Ухвала суду № 64838962, 20.02.2017, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/903/17

1-кс/206/84/17

УХВАЛА

20 лютого 2017 року слідчий суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Сухоруков А.О.,

при секретаріПучковій Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро клопотання слідчого СВ Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженеця м.Дніпропетровськ, маючого повну середню освіту, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

за участю прокурора Приймак Я.О.,

слідчого Рябенко І.Ю.,

захисника ОСОБА_3

в с т а н о в и в:

20 лютого 2017 року слідчий звернувся до суду із цим клопотанням.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що в провадженні СВ Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області знаходиться кримінальне провадження за №12017040700000173 від 18.02.2017, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Матеріалами досудового розслідування встановлено, 18.02.2017 року близько о 12 годині 00 хвилин, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3, прибув за адресою мешкання свого знайомого, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4, за адресою: м. Дніпро, вул. Немировича Данченко АДРЕСА_1. Під час перебування за вказаною адресою, в ході спільної розмови у них раптово виник єдиний злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме металевих виробів з дачних дільниць по вул. Пархоменко в Самарському районі, м. Дніпро. Після чого, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, діючи умисно, з корисливих мотивів, вступили у злочинну змову направлену на таємне викрадення чужого майна вчинене з проникненням до іншого сховища.

Реалізуючи свій злочинний намір, того ж дня приблизно о 12 годині 30 хвилин ОСОБА_2 та ОСОБА_4, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням в інше сховище, прибули до домоволодіння за адресою: м. Дніпро, вул. Пархоменко, б. 274, що належить на праві власності ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5

Впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає та вони носять таємний характер для оточуючих, розуміючи, що територія домоволодіння огороджена парканом, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом пошкодження металевої огорожі проникли на територію зазначеного домоволодіння. Перебуваючи на території домоволодіння потерпілого ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5, користуючись тим, що їх злочинних дій ніхто із сторонніх осіб не помічає, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, таємно викрали 4 шт. металевих балки та 1 шт. металеву трубу загальною вагою 89 кг.

В подальшому, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, з викраденим майном з місця скоєння злочину зникли маючи реальну можливість розпорядитись викраденим майном на власний розсуд.

Своїми умисними діями, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 спричинили матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_5, в розмірі не менш ніж 300 грн. 00 коп.

На підставі вище викладеного просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з визначенням розміру застави не менше ніж 20 розмірів мінімальної заробітної плати.

Клопотання слідчого погодженого із прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області, оформлене відповідно до вимог ст. 184 Кримінального процесуального кодексу України.

Слідчий в судовому засіданні підтримав клопотання та прохав його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_2 в судовому засіданні просив застосовувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник в судовому засіданні, просив не обирати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою а застосувати домашній арешт.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання, просив його задовольнити.

Вислухавши доводи та пояснення, слідчого, підозрюваного, захисника, доводи прокурора, дослідивши подані матеріали, приходжу до висновку про необхідність задовольнити клопотання та застосувати стосовно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Встановлено, що 18.02.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості за ч. 3 ст. 185 КК України, кримінальне провадження №12017040700000173.

18.02.2017 року о 20 годин 20 ОСОБА_2 в порядку ст.ст. 276-279 Кримінального процесуального кодексу України було письмово повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Копію клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із доданими матеріалами було вручено ОСОБА_2 20 лютого 2017 року о 11 год. 30 хв.

ОСОБА_2 був затриманій 18.02.2017 року о 18 год. 30 хв.

У відповідності до ст. 176 Кримінального процесуального кодексу України, запобіжними заходами є: особисте зобовязання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш мяких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш мяким запобіжним заходом є особисте зобовязання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

За змістом ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 178 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоровя підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних звязків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2, ч. 3 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років, а до раніше судимої особи у вигляді позбавлення волі строком до трьох років.

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обовязків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті, тобто:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обовязки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Врахувавши дійсні обставини справи, схиляюся та приймаю за дійсні доводи прокурора про те, що застосування до підозрюваного більш мяких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків, а також не зможе запобігти спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зазначені висновки суду засновані перед усім на тому, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчинені тяжкого кримінального правопорушення, за яке у разі визнання винним передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

Оскільки осіб, які б виявили бажання особисто поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обовязків відповідно до статті 194 Кримінального процесуального кодексу України і зобовязалися за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу не знайшлося, застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як особиста порука не виявляється можливим.

Передбачений статтею 181 КПК України запобіжний захід домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Беручи до уваги наведені вище обставини, а також те, що ОСОБА_2, скоїв кримінальне правопорушення вчинено поблизу місця проживання вважаю за неможливе застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Відповідно до ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обовязків.

ОСОБА_2 не в змозі самостійно у визначений законом пятиденний термін внести достатню суму застави.

У відповідності до п.2 ч.5 ст.182 Кримінального процесуального кодексу України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти прожиткових мінімумів. ОСОБА_2 не має доходів, і не в змозі самостійно внести достатню суму застави.

При цьому вважаю за необхідне визначити розмір застави відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої на 1 січня 2017р. 1600 грн. Враховуючи характеризуючи данні підозрюваного, відсутності в нього джерел доходу, вважаю, що сума у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів, тобто 32000,00грн. буде достатньою для внесення у якості застави. Зазначена сума підлягає внесенню на розрахунковий рахунок 37312066017442, одержувач: ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області, банк одержувача ГУ ДКСУ в Дніпропетровській області, код ОКПО 26239738, МФО 820172.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обовязки з передбаченихстаттею 194цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

З огляду на особу підозрюваного та склад кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_2 у разі його звільнення з-під варти під заставу вважаю за необхідне покласти наступні обовязки із визначених ст. 194 КПК України:

1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за першим викликом для проведення процесуальних дій;

2) не відлучатися із м. Дніпропетровська без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;

За змістом ч.ч.1, 2 ст. 197 Кримінального процесуального кодексу України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-184, 193-194, 196, 197, 205, 206, 369, 370, 371, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

у х в а л и в :

Клопотання слідчого СВ Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_1, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, задовольнити.

Застосувати стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк в 60 (шістдесят) днів, який обраховувати з 18 лютого 2017 року по 18 квітня 2017 року включно.

Визначити, що грошова сума у розмірі - 32000,00грн. є достатньою для внесення її як застави.

У разі звільнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, з-під варти під заставу, покласти на нього обовязки:

1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за першим викликом для проведення процесуальних дій;

2) не відлучатися із м. Дніпро без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;

Зазначені обовязки діятимуть два місяці з дня звільнення ОСОБА_2 з-під варти.

Розяснити ОСОБА_2, що у разі невиконання покладених на нього цією ухвалою обовязків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Контроль за виконанням умов звільнення під заставу покласти на слідчий СВ Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ст. лейтенант поліції ОСОБА_1

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом пяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області.

Слідчий суддя А.О. Сухоруков