Рішення № 64842931, 15.02.2017, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/2316/15-ц

Провадження № 2/352/40/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2017 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючої - судді Хоминець М.М.

з участю секретаря Пилипів М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк», третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - Національний банк України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач 24.11.2015 р. звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, у якому просив зобов'язати відповідача надати інформацію на запит ОСОБА_1 від 05.11.2015 р., а саме інформацію щодо: 1) суми погашеного кредиту, суми нарахованих відсотків (комісії), суми сплачених відсотків (комісії), суми нарахованих (з розрахунком) і сплачених штрафних санкцій, сальдо розрахунків на дату надання інформації; 2) надати положення (інструкцію) про кредитування, що діяла на дату підписання кредитного договору від 23.11.2009 р.; 3) підтвердити повноваження особи, яка підписала кредитний договір № IFH0AD40306401 від 23.11.2009 р. від імені банку; 4) повідомити номер рахунку, на який банк зарахував 72849,54 грн. кредитних коштів; 5) надати копії меморіальних ордерів та/або платіжних доручень та/або заяви на видачу готівки на оплату 72849,54 грн. від 23.11 2009 р. на споживчі цілі.

Заявлені вимоги обґрунтовував тим, що 23.11.2009 р. між позивачем ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір про надання споживчого кредиту № IFH0AD40306401, у відповідності до якого позивач отримав грошові кошти у національній валюті в сумі 72849,54 грн. У позичальника не має жодного документу (меморіального ордеру, заяви про видачу готівки, платіжного доручення), які б вказували про перехід права власності на кошти від банку до позичальника. 05.11.2015 р. позивач та його представник надіслали запит до банку стосовно надання інформації, зокрема про: 1) суму погашеного кредиту, суму нарахованих відсотків (комісії), суму сплачених відсоткі (комісії), суму нарахованих (з розрахунком) і сплачених штрафних санкцій, сальдо розрахунків на дату надання інформації; 2) надати положення (інструкцію) про кредитування, що діяла на дату підписання кредитного договору; 3) підтвердити повноваження особи, яка підписала кредитний договір № IFH0AD40306401 від 23.11.2009 р. від імені банку; 4) повідомити номер рахунку, на який банк зарахував 72849,54 грн. кредитних коштів; 5) надати копії меморіальних ордерів та/або платіжних доручень та/або заяви на видачу готівки на оплату 72849,54 грн. від 23.11.2009 р. на споживчі цілі. Однак, відповіді на даний запит банк у порушення ст.56 Закону України «Про банки і банківську діяльність» не надав. Як зазначено у Постанові правління НБУ від 14.07.2006 р. № 267 «Про затвердження Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці» на письмовий запит власника інформації, що становить банківську таємницю, або з його письмового дозвол, банк розкриває таку інформацію в обсязі, визначеному у письмовому запиті або дозволі.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, у поданій суду заяві просив справу розглянути у відсутності позивача, позов підтримав і просив його задовольнити, не заперечував щодо заочного розгляду справи.

Представник відповідача повторно не з'явився у судове засідання, про час і місце судового розгляду відповідач повідомлявся належним чином за адресою місцезнаходження юридичної особи, не повідомив суду про причини неявки свого представника у судове засідання, у зв'язку з чим суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, у поданому письмовому поясненні НБУ просив справу розглянути у відсутності свого представника та відповідно до вимог закону.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Встановлено, що 23.11.2009 р. між позивачем ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено кредитно-заставний договір № IFH0AD40306401. 05.11.2015 р. позивач надіслав запит до банку стосовно надання інформації, зокрема про: 1) суму погашеного кредиту, суму нарахованих відсотків (комісії), суму сплачених відсотків (комісії), суму нарахованих (з розрахунком) і сплачених штрафних санкцій, сальдо розрахунків на дату надання інформації; а також просив: 2) надати положення (інструкцію) про кредитування, що діяла на дату підписання кредитного договору; 3) підтвердити повноваження особи, яка підписала кредитний договір № IFH0AD40306401 від 23.11.2009 р. від імені банку; 4) повідомити номер рахунку, на який банк зарахував 72849,54 грн. кредитних коштів; 5) надати копії меморіальних ордерів та/або платіжних доручень та/або заяви на видачу готівки на оплату 72849,54 грн. від 23.11.2009 р. на споживчі цілі (а.с.6). Однак, до цього часу позивач відповіді не отримав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею. Банківською таємницею, зокрема, є: відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України; операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди; фінансово-економічний стан клієнтів; системи охорони банку та клієнтів; відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація.

Згідно вимог п.1 ч.1 ст.62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками на письмовий запит або з письмового дозволу відповідної юридичної чи фізичної особи.

Відповідно до п.3.1. розділу 3 Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених постановою правління НБУ від 14.07.2006 р. № 267, зареєстрованою в МЮУ 03.08.2006 р. за № 935/12809, письмовий запит та/або дозвіл клієнта про розкриття інформації, що містить банківську таємницю, і власником якої є такий клієнт, складається за довільною формою; письмовий запит (дозвіл) фізичної особи - клієнта банку має бути підписаний цією особою; її підпис має бути засвідчений підписом керівника банку чи вповноваженою ним особою та відбитком печатки банку або нотаріально. Запит та/або дозвіл клієнта може бути включений до договору про надання банківських послуг, що укладається між клієнтом і банком. У договорі також можуть бути визначені підстави та межі розкриття банком інформації, що становить банківську таємницю клієнта. На письмовий запит власника інформації, що становить банківську таємницю, або з його письмового дозволу банк розкриває таку інформацію в обсязі, визначеному в письмовому запиті або дозволі.

Згідно п.3.3 вказаних Правил передбачено, що банк у разі надходження до нього письмової вимоги про надання інформації, що містить банківську таємницю, зобов'язаний розкрити цю інформацію або дати мотивовану відповідь про неможливість надання відповідної інформації протягом 10 робочих днів з дня отримання вимоги, якщо інші строки не встановлені законодавством України.

Як вбачається із запиту на інформацію, він містить перелік витребуваної інформації, яка підпадає під поняття банківської таємниці у розумінні ст.60 Закону України «Про банки і банківську діяльність.

З огляду на викладене, з врахуванням того, що відповідач не надав жодної відповіді на запит позивача, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову.

На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 60, 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», п.п. 3.1, 3.3 розділу 3 Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених постановою правління НБУ від 14.07.2006 р. № 267, зареєстрованою в МЮУ 03.08.2006 р. за № 935/12809, керуючись ст.ст. 88, 213-215, 226 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Зобов'язати ПАТ КБ «ПриватБанк» надати інформацію на запит ОСОБА_1 від 05.11.2015 р., а саме інформацію щодо: 1) суми погашеного кредиту, суми нарахованих відсотків (комісії), суми сплачених відсотків (комісії), суми нарахованих (з розрахунком) і сплачених штрафних санкцій, сальдо розрахунків на дату надання інформації; 2) надати положення (інструкцію) про кредитування, що діяла на дату підписання кредитного договору від 23.11.2009 р.; 3) підтвердити повноваження особи, яка підписала кредитний договір № IFH0AD40306401 від 23.11.2009 р. від імені банку; 4) повідомити номер рахунку, на який банк зарахував 72849,54 грн. кредитних коштів; 5) надати копії меморіальних ордерів та/або платіжних доручень та/або заяви на видачу готівки на оплату 72849,54 грн. від 23.11 2009 р. на споживчі цілі.

Стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» судовий збір у дохід державного бюджету у розмірі 640 (шістсот сорок) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Тисменицьким районним судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської області подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Тисменицький районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуюча М.М.Хоминець