Вирок № 64845694, 21.02.2017, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 21.02.2017

ЄУ № 420/145/17

Провадження №1-кп/420/67/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2017 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Стеценко О.С.

за участю секретаря Іванової К.В.

прокурора Литвинюк О.В.

захисника обвинуваченого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков кримінальне провадження №32016130580000020 від 28 жовтня 2016 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Піски Новопсковського району Луганської області, громадянки України, освіта середня-спеціальна, заміжня, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, фізична особа - підприємець, раніше не судима, зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована як фізична особа-підприємець, не зареєструвавшись, як платник акцизного податку, порушуючи встановлений законодавством України порядок у сфері господарської діяльності з виробництва та реалізації підакцизних товарів, який регулюється державою шляхом справляння акцизного податку згідно Закону України від 28 грудня 2014 року №71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», маючи умисел на незаконне придбання з метою збуту, транспортування та зберігання з цією метою, а також збут алкогольних напоїв, та здійснюючи свій злочинний умисел, діючи з метою особистого збагачення в період часу з початку 2016 року до листопада 2016 року (більш точні дату, час і обставини в ході досудового розслідування встановити не надалося за можливе), здійснила придбання, транспортування та зберігання з метою збуту та збут незаконно виготовлених підакцизних товарів, а саме незаконно виготовлених алкогольних напоїв, місцевим жителям.

ОСОБА_2 на початку 2016 року (більш точні дату, час і обставини в ході досудового розслідування встановити не надалося за можливе) при невстановлених обставинах придбала в незнайомого чоловіка на території ринку в смт. Мілове близько 500 літрів алкогольних напоїв. Жодних документів, що підтверджують якість або походження алкогольних напоїв, продавцем не було надано.

Придбану алкогольну продукцію ОСОБА_2 на власному автомобілі перевезла до місця свого проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, для зберігання з метою подальшого збуту.

Далі, з метою отримання прибутку, ОСОБА_2 почала реалізовувати раніше придбані алкогольні напої у своєму власному кіоску «ІНФОРМАЦІЯ_5», розташованому за адресою: АДРЕСА_2, місцевим жителям, не зареєструвавшись як платник акцизного податку, без наявності відповідних документів якості та походження алкогольних напоїв.

В ході досудового розслідування 01.12.2016 працівниками податкової міліції проведені обшуки за місцем проживання та місцем здійснення господарської діяльності ОСОБА_2, за результатами яких виявлено та вилучено незаконно виготовлені прозорі безбарвні алкогольні напої, розлиті по пластиковим ємностям об'ємом близько 5 літрів кожна у загальній кількості 255 літрів. Під час проведення обшуків не виявлено жодних документів, які б вказували на походження вилучених алкогольних напоїв або сертифікати якості алкогольних напоїв.

Згідно висновку Управління експертиз та досліджень харчової продукції, напоїв та біологічно-активних речовин ДФС № 142005802-0007 від 06.01.2017 встановлено, що надані зразки №1-4 не відповідають вимогам ДСТУ 4256:2003 «Горілки і горілки особливі. Технічні умови» до горілок та горілок особливих, вимогам ДСТУ 4221:2003 «Спирт етиловий ректифікований. Технічні умови» до спирту етилового ректифікованого та ДСТУ 5042:2008 «Спирт етиловий-сирець. Технічні умови» до спирту етилового-сирцю. Також встановлено, що проби №1, 3, які було відібрано з числа вилучених алкогольних напоїв у ОСОБА_2, ідентифіковано як прозорі рідини з слабко вираженим запахом етилового спирту, являють собою спиртовмісні рідини з об'ємними частками етилового спирту (13,8% об. та 18,7% об), не відповідають вимогам до фізико-хімічних показників жодної з груп лікеро-горілчаних напоїв.

Вказані дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст. 204 КК України як умисні та протиправні дії, які виразились в незаконному придбанні з метою збуту, транспортуванні та зберіганні з цією ж метою, а також збуті незаконно виготовлених алкогольних напоїв.

26 січня 2017 року прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду ОСОБА_3, якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 32016130580000020, та підозрюваним ОСОБА_2, за участю захисника підозрюваного ОСОБА_1, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачена ОСОБА_2, за участю захисника підозрюваного ОСОБА_1, дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 204 КК України. ОСОБА_2 зобов'язалася під час судового провадження беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення в обсязі підозри, в подальшому не вчиняти подібних правопорушень.

Сторонами угоди в п. 3 визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_2 повинна понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме - у вигляді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, та отримана згода обвинуваченої на призначення їй такого покарання.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в ній покарання.

Судом у судовому засіданні з'ясовано, що обвинувачена ОСОБА_2, розуміючи, що кримінальне провадження стосовно неї може бути розглянуто в судовому засіданні, де вона буде мати весь обсяг прав, у тому числі, допитувати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подавати клопотання про виклик свідків і подавати докази, які свідчать на її користь, просить затвердити угоду. У підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 зазначила, що винуватість визнала добровільно із розумінням того, що відмовляється від частини своїх прав, угода була укладена добровільно, без будь-якого примусу, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України. ОСОБА_2 беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, в обсязі підозри, дала згоду на застосування узгодженого виду покарання.

Захисник обвинуваченого в судовому засіданні також просив вказану угоду затвердити.

Таким чином, суд вважає, що обставини вчинення ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, знайшли своє об'єктивне підтвердження під час підготовчого судового засідання.

Злочин, передбачений ч. 1 ст. 204 КК України, згідно із ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості.

Суд шляхом заслуховування пояснень сторін кримінального провадження, дослідження витребуваних документів переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_2 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнала себе винуватою, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.

Покарання сторонами угоди визначено відповідно до положень ст. ст. 50, 65-67 КК України з урахуванням характеру та тяжкості висунутого ОСОБА_2 обвинувачення, даних про її особу, обставин, що пом'якшують покарання.

З огляду на викладене укладена сторонами угода про визнання винуватості повністю відповідає вимогам чинного кримінально-процесуального законодавства; дії обвинуваченої ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 204 КК України; умови угоди не суперечать інтересам суспільства; права, свободи та інтереси сторін або інших осіб не порушуються; сторони дійшли зазначеної угоди добровільно, без будь-якого впливу зі сторони; узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України.

Згідно ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

За таких обставин укладена між прокурором та підозрюваним угода про визнання винуватості підлягає затвердженню. Суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_2 узгоджену сторонами міру покарання, а саме у вигляді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Суд вважає за необхідне запобіжний захід щодо обвинуваченої до набрання вироком законної сили залишити без змін - у вигляді особистого зобов'язання.

Судові витрати відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст. 100, п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст.373, ст. ст. 374, 474, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 26 січня 2017 року, укладену прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_2, про визнання винуватості.

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, і призначити їй узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить на день постановлення вироку 17000 (сімнадцять тисяч) грн., р/р 31114106700223, МФО-804013, Код -37942461, банк одержувача: ГУДКСУ у Луганській області, одержувач: УК у Новопсковському районі.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без змін - у вигляді особистого зобов'язання.

Речові докази: дві прозорі пластикові ємкості об'ємом по 5 літрів кожна з прозорою рідиною, дві прозові пластикові ємкості об'ємом по 5 літрів кожна з бурою рідиною, зошит з чорновими записами, виконаними від руки на 34 аркушах, 50 прозорих пластикових ємкості по 5 літрів кожна з прозорою рідиною, 7 прозорих пластикових ємкості по 5 літрів кожна з бурою рідиною, які знаходяться на зберіганні у ТОВ «Продан», яке розташоване за адресою: Луганська область, м. Старобільськ, вул. Старотаганрозька, 2б, знищити.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення у разі не подачі на нього апеляційної скарги.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Луганської області через Новопсковський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Роз'яснити учасникам провадження, що згідно ст.476 КПК України, у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким була затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст.389-1 КК України.

Копію вироку негайно вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику.

Головуючий суддя О.С. Стеценко