Ухвала суду № 64842215, 31.01.2017, Макарівський районний суд Київської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №370/243/17

31 січня 2017 року Макарівський районний суд Київської області у складі: судді Мазки Н.Б,

із секретарем Левченко Н.О.,

прокурором Шабановим Є.С.

захисником ОСОБА_1,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду смт Макарів Макарівського району Київської області кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

В с т а н о в и в:

ОСОБА_2 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурором Шабановим Є.С. заявлено клопотання про призначення кримінального провадження до судового розгляду, а також заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в СІЗО №13 м.Києва обвинуваченому ОСОБА_2 з посиланням на те, що 27.01.2017 року останнього повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.185 КК України, а саме повідомлено про підозру в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, поєднаному із проникненням у житло.

ОСОБА_2, будучи раніше неодноразово судимим за корисливі злочини проти власності, останній раз вироком Білоцерківського міського суду Київської області від 26.12.2011 року за ч.3 ст. 187 КК України із застосуванням вимог ст.69, 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, згідно з ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 06.02.2014 року звільнений від подальшого відбування покарання у зв'язку з тяжкою хворобою на підставі ст. 84 КК України, таким чином згідно ст.89 КК України маючи непогашену судимість за вчинення злочину, передбаченого ст.187 КК України, на шлях виправлення не став та повторно вчинив новий умисний корисливий злочин.

Вина ОСОБА_2 в інкримінованому злочині повністю підтверджується його особистими показаннями, в яких він в повному обсязі визнав свою вину в інкримінованому йому злочині за ч.З ст.185 КК України, а також зібраними в даному кримінальному провадженні доказами: показаннями потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, протоколом огляду місця події від 23.09.2016 року, протоколами обшуку житла підозрюваного ОСОБА_2 від 27.09.2016 року, протоколом пред'явлення потерпілій ОСОБА_4 речей для впізнання від 04.10.2016 року, протоколом розсекречених матеріалів візуального спостереження за особою ОСОБА_2 від 04.10.2016 року, висновками судових трасологічних експертиз, висновком судової експертизи матеріалів, речовин та виробів від 25.01.2016 року та іншими доказами.

В ході досудового розслідування кримінального провадження 06.10.2016 року слідчим суддею Макарівського районного суду Київської області щодо ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який продовжено ухвалою слідчого судді Макарівського районного суду від 30.12.2016 року до 04.02.2017 року.

На даний час стосовно ОСОБА_2 в суді розглядається обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12016100070006051 від 28.09.2016 року за обвинуваченням останнього у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

ОСОБА_2 може переховуватись від суду. Це обґрунтовується тим, що підозрюваний неодружений, офіційно не працює, тобто не має стійких соціальних зв'язків. Він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України за ступенем тяжкості є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років.

Крім того, ОСОБА_2 веде асоціальний спосіб життя, що підтверджується переданими до суду упродовж 2016-2017 років двома обвинувальними актами стосовно нього за обвинуваченнями у вчиненні злочинів у сфері власності та проти громадської безпеки. ОСОБА_2 має непогашену судимість за ч.3 ст.185, ч.3 ст.187 КК України.

Враховуючи ці обставини і тяжкість вчинених ним злочинів, існує ризик залишення ним місця проживання в будь-який час задля уникнення кримінальної відповідальності (ризик, передбачений п.1 ст.177 КПК України).

Також ОСОБА_2 схильний до вчинення інших кримінальних правопорушень. Існування вказаного ризику обґрунтовується тим, що ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини проти власності (ст.185, 187 КК України), останній раз вироком Білоцерківського міського суду Київської області від 26.12.2011 року за ч.3 ст.187 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі.

Також на даний час, крім обвинувачення у вчиненні злочину за ч. З ст. 185 КК України, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні іншого кримінального правопорушення проти громадської безпеки, що підтверджується направленим до суду обвинувальним актом у кримінальному провадженні №12016100070006051 від 28.09.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України (ризик, передбачений пунктом 5 ст.177 КПК України).

Вказане свідчить про деформований стан правосвідомості обвинуваченого та його схильність до вчинення злочинів.

Раніше встановлені в ході досудового розслідування та судового розгляду ризики, передбачені ст.177 КПК України, стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 не зменшилися і вони виправдовують тримання особи під вартою.

Зокрема, на даний час все ще наявні ризики того, що обвинувачений ОСОБА_2, перебуваючи на волі, може вчинити спроби: - переховуватися від суду; - вчинити інші кримінальні правопорушення у сфері власності та в інших сферах суспільної життєдіяльності.

Продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 зможе запобігти усім вище вказаним ризикам, в тому числі вчиненню обвинуваченим нових кримінальних правопорушень .

Застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, таких як особисте зобов'язання, чи особиста порука, застава, домашній арешт, будуть не достатніми для запобігання зазначеним ризикам, так як виходячи зі змісту ст.179, 180, 181, 182 КПК України, так як вони не позбавляють в повній мірі обвинуваченого можливості вільно пересуватися та вчиняти протиправні дії.

Прокурор просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_2П, строк тримання під вартою в СІЗО №13 міста Києва до 60 діб.

Захисник ОСОБА_1 заперечив проти клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою, та заявив клопотання, яке підтримав обвинувачений ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу останньому з тримання під вартою на домашній арешт з забороною залишати житло в період з 22.00 години до 06.00 години з посиланням на те, що на даний час встановлені раніше ризики відпали: - ОСОБА_2 не обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, як на стадії досудового розслідування; - ОСОБА_2 визнав свою вину, щиро покаявся; - у ОСОБА_2 відсутні підстави переховуватися від суду; - ОСОБА_2 не може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як досудове розслідування завершене; - у ОСОБА_2 відсутні підстави впливати на потерпілого через відшкодування збитків останньому, свідків через їх відсутність; - у ОСОБА_2 відсутні підстави перешкоджати кримінальному провадженню через завершення досудового розслідування та визнання вини.

Сторона захисту з посиланням на рішення Європейського суду з прав людини вважає необґрунтованим твердження прокурора про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та необхідністю подальшого застосування найсуворішого запобіжного заходу - тримання під вартою.

У контексті стандартів Європейського суду з прав людини, з огляду на те, що в цій справі загальний термін тримання ОСОБА_2 під вартою становить 4 місяці, навантаженість суддів Макарівського суду, доводи сторони обвинувачення про те, що лише подальше тримання підозрюваного під вартою може убезпечити від настання ризиків, передбачених ст.177 КПК України не можна вважати належно обґрунтованими, оскільки вони не підтверджуються конкретними доказами. За таких обставин у межах даного провадження слід дослідити можливість застосування стосовно ОСОБА_2 альтернативних запобіжних заходів.

ОСОБА_2 тяжко хворіє, має постійне місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, є єдиним годувальником свого племінника.

Адвокат просить замінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 на домашній арешт з забороною залишати житло в період доби з 22.00 години до 06.00 хвилин.

Суд заслухав думку обвинуваченого ОСОБА_2, який не заперечував проти призначення справи до слухання, просив задовольнити клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт.

Суд, заслухавши думки учасників судового засідання, вважає, що клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому підлягає задоволенню за таких підстав.

На підставі п.2 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст.177 цього кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалась від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Встановлено, що ОСОБА_2 будучи раніше судимим, та зареєстрованим за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3. Як пояснив ОСОБА_2 мав намір змінити місце проживання та перевіз частину речей за адресою: АДРЕСА_1.

Таким чином існує ризик залишення обвинуваченим місця проживання в будь-який час задля уникнення кримінальної відповідальності.

Також прокурором доведений ризик, передбачений пунктом 5 ст.177 КПК України - ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини проти власності.

Таким чином, клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт не підлягає задоволенню. Крім того, заявляючи клопотання про обрання домашнього арешту ніким не вказувалася адреса, за якою слід застосувати домашній арешт.

Встановлено, що відсутні підстави для закриття провадження, передбачені пунктами 4-8 частини першої або частиною другою статті 284 КПК України,

Обвинувальний акт відповідає вимогам, встановленим ст.291 КПК України.

Кримінальне провадження підсудне Макарівському районному суду Київської області.

Підстави для зупинення підготовчого провадження на підставі ст. 335 КПК України відсутні.

Інших клопотань учасниками кримінального провадження заявлено не було.

Сторони вважають за можливе призначити дане кримінальне провадження до судового розгляду.

Керуючись вимогами ст.193, 314-316, 372 КПК України, суд

У х в а л и в :

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в СІЗО №13 міста Києва обвинуваченому ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4, строком на 60 днів, а саме до 31.03.2017 року включно.

Кримінальне провадження, за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 13.03.2017 року на 15.00 годин, що відбудеться в залі судових засідань №1 у приміщенні Макарівського районного суду Київської області за адресою: вул.Димитрія Ростовського, 35, смт Макарів, Київська область.

У судовий розгляд викликати: прокурора Макарівського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури, обвинуваченого ОСОБА_2, потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, явка яких є обовязковою.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя