Рішення № 64844495, 17.02.2017, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/7737/16-ц

Номер провадження 2/404/1023/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2017 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

у складі: головуючого-судді Павелко І.Л.

з секретарем Клоченко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «АВТОЛАЙФ» про визнання договору недійсним та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ТОВ «АВТОЛАЙФ» про визнання договору недійсним та стягнення коштів.

В обґрунтування позову зазначено, що 07 жовтня 2016 р. між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТО ЛАЙФ» був підписаний договір фінансовою лізингу № 1262.

Відповідно до п.п 1.1 договору зазначено, що предметом фінансового лізингу за даним договором с транспортний засіб, визначений у даній статті та у специфікації, а саме Fiat Doblo Panorama - New, комплектація /модифікація Easi, об'єм/тип двигуна 1.4 і. тип КПП Механіка, привід 4x2.

Згідно п.п. 8.2 договору передбачено, що укладаючи даний договір сторони погоджуються, що вартість Предмета Лізингу, на момент укладення договору, за цим Договором становить 16854 доларів США 40 центів з урахування ПДВ, згідно з обмінним курсом долара США до української гривні, на фактичну дату укладення даного договору. На дату укладення цього договору, згідно обмінного курсу доллара США до української гривні, гривневий еквівалент вартості предмета лізингу становить 439 900 грн. 00 коп. з ПДВ.

На виконання вимог пункту 9 договору позивачем була сплачено на рахунок відповідача 85 000 грн. який складається з авансового платежу та комісію за організацію га су провадження договору.

Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали, просили задовольнити .

Представник відповідача в судове засідання не з'явився надав заперечення в письмовому виді , просив відмовити в задоволення позову.

Суд, заслухавши пояснення позивача його представника , дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову.

Судом встановлено, що 07 жовтня 2016 р. між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТО ЛАЙФ» був підписаний договір фінансовою лізингу № 1262.

Відповідно до п.п 1.1 договору зазначено, що предметом фінансового лізингу за даним договором с транспортний засіб, визначений у даній статті та у специфікації, а саме Fiat Doblo Panorama - New, комплектація /модифікація Easi, об'єм/тип двигуна 1.4 і. тип КПП Механіка, привід 4x2.

Згідно п.п. 8.2 договору передбачено, що укладаючи даний договір сторони погоджуються, що вартість Предмета Лізингу, на момент укладення договору, за цим Договором становить 16854 доларів США 40 центів з урахування ПДВ, згідно з обмінним курсом долара США до української гривні, на фактичну дату укладення даного договору. На дату укладення цього договору, згідно обмінного курсу доллара США до української гривні,

гривневий еквівалент вартості предмета лізингу становить 439 900 грн. 00 коп. з ПДВ.

На виконання вимог пункту 9 договору позивачем була сплачено на рахунок відповідача 85 000 грн. який складається з авансового платежу та комісію за організацію га су провадження договору.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3. 5. 6 ст. 203 ЦК України. Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі, коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача договір може бути визнаним недійсним у цілому.

Відповідно до ч. З ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін, або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Як визначено ст.806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язусться передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуто ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до приписів ст.16 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно: в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу .

Як вбачається із змісту п.п. 9.1 договору лізингу, укладеного між сторонами, комісія за організацію та супроводження договору є першочерговий одноразовий платіж, який входить до складу першого платежу, що підлягає сплаті Лізингоодержувачем на користь Лізингодавця за перевірку, розгляд, та підготовку документів для укладення Договору, незалежно від назви призначення платежу у квитанції на сплату. Розмір комісії за супроводження відображається у Додатку № 1 до договору та становить погоджений сторонами відсоток від вартості предмета Лізингу. Із вказаного додатку вбачається розмір такого адміністративною платежу становить 1 685 доларів США 44 центів, що еквівалентно 43 990 грн. 00 коп. Позивач відповідно до квитанції сплатив 85 000 грн. 00 коп.

Пунктом п.12.1 договору передбачено, що лізингоодержувач. який не сплатив лізингові платежі, що передбачені, в п. 1.7 та 4.1 та не отримав транспортний засіб, має право розірвати даний договір за власним бажанням, про що має повідомити Лізингодавця у письмовій формі з чітким волевиявленням щодо розірвання договору, шляхом направлення відповідного листа рекомендованою кореспонденцією на адресу Лізингодавця та зазначення реквізитів особистого банківського рахунку для здійснення такого повернення. У строк, встановлений чинним законодавством Лізингодавець розглядає заяву Лізенгоодержувача та надає письмову відповідь, в якій повідомляє про розірвання договору та про наслідки його розірвання. В такому випадки повернення підлягає 60% (шістдесят відсотків) від сплаченого авансового платежу та/або частини авансових платежів, 40 % (сорок відсотків) Лізингодавець утримає в якості штрафу за дострокове розірвання договору. Комісія за організацію Угоди в такому випадку не повертається.

Підставою для застосування цивільно-правової відповідальності (неустойки у вигляді штрафу) є порушення зобов'язання у формі його невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Статтею 610 Кодексу вказано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з вимогами пункту 1 та 2 статті 7 Закону «Про фінансовий лізині », передбачено що лізингоодержувач має право відмовитися від договору лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингодавця, у разі якщо прострочення передачі предмета лізингу становить більше 30 днів, за умови, що договором лізингу не передбачено іншого строку. Лізингоодержувач має право вимагати відшкодування збитків,у тому числі повернення платежів, що були сплачені лізингодавцю до такої відмови.

Дана позиція викладена п.п. 4.1 даного договору.

Лізингоодержувач має право вимагати відшкодування збитків, у тому числі повернення платежів, що були сплачені лізингодавцю до такої відмови.

Доводи представника відповідача щодо даної справи викладені в письмових запереченнях, відповідно до яких в разі односторонньої відмови від своїх зобов'язань, відповідно до п. 12.1 Договору застосовується штраф у вигляду 40% від авансового платежу та 100% від комісії за організацію угоди; пункт, що застосовує штраф за односторонню відмову Позивача від договору несправедливим визнано не було; відповідно до ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини; визнання несправедливим окремого положення договору, включаючи ціну договору, може бути визнано недійсним або змінено таке положення, а не сам договір; в розділі 17 Договору, лізингоодержувач підтвердив, що отримав всі коректні консультації, інформацію про фінансову послугу, погоджується з умовами договору і не вважає їх несправедливими чи нечесними; позивач підписав заяву, що отримав коректні консультації, уважно прочитав та зрозумів умови договору лізингу; лізингоодержувач відмовитися від договору лізингу в односторонньому порядку у випадку прострочення передачі предмета лізингу при цьому застосовуючи штрафну санкцію та повернення платежів, що були сплачені лізингодавцю безпідставні.

Згідно з вимогами статті 184 Кодексу, зазначені у п.1.1 Договору та Додатку № 2 (специфікації) до Договору ознаки транспортного засобу не є його індивідуальними ознаками, а саме не визначено модель, колір, рік випуску, технічні характеристики та інші ознаки ідентифікації.

Враховуючи вищезазначене, договір укладений з порушенням вимог пункту 1 статті 2 та пункту 1 статті 3 Закону «Про фінансовий лізинг», в частині визначення предмету договору лізингу, а саме не встановлення індивідуальних ознак транспортного засобу. Крім того взяті на себе зобов'язання щодо забезпечення позивача автомобілем не виконано відповідачем н з вини позивача.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 184, 203, 215, 216, 806 ЦК України, Закону України «Про фінансовий лізинг», Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 15, 60, 88, 169, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати договір фінансового лізингу № 1262 з додатками від 07.10..2015 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «АВТОЛАЙФ» недійсним.

Стягнути з ТОВ «АВТОЛАЙФ» (ідентифікаційний код 40352937) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) сплачені кошти в розмірі 85 000(вісімдесят п'ять тисяч)гривень.

Стягнути з ТОВ «АВТОЛАЙФ» (ідентифікаційний код 40352937) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 1401 грн. 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Кіровоградської області через Кіровський районний суд міста Кіровограда протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Кіровського І. Л. Павелко

районного суду

м.Кіровограда