафних санкцій та збитків, визначених договором кредиту. Кредитним договором та договором поруки не передбачено покладення на поручителя відповідальності визначеної ч.2 ст. 625 ЦК України. Приписи ст.625 ЦК про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобовязання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже, три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення застосовуються у випадку, якщо сторони в договорі не передбачили іншого розміру процентів річних. Якщо в договорі позики чи кредитному договорі встановлено збільшення розміру процентів у звязку з простроченням сплати боргу, розмір ставки, на яку збільшена плата за користування позикою (кредиту), слід вважати іншим розміром процентів, встановленим договором відповідно до ч.2 ст.625 ЦК. За змістом п. 2.3. та 3.5 кредитного договору передбачено що, у випадку виникнення заборгованості по кредиту, розмір відсотків за договором збільшується з 30% до 35%, а отже застосування у даному випадку положень ч.2 ст. 625 ЦК України щодо такого виду відповідальності відповідача суперечить чинному законодавству. У задоволенні позовних вимог у цій частині необхідно відмовити

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З урахуванням того, що суд задовольняє позовні вимоги позивача частково, то з огляду на вищевказану норму слід здійснити обрахунок стягнення з відповідача судового збору у відсотках до задоволеної частини позовних вимог. Оскільки позовні вимоги мають бути задоволені у розмірі 55982,42 грн., що відповідно становить 92,2% від ціни позову, а судовий збір було сплачено у розмірі 1378 грн., то до стягнення з відповідача підлягає 1270,52 грн., що відповідає 92,2% від суми сплаченого судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 536, 530,554, 559, ч.2 ст. 625, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 88, 215 ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк «Контракт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: 37700, Полтавська область, смт. Оржиця, вул. Черкаська, 59, РНОКПП НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Банка «Контракт» (юридична адреса: вул. Воздвиженська, 58 м. Київ, 04071 код ЄДРПОУ 19361746) заборгованість за договором № 15/2015 про надання кредиту від 08.05.2015 року та договором поруки № 15/2015 від 08.05.2015 року у загальній сумі 55982,42 грн., з яких 42340,46 грн. сума заборгованості за простроченим кредитом; 5045,44 грн. сума заборгованості за простроченими процентами; 8596,52 сума пені за простроченим кредитом та простроченими процентами та судовий збір у розмірі 1270,52 грн., а всього стягнути 57252 грн. 94 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Сторони апеляційну скаргу на рішення суду можуть подати протягом десяти днів з дня його проголошення, а у разі відсутності у судовому засіданні з моменту отримання рішення суду до апеляційного суду Полтавської області через Оржицький районний суд Полтавської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Т.В. Грузман