Вирок № 64839174, 21.02.2017, Царичанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 196/90/17

№ провадження 1-кп/196/26/2017

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2017 року смт.Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Зубій А.В.

при секретарі Дорошенко В.В.

за участю:

прокурора Михайлова Є.М.

представника потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Царичанка Дніпропетровської області матеріали кримінального провадження № 12017040600000011 по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, не працюючого, не одруженого, громадянина України, маючого середню освіту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, 11 січня 2017р. близько 15 год.30 хв., знаходячись біля поличок зі спиртними напоями в приміщенні магазину «Брусничка», який розташований по вул. Першотравнева, 1А в смт. Царичанка Дніпропетровської області та належить ТОВ «Український Рітейл» (ЄДРПОУ 34604386), переслідуючи корисливу мету, направлену на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, переконавшись, що поряд немає сторонніх осіб та скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає, викрав з полиці майно, а саме пляшку віскі «Vat 69» ємністю 0,7 л., яка належить ТОВ «Український Рітейл», вартістю 233,58 грн. В подальшому, ОСОБА_2 разом із викраденим намагався зникнути з місця вчинення злочину, при цьому, виконавши усі дії, які вважав необхідними для вчинення крадіжки, тобто доведення злочину до кінця. Проте, свій злочинний умисел до кінця не довів з причин, які не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками охорони ТОВ «Український Рітейл» на місці вчинення злочину.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у таємному викраденні чужого майна визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, просив його суворо не карати, підтвердив обставини, які викладені в обвинувальному акті, та пояснив при яких обставинах ним було вчинено злочин.

Представник потерпілого ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив при яких обставинах було викрадено у нього майно. Вказав суду на те, що завдана йому шкода повністю відшкодована, претензій майнового або морального характеру до обвинуваченого не має, просив суд занадто суворо його не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, заслухавши думку учасників процесу, та роз'яснивши їм положення ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів по справі відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого і потерпілого, та оголошенням даних, які характеризують особу обвинуваченого.

Аналізуючи зібрані по справі та перевірені у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України доведена у повному обсязі. Докази, надані стороною обвинувачення, не викликають сумнівів у суду, з них встановлено фактичні обставини події, вони є належними, достовірними та допустимими, зібрані відповідно до вимог чинного законодавства, з якими обвинувачений повністю погодився.

З огляду на викладене, суд вважає, що органом досудового розслідування правильно кваліфіковано дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.2 ст.15, ст.185 ч.1 КК України, оскільки в судовому засіданні з достовірністю встановлено, що він вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При призначенні покарання обвинуваченому, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує всі обставини провадження, ступінь тяжкості вчиненого, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Як пом'якшуючі покарання обставини, суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обтяжуючих покарання обставин не встановлено.

Відповідно до ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При визначені виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує, що він вчинив злочин, який відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, що завдана шкода ним повністю відшкодована, відсутність претензій з боку потерпілого, а також особу винного, зокрема, що він не працює, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, по місцю проживання характеризується з позитивної сторони, раніше не судимий.

За наявності цих даних, суд вважає, що в даному конкретному випадку досягнення мети покарання стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 можливе без його ізоляції від суспільства і саме таке покарання суд вважає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових злочинів у майбутньому.

Підстав для призначення покарання із застосування вимог ст.69 КК України суд не знаходить.

Цивільного позову по справі заявлено не було.

Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 349, 368, 371, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 100 годин.

Речовий доказ, а саме пляшку віскі «Vat 69» ємністю 0,7 л. залишити у власності ОСОБА_1

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

На вирок суду може бути подано апеляцію в апеляційний суд Дніпропетровської області через Царичанський районний суд Дніпропетровської області протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя А.В.Зубій