Ухвала суду № 64839220, 16.02.2017, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Єдиний унікальний номер (справа №) 216/6203/16-ц

Номер провадження у суді 2/216/853/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2017 року місто ОСОБА_1 Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Кузнецова Р.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Павленко О.О.

заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Банк Форвард» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Банк Форвард» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між публічним акціонерним товариством «ОСОБА_3 Стандарт», правонаступником якого стало публічне акціонерне товариство «Банк Форвард», та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 111996032 (надалі Кредитний договір). Вказаний договір був укладений не шляхом укладання єдиного документу, а шляхом подання пропозиції (оферти) клієнтом до Банку та її погодження (акцепту) Банком, внаслідок чого між сторонами відбулось укладання договору, умови якого закріплені у декількох документах, якими обмінялись сторони. Так, 31.01.2014 відповідач звернувся до Банку із підписаною ним заявою № 111996032, яка в п. 1 містить пропозицію (оферту) про укладання кредитного договору. 31.01.2014 ОСОБА_3 акцептував (прийняв) пропозицію (оферту), викладену в заяві відповідача, і уклав з відповідачем вищевказаний Кредитний договір шляхом здійснення дій, які відповідно до п. 4.1 Заяви вважаються акцептом оферти відповідача, а саме: відкрив відповідачу поточний рахунок № 29091003827964 та зарахував на нього кредит в сумі 19999,00 грн. Наслідком акцепту (прийняття) банком оферти (пропозиції) став факт укладання Кредитного договору. Відповідно до п. 1.9 Умов по кредитам, заборгованість клієнта перед банком за Кредитним договором складають всі грошові суми, які належать до сплати клієнтом на користь банку за Кредитним договором, включаючи суму основного боргу (неповернутого кредиту), суму нарахованих, але не сплачених процентів за користування кредитом, суму щомісячних комісій за розрахунково-касове обслуговування, суму плат, передбачених Кредитним договором, суму нарахованої неустойки (пені). Згідно п. 1.2 Заяви та розділу 2 Таблиці в Заяві, шляхом зарахування суми кредиту на рахунок, ОСОБА_3 надав відповідачу кредит в сумі 19999,00 грн., при цьому розмір процентної ставки за кредитом 47,03 % річних, розмір щомісячної комісійної винагороди за розрахунково-касове обслуговування 477,98 грн.. Строк кредиту з 31.01.2014 по 02.02.2017. Згідно п. 4.5.1 Умов по кредитам, у випадку порушення клієнтом зобовязань за Кредитним договором, ОСОБА_3 має право вимагати від клієнта дострокового погашення заборгованості в повному обсязі і направити клієнту з цією метою ОСОБА_4 вимогу документ, що містить вимогу про повне погашення заборгованості за Кредитним договором. Через неналежне виконання обовязків за Кредитним договором ОСОБА_3 02.09.2015, а потім повторно 01.08.2016 направив відповідачу ОСОБА_4 вимоги із вимогою погасити заборгованість за Кредитним договором в сумі 15011,06 грн. Згідно п. 4.5.1 Умов по кредитам, клієнт зобовязаний погасити заборгованість достроково в розмірі, зазначеному в ОСОБА_4 вимозі, не пізніше 30 календарних днів з дати її отримання, проте навіть після повторного направлення ОСОБА_4 вимоги банком, станом на 14.12.2016 в порушення умов Кредитного договору відповідачем не погашена заборгованість в сумі 15011,06 грн. На підставі вищевикладеного, позивач просив стягнути на його користь з відповідача за Кредитним договором № 111996032 заборгованості в сумі 15011,06 грн., а також судовий збір в сумі 1378,00 грн.

Представник позивача, який належним чином повідомлений про дату, місце та час розгляду справи, не використав наданого законом права на особисту участь у судовому засіданні, надав суду письмову заяву, в якій підтримав позовні вимоги та просив розглянути справу за його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_2, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.43), не використав наданого законом права на особисту участь у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 224 ЦПК України у випадку неявки в судове засідання відповідача, належним чином повідомленого і від якого не надходила заява про розгляд справи у його відсутність або якщо вказані ним підстави неявки визнано неповажними, суд може прийняти заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, а представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи, тому суд вважає за можливе розглянути справу у заочному порядку.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та обєктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

За приписами ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При цьому згідно розяснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у п. 2 постанови від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

З урахуванням встановлених у справі обставин суд дійшов висновку, що спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Цивільного кодексу України, з питання виконання зобовязань.

Згідно ч. 1 ст. 639 ЦК України, договірможе бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочинвважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах(у тому числі електронних), улистах,телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджено, що 31.01.2014 ОСОБА_2 звернувся до публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 Стандарт» із заявою № 111996032 (а.с. 5-6), в якій пунктом 1 зазначена пропозиція (оферта) про укладання Кредитного договору.

Згідно п. 4.1 заяви № 111996032 вбачається, що прийняття Банком пропозиції про укладання Кредитного договору є дії Банку по відкриттю на його імя Рахунку клієнта та зарахуванню на нього кредиту.

Пунктом 4.3 вказаної вище заяви визначено, що складовими і невідємними частинами Кредитного договору будуть: дана заява, Умови і графік платежів, а складовою і невідємною частиною Договору про картку будуть: дана заява, Умови по карткам та тарифи по карткам, що передбачено пунктом 4.4 Заяви.

Зі змісту графіка платежів до Кредитного договору (а.с. 12-13) вбачається, що на імя ОСОБА_2 було відкрито рахунок № 29091003827964 та зарахував на нього кредит в сумі 19999,00 грн..

Згідно виписки по особовим рахункам з 31.01.2014 по 02.12.2016 (а.с.14-22) та розрахунком заборгованості по кредитному договору (а.с.25) вбачається, що відповідач не виконав свого обовязку та перестав повертати надані йому кредитні кошти в передбачені строки.

Згідно Змін та Доповнень до Статуту публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 Стандарт» (а.с. 32-33) вбачається, що на підставі Рішення єдиного акціонера ПАТ «ОСОБА_3 Стандарт» № 3 від 19.08.2014, ПАТ «ОСОБА_3 Стандарт» змінив своє найменування на публічне акціонерне товариство «Банк Форвард» є правонаступником всіх прав та обовязків ПАТ «ОСОБА_3 Стандарт».

ПАТ «Банк Форвард» направляв на адресу ОСОБА_2 Вимогу (ОСОБА_4) (а.с. 23), в якій було зазначено про необхідність погасити заборгованість за Кредитним договором в сумі 15011,06 грн., проте, станом на 14.12.2016 кредитна заборгованість позивачем так і не була погашена.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому за приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи відсутність оплати за кредитом з боку відповідача, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 суми заборгованості по кредиту №111996032 від 31 січня 2014 року в сумі 11660,72 грн..

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Так, за умовами кредитного договору №111996032 ОСОБА_2 зобовязаний був сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 47,03% річних, про що зазначено в заяві № 111996032 (а.с. 5).

Позивач у своїй заяві надав розрахунок процентів за користування кредитами, тому, враховуючи, що визначення предмету та підстав позову є виключним правом позивача, суд вважає за можливе прийняти до уваги розрахунок належних до стягнення процентів саме до цієї дати та у такому розмірі 0,44 грн..

Крім того, згідно пункту 1.9 Умов надання та обслуговування кредитів ПАТ «ОСОБА_3 Стандарт» визначено, що заборгованість всі грошові суми, які належать до сплати клієнтом на користь банку за договором, включаючи суму основного боргу, суму нарахованих, але не сплачених процентів за користування кредитом, суму нарахованих, але не сплачених процентів за користування кредитом, суму щомісячних комісій за розрахунково-касове обслуговування, суму плат, передбачених Кредитним договором, суму нарахованої неустойки (пені), за винятком суми комісійних винагород за касове обслуговування, а також разових комісій за розрахунково-касове обслуговування.

Одночасно, за приписами статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

При цьому за ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Отже, з ОСОБА_2 підлягає стягненню плата за пропуск платежів в розмірі 900,00 грн.

Крім того, з п. 1.11 умов надання та обслуговування кредитів ПАТ «ОСОБА_3 Стандарт» вбачається, що щомісячна комісія за розрахунково-касове обслуговування (РКО) плата, яка сплачується клієнтом відповідно до п. 3.5 умов, на підставі укладеного договору, для здійснення операцій повязаних з перерахуванням коштів для погашення кредиту.

Разом із цим, відповідно до п.3.5 зазначених умов, щомісячна комісія за РКО підлягає сплаті клієнтом банку на щомісячній основі протягом строку, на який наданий кредит, з урахування нижченаведеного: 3.5.1 у випадку повного дострокового погашення заборгованості (в порядку та у відповідності до п. 4.3. умов) щомісячна комісія за РКО підлягає сплаті клієнтом банку по місяць, що передує такому достроковому погашенню, а випадку виставлення баком клієнту заключної вимоги клієнт зобовязаний сплатити всі щомісячні комісії за РКО до дати оплати заключної вимоги, за вирахуванням сплачених раніше щомісячних комісій за РКО; 3.5.2 щомісячна комісія за РКО за останній місяць (місяць, в якому повинно відбутись погашення заборгованості у випадку її планового погашення заборгованості у випадку її планового погашення у відповідності до п. 4.2 умов) може відрізнятись від щомісячної комісії за РКО за попередні місяці.

Позивач у своїй заяві надав розрахунок станом на 02.12.2016 року, відповідно до якого позичальник зобовязаний сплатити комісію за РО та СМС в сумі 2449,90 грн.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

За приписами частини 1 статті 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

За приписами ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Отже з урахуванням задоволення позову в повному обсязі з відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню судовий збір в розмірі 1378,00 грн.

Керуючись ст.ст. 1, 3, 4, 10, 11, 60, 61, 209, 213, 215-218, 224-233 ЦПК України, ст.ст. 526,527, 530, 610,611, 624, 1048 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов публічного акціонерного товариства «Банк Форвард» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: 50000, АДРЕСА_1) на користь публічного акціонерного товариства «Банк Форвард» (01032, м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 105, ЄДРПОУ 34186061, код банку 380418) суму заборгованості в розмірі 15011,06 гривень (пятнадцять тисяч одинадцять гривень шість копійок), з яких: 11660,72 грн. (одинадцять тисяч шістсот шістдесят гривень сімдесят дві копійки) кредит; 0,44 коп. (сорок чотири копійки) відсотки; 2449,90 грн. (дві тисячі чотириста сорок девять гривень девяносто копійок) комісія; 900,00 грн. (дев'ятсот гривень) плата за пропуск платежів.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: 50000, АДРЕСА_1) на користь публічного акціонерного товариства «Банк Форвард» (01032, м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 105, ЄДРПОУ 34186061, код банку 380418) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.

Іншими учасниками судового процесу рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду до апеляційного суду Дніпропетровської області через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано, а у разі її подання - після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано судом апеляційної інстанції.

Рішення надруковане суддею в одному примірнику.

Суддя Р.О. Кузнецов