Ухвала суду № 64844303, 15.02.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/5053/16-ц Головуючий у І інстанції Ярмола О. Я.Провадження № 22-ц/780/245/17 Доповідач у 2 інстанції Кулішенко Ю. М.Категорія 26 15.02.2017

УХВАЛА

Іменем України

15 лютого 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Кулішенка Ю.М.,

суддів: Ігнатченко Н.В., Кашперської Т.Ц.

за участю секретаря: Тимошевської С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи його тим, що 15.02.2008 року між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством "Перший Український міжнародний банк" було укладено Кредитний договір № 6102357 про надання банком кредиту в розмірі 606 000,00 грн. Для забезпечення належного виконання зобов»язання 15.02.2008 року між ОСОБА_3 та банком було укладено договір іпотеки № 6102368, яким забезпечується виконання всіх зобов'язань ОСОБА_2 перед іпотекодержателем, що випливають з укладеного кредитного договору. 21.01.2016 року позивачем було отримано вимогу про дострокове погашення кредиту від ПАТ "Перший український міжнародний банк", оскільки ОСОБА_2 не виконуються зобов'язання по кредитномудоговору, а також повідомлення про те, що банк має намір позиватись до суду, ставити питання про звернення стягнення на майно, передане в іпотеку. Позивач особисто перерахував банку всю суму заборгованості ОСОБА_2 у розмірі 393 586,91 грн.

Позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь 393586грн. 91коп. заборгованості за кредитним договором в порядку суброгації та судовий збір в розмірі 3935грн.87коп.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 серпня 2016 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором № 6102357 від 15.02.2008 року в розмірі 393 586 грн. 91 коп. та судові витрати по справі 3935, 87грн., всього : 397 522 грн. 78 коп..

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав:

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, що були досліджені в судовому засіданні.

Вирішуючи вказаний спір та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що до позивача перейшло право стягнення з боржника коштів на свою користь.

З вказаним висновком погоджується колегія суддів з наступних підств:

Судом встановлено, що 15.02.2008 року між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством "Перший Український міжнародний банк" було укладено кредитний договір № 6102357 про надання банком кредиту в розмірі 606 000,00 грн. Для належного забезпечення виконання умов договору 15.02.2008 року між ОСОБА_3 та ЗАТ «Перший Український Міжнароднийбанк» було укладено договір іпотеки № 6102368, за умовами якого забезпечується виконання всіх зобов'язань ОСОБА_2, перед іпотекодержателем, що випливають з укладеного Кредитного договору № 6102357 від 15.02.2008р.

Відповідно до п 1.2.1.1. Іпотечного договору в іпотеку банку було передано нерухоме майно: нежитлова будівля літ. "А", реєстраційний номер: 10134336, загальна площа: 224,10 кв.м., відповідно до Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 29.01.2008року № 17532510, виданого Білоцерківським МЕТІ в забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору № 6102357 від 15.02.2008 року та земельну ділянку: цільове призначення: розміщення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1"; площа: 0,0366 га; кадастровий номер: НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

21.01.2016 року позивачем було отримано вимогу про дострокове погашення кредиту відПАТ «Перший український міжнародний банк» вих.№1180 із зазначенням того, що ОСОБА_2 не виконуються зобов»язання по кредитному договору, а також з повідомленням про намір звернути стягнення на майно передане в іпотеку.( а.с. 18-19).

позивачем перераховано всю наявну суму заборгованості у розмірі 393 586,91грн., що підтверджується квитанцією від 11.03.2016року. 12.03.2016року за вих.№ BLC-50.4/35 керуючим відділенням ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" в м. Біла Церква ( а.с. 29)

Відповідно до довідки від 12.03.2016 року № 6102357 станом на 13.03.2016 року обов'язки по кредитному договору ОСОБА_2 виконанні в повному обсязі.

15.03.2016 року позивачем було направлено вимогу до ОСОБА_2 про погашення заборгованості у розмірі 393 586,91 грн. протягом 7 днів з моменту отримання даної вимоги шляхом перерахування коштів на транзитний рахунок відкритий у відділенні "БІЛОЦЕРКІВСЬКЕ" ПАТ "ВТБ БАНК". ( а.с. 31-32).

В добровільному порядку відповідач ОСОБА_2 зазначені кошти не сплатив.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до вимог ч.1, 2 ст. 556 Цивільного кодексу України після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника. До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що до поручителя ОСОБА_3, який виконав зобов'язання забезпечене порукою, перейшло право кредитора у зобов'язанні, тому вимоги позивача є обґрунтованими та підлягали до задоволення.

Посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, як на підставу для скасування рішення суду, законності та обґрунтованості рішення суду не спростовують, оскільки порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування рішення суду лише, якщо ці порушення призвели до неправильного вирішення справи, натомість справа судом вирішена правильно, відповідно до норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Докази та обставини, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: