Рішення № 64837874, 02.02.2017, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/713/17

Провадження № 2/202/949/2017

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

02 лютого 2017 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді Мороза В.П.,

при секретарі Овечко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Дніпропетровської міської ради про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська знаходилась цивільна справа за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Дніпропетровської міської ради про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування.

Під час розгляду вказаної цивільної справи позивач ОСОБА_1 подав заяву про залишення його позовних вимог про визнання за ним права власності на квартиру в порядку спадкування без розгляду.

Ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без розгляду .

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання у справі не зявився, про час і місце його проведення повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач ОСОБА_2 зазначив наступне.

ОСОБА_3 перебувала у фактичних шлюбних відносинах і з його дідом ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності від 09.11.1993 р. виданого виконкомом Дніпропетровської міської ради, належить квартира АДРЕСА_1 ОСОБА_5 в м. Дніпропетровську.

Разом з ними проживала мати ОСОБА_6, яка є донькою мого діда. Після мого народження я також проживав разом з ними однією сімєю.

Будь-якого іншого житла чи сімї в мого діда не було. Вони постійно проживали разом, мали спільний побут, взаємні права та обовязки, були зареєстровані з ним в квартирі з 04 квітня 1970 р.

В 1999 році помер дід позивача.

17.03.2011 року померла мати ОСОБА_6.

З цього часу я проживав постійно з ОСОБА_3 однією сімєю, вели спільний побут, сплачували комунальні послуги.

В 2012 році ОСОБА_3 тяжко захворіла. З цього часу я постійно опікувався нею. Надавав кошти на лікування.

11січня 2015 р. померла ОСОБА_3.

Заповіту ОСОБА_3 не складала.

Будь-яких спадкоємців у ОСОБА_3 немає, жодна особа не подала заяви про прийняття її спадщини, оформлення спадщини не здійснила, спадкова справи після її смерті нотаріусами не заводилося.

Дослідивши матеріали справи, письмові докази, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності від 09.11.1993 р. виданого виконкомом Дніпропетровської міської ради, належить квартира АДРЕСА_1 ОСОБА_5 в м. Дніпропетровську.

ОСОБА_3 перебувала у фактичних шлюбних відносинах і з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (дідом позивача).

Позивач проживав постійно з ОСОБА_3 однією сімєю, вели спільний побут, сплачували комунальні послуги.

В 2012 році ОСОБА_3 тяжко захворіла. Позивач постійно опікувався нею. Надавав кошти на лікування.

11січня 2015 р. померла ОСОБА_3.

Заповіту ОСОБА_3 не складала.

За ч.1 ст. 1268 ЦКУ незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За ст. 1264 ЦКУ в четверту чергу мають право на спадкування за законом особи, які проживали зі спадкодавцем однією сімєю не менш як пять років до часу відкриття спадщини.

Заст. 1258 ЦКУ спадкоємці наступних черг одержують право на спадкування у випадку відсутності спадкоємців попередніх черг, усунення їх від спадкування чи не прийняття ними спадщини. За ст. 1272 ЦКУ спадкоємець, який у встановлений 6-місячний строк не подав заяву про прийняття спадщини, вважається таким що не прийняв її.

За ст. 1268 ЦКУ особа, яка на час відкриття спадщини постійно проживала разом із спадкодавцем, вважається такою, що прийняла спадщину.

Таким чином, єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину ОСОБА_3, є позивач.

За п. 21 Постанови ПЛЕНУМУ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ від 30 травня 2008 року N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» встановлено, що …при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сімєю не менш як пять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сімю складають особи, які спільно проживають, повязані спільним побутом, мають взаємні права та обовязки. Зазначений пятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сімєю до набрання чинності цим Кодексом.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сімєю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були повязані спільним побутом, мали взаємні права та обовязки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сімї, тощо».

За ч.1 ст. 1268 ЦКУ незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За ст. 1 Закону України Про нотаріат нотаріат це система органів і посадових осіб, на які покладено обовязок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення. За ст. 34 цього Закону видача свідоцтва на спадщину вчиняється нотаріусами, а за ст. 48 на підтвердження права на спадщину, права власності видаються свідоцтва.

Таким чином, позивач, який з підстав передбачених ч.3 ст. 1268 ЦК України, прийняв спадщину, не має можливості набути її в порядку передбаченому ст. 1298 ЦК України, шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину на квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_5 в м. Дніпропетровську, яка належала спадкодавцю на праві приватної власності, оскільки відсутні й оригінал правовстановлюючого документу, яким є свідоцтво про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, який був втрачений спадкодавцем, однак який обовязково необхідно подати державному нотаріусу для оформлення права на спадщину та видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Таким чином, враховуючи те, що позивач прийняв спадщину, в порядку передбаченому ч.3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживав на момент відкриття спадщини з спадкодавцем, останній не має можливості оформити в установленому, актами цивільного законодавства, порядку спадщину та отримати свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, яким є квартира АДРЕСА_1 ОСОБА_5 в м. Дніпропетровську, оскільки відсутній оригінал свідоцтва про право власності на нерухоме майно та витяг з реєстру прав власності, які були втрачені спадкодавцем, що є перешкодою для набуття права власності на обєкт нерухомого майна, яким є квартира, в порядку спадкування шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно в нотаріуса.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 15, 16, 1258, 1264, 1268 ЦК України, та ст. 4, 5, 27, 46, 65, 99, 103, 110, 113, 115 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Дніпропетровської міської ради про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_3, інн НОМЕР_1 право власності на квартиру № 47, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Січеславськая Набережна (вул. ОСОБА_7 ОСОБА_5) будинок 13, в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3, померлої 11.01.2015 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя В.П. Мороз