Постанова № 64839687, 21.02.2017, Житомирський районний суд Житомирської області

справа № 278/2560/16-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2017 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Грубіяна Є.О., секретаря Кушнір М.С., розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, --

В С Т А Н О В И В :

Направленим і підтриманим у судовому засіданні позовом ОСОБА_1 просила визнати протиправним рішення Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (далі - відповідач) щодо відмови у призначення їй пенсії за вислугу років та зобов'язати відповідача зарахувати період роботи в Житомирському обласному наркологічному диспансері до спеціального стажу роботи і на підставі цього призначити пенсію за вислугу років.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила наступне. З 15.08.1989 року по 1.01.1993 року працювала на посаді вчителя російської мови та літератури середньої школи, з 21.10.1994 року по теперішні час в Житомирському обласному наркологічному диспансері на посаді психолога, завідувача психологічної лабораторії, практичного психолога. 8.07.2016 року звернулась до відповідача з приводу призначення пенсії за вислугу років, як працівнику освіти та охорони здоров'я, однак отримала відмову, яка вмотивована тим, що спеціальний стаж позивача складає 3 роки 4 місяці 17 днів і до нього не зараховується стаж роботи на посаді практичного психолога у вищевказаному диспансері по причині відсутності даної посади в позиції "Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років" (далі - Перелік) до якої відноситься такий заклад як диспансер. Таку позицію відповідача вважає неправомірною, оскільки у Переліку присутня така посада як практичний психолог.

У судовому засіданні представник відповідача заперечив щодо заявленим позивачем вимог з підстав аналогічних тим, що зазначені у оскаржуваній відмові щодо призначення пенсії.

Заслухав пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідив надані ними докази, судом встановлені наступні фактичні обставини справи і відповідно ним правовідносини.

Згідно копії трудової книжки позивача (а.с.7-8) остання працювала, зокрема, вчителем російської мови та літератури з 15 серпня 1989 року по 1 січня 1993 року. 21 жовтня 1994 року прийнята на роботу до Житомирського обласного наркологічного диспансеру (далі - диспансер) на посаду психолога по переводу. 10 квітня 1995 року позивач переведена на посаду завідувача психологічної лабораторії. 17 жовтня 1996 року позивач отримала диплом спеціаліста за спеціальністю психологія та їй присвоєно кваліфікацію психолога (а.с.13). 8 березня 2009 року позивача переведено на посаду практичного психолога, на якій вона працює по теперішній час.

Згідно Переліку посад працівників, які працюють в умовах підвищеного ризику для здоров'я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затвердженого головним лікарем диспансеру 27 березня 2014 року (а.с.55) лікарю-психологу, практичному психологу (завідувачу) встановлювалась додаткова відпустка у 11 календарних днів. Відповідно до витягу з колективного договору на 2014-2018 роки, укладеного між адміністрацією та профспілкою диспансеру (а.с.56) педагогічним працівникам (лікар-психолог, практичний психолог) виплачується допомога на оздоровлення при наданні щорічної відпустки та надбавка за вислугу років згідно Постанови КМУ №78 від 31.01.2001 року та наказу Міністерства освіти і науки № 471 від 11.06.2007 року. Також, згідно даного колективного договору, з метою підвищення престижності праці педагогічних працівників встановлюється надбавка у розмірі 20% посадового окладу (ставки заробітної плати) на підставі постанови КМУ № 373 від 25.03.2011 року.

Як убачається з копії листа МОЗ України від 28.05.2009 року (а.с.15, 58), адресованого головному лікарю диспансеру, щодо умов оплати праці, тривалості робочого тижня та відпустки практичних психологів закладів охорони здоров'я, з 1.07.2008 року для психологів, які мають педагогічну освіту і переведені на посади практичних психологів, застосовуються розміри підвищень та доплат та поширюється право на виплату надбавок за вислугу років і допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки, а також поширюється дія ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" щодо права на пенсію за вислугу років. Крім цього, даним листом повідомлено, що у зв'язку з необхідністю врегулювання питання встановлення норми робочого часу та надання практичним психологам закладів охорони здоров'я щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів, МОЗ України були розроблені проекти рішень, які на час адресування листа знаходились на погоджені у заінтересованих органів і до затвердження відповідних нормативно-правових актів норма робочого часу та тривалість відпустки практичних психологів закладів охорони здоров'я зберігається на рівні раніше встановлених норм робочого часу та загальної тривалості щорічної основної та додаткової відпустко психологів.

Згідно наданих на запит суду, зокрема, тарифікаційних списків працівників диспансеру позивач тільки з 1.03.2009 року отримувала 20% надбавки за вислугу років (а.с.83), з 1.09.2011 року - 30%, а з 1.12.2011 року позивач отримує 20% надбавки за престижність. Станом на 1.01.2017 року позивач отримує 20% надбавки за престижність та 30% надбавки від посадового окладу за вислугу років (а.с.115).

Крім цього, судом були досліджені копії посадових інструкцій посад на яких перебувала позивач за 2007, 2010, 2011 роки (а.с.49-53).

Правовідносини, що склались між сторонами у даній справі, врегульовані наступними нормами матеріального закону.

Згідно ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, згідно п. "е", працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення ними 55 років і за наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Статтею 62 даного Закону передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (далі - Перелік), затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 4.11.1993 року.

Згідно Переліку посада "практичний психолог" не включена до переліку посад, робота на яких дає право на пільговий стаж, у взаємозв'язку з такою установою як диспансер.

Проаналізував фактичні обставини справи та норми закону, якими вони врегульовані, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.

Досліджені матеріали, суд вважає, не свідчать, що позивач працюючи практичним психологом має право на отримання пенсії за вислугу років з часу зайняття такої посади.

Так, згадуваним переліком особа, яка займає посаду практичного психолога диспансеру не має право на пенсію за вислугу років. Даний нормативний документ вимагає не лише наявності посади у ньому, а присутність посади у певній організації, установі.

Присутність посади практичного психолога у інших установах організаціях не свідчить про хибність позиції відповідача, враховуючи положення ст. 19 Конституції України.

Надані посадові інструкції, колективний трудовий договір та складові отримуваної заробітної плати свідчать про отримання позивачем надбавки за вислугу років лише з 8 березня 2009 року (а.с.83), а доплату за престижність роботи з 1 грудня 2011 року (а.с.98).

Такий період у випадку складання наявного стажу також не надає право на пенсію за вислугу років.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 158 - 165 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову - відмовити.

Постанова суду вступає в законну силу після спливу строку на апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський районний суд Житомирської області. Якщо постанову було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Є.О. Грубіян