Ухвала суду № 64840341, 15.02.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-сс/785/194/17

Номер справи місцевого суду: 522/17704/16-к Головуючий у першій інстанції Коваленко

Доповідач Гончаров О. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого: Гончарова О.О.

Суддів: Потаніна О.О. та Мандрика В.О.

при секретарі: Лупу О.С.

за участю прокурора: Чорного О.Д.

захисників: ОСОБА_1 та ОСОБА_2

підозрюваного: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 02.02.2017 року, про продовження строку тримання під вартою:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Балта Одеської області, громадянину України, що має на утриманні двох малолітніх дітей 2011 та 2016 р.н., зареєстрованому в АДРЕСА_1, та фактично проживає в АДРЕСА_2

підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР від 17.03.2016 року за № 12016162500000562, в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 396, ч. 1 ст. 14, ч. 5 ст. 185 КК України.

Визначено заставу в розмірі 480 000 гривень, з покладанням обов'язків, в разі внесення застави:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, та місця роботи,

встановила:

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з клопотанням про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 до 06 березня 2017 року із визначенням застави в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму, що становить 480 000 грн.

Розглянувши скаргу, слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ухвалою від 02 лютого 2017 року задовольнив клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3, та продовжив строк тримання підозрюваного ОСОБА_3 під вартою в межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, тобто до 06 березня 2017 року, з визначенням застави в розмірі 480 000 гривень, з покладанням обов'язків.

Мотивуючи своє рішення про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя вказав на вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний, який є колишнім співробітником правоохоронних органів, обізнаний з методами роботи оперативних підрозділів, що може дати йому змогу переховуватись від органу досудового слідства, суду, перешкоджати кримінальному провадженню, або вчинити інший злочин, а також на те, що для завершення досудового розслідування необхідно виконати певний об'єм слідчих дій.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, адвокат ОСОБА_1 просить скасувати вказану ухвалу, винести нову ухвалу, якою обрати у Відношенні ОСОБА_3 запобіжний захід, не пов'язаний з утриманням під вартою, посилаючись на те, що суд не з'ясував причини тривалого строку досудового розслідування і тривалого тримання особи під вартою, не врахував, що повідомлення про підозру за ч. 3 ст. 28 та ч. 1 ст. 121, ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 18, ч. 4 ст. 296 КК України скасовано, а саме по вказаним кримінальним правопорушенням ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Крім того, апелянт вказує, що за час тримання під вартою підозрюваного була проведена лише одна слідча дія, а розмір застави є непосильним.

Адвокат ОСОБА_2, діючи в інтересах ОСОБА_3, також просить про скасування ухвали, та посилається на те, що обвинувачення щодо ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 121, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 296 КК України - скасовані, відповідно з новою підозрою, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27, ст. 396 ч. 1, які відносяться до категорії середньої тяжкості та підозрюється за ч. 1 ст. 14, ч. 5 ст.185 КК України - в готуванні до крадіжки, яка як новий злочин, виявлений в ході слідства, судом при обранні запобіжного заходу не досліджувався, тож міра запобіжного заходу щодо минулої підозри у вигляді тримання під вартою, втратила термін своєї дії.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників та підозрюваного, які підтримали апеляційні скарги і просили їх задовольнити, заслухавши прокурора, який заперечував проти задоволення апеляцій, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги захисників підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканність.

Слідчому судді при розгляді клопотань про застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні слід враховувати, що вони обмежують права особи на особисту недоторканість, гарантовані зазначеною статтею Конвенції про захист прав людини та основних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 цього Кодексу.

Згідно вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків.

З приписів, указаних в частинах 3 і 5 ст. 199 КПК України вбачається, що слідчий суддя продовжує строк тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий вкаже обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою і доведе, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.

Зазначених положень діючого законодавства слідчим суддею при постановленні оскаржуваної ухвали дотримано не було.

Приймаючи рішення про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3, слідчий суддя посилався на особливу тяжкість кримінальних правопорушень, в якому він підозрюється та вагомість наявних доказів, якими обґрунтовується повідомлення про підозру.

На теперішній час вказана підозра скасована. 18.01.2017 року щодо ОСОБА_3 замінена підозра. Слідчий суддя також не прийняв до уваги ті обставини, що підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, родину, в якій він є єдиною працездатною особою, виховує двох малолітніх дітей.

Колегія суддів враховуючи, що за майже п'ять місяців утримання підозрюваного під вартою, була проведена лише одна слідча дія за участі підозрюваного, та що досудове розслідування майже скінчилось ( учасники процесу ознайомлюються з матеріалами провадження), дійшла висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання слідчого та застосування у даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладанням на нього обов'язків відповідно до вимог ст. 194 КПК України та вважає, що саме цей запобіжний захід зможе забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст.177 КПК України.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі "Манчіні проти Італії", за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 § 1(с) Конвенції.

За вказаних обставин, доводи апеляційних скарг захисників стосовно істотних порушень кримінального процесуального закону судом першої інстанції знайшли своє підтвердження під час здійснення апеляційного розгляду, у зв'язку з чим ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням згідно п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України нової ухвали суду апеляційної інстанції.

Керуючись 197, 199, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляції захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити, ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 02 лютого 2017 року про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 - скасувати, винести нову ухвалу, якою обрати у відношенні ОСОБА_3 міру запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, поклавши на підозрюваного такі обов'язки:

-прибувати до слідчого, прокурора і суду за першою вимогою;

-цілодобово не залишати місце постійного проживання АДРЕСА_3, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

-утримуватися від спілкування зі свідками по кримінальному провадженню.

Ухвалу про застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

ОСОБА_3 з під варти звільнити із зали суду.

Ухвала втрачає свою дію 06.03.2017 року.

Ухвала набуває законної сили негайно та оскарженню не підлягає.

О.О. Гончаров В.О. Мандрик О.О. Потанін