Ухвала суду № 64844154, 17.02.2017, Миронівський районний суд Київської області

17.02.2017 Єдиний унікальний № 371/1652/16-ц

Миронівський районний суд Київської області

ЄУН 371/ 1652 /16-ц

Провадження № 2-з /371/ 7 /17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2017 року м. Миронівка

Суддя Миронівського районного суду Київської області Поліщук А.С., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Авто Лайф» про захист прав споживача, визнання недійсним договору фінансового лізингу та застосування наслідків його недійсності,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Миронівського районного суду Київської області знаходиться вищевказана цивільна справа, за якою позивач просить суд:

●визнати недійсним договір фінансового лізингу № 1477 від 07 грудня 2016 року, укладений між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Авто Лайф»;

●стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Авто Лайф» на його користь 68476 гривень, сплачених ним на виконання умов договору фінансового лізингу № 1477 від 07 грудня 2016 року.

Позивач 17 лютого 2017 року звернувся до суду із заявою про забезпечення його позову шляхом арешту грошових коштів товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Авто Лайф», які знаходяться на його банківському рахунку № 26002514569 в АТ «ОСОБА_2 ОСОБА_3» в межах суми позовних вимог, суми його витрат на правову допомогу та суми судового збору.

Відповідно до ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов може бути забезпечений забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно з ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову, але в заяві вони відсутні, як і будь-які докази необхідності забезпечення позову.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого.

Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника про те, що незастосування заходів по забезпеченню позову, може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів.

Як зазначає Пленум Верховного Суду України у постанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або повязані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

У заяві про забезпечення позову позивач не навів достатніх доводів щодо необхідності забезпечення даного позову та доказів того, що відповідач буде ухилятися від виконання рішення суду, створювати обставини, які б утрудняли чи унеможливлювали його виконання.

Лист відповідача від 731 не містить в собі даних, які свідчать, що у випадку невжиття заходів забезпечення, відповідач може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Цей лист засвідчує існування спору між позивачем та відповідачем щодо договору фінансового лізингу № 1477 від 07 грудня 2016 року.

На підставі викладеного суддя вважає, що заява про забезпечення позову не обґрунтована, а тому задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 151 -153, 208 - 210, 213, 215, 222, 223, 293 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В :

1.У задоволенні заяви про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Авто Лайф» про захист прав споживача, визнання недійсним договору фінансового лізингу та застосування наслідків його недійсності відмовити.

2.Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Миронівський районний суд Київської області протягом пяти днів з дня отримання її копії.

3.Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя підпис ОСОБА_3

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя А.С. Поліщук