Ухвала суду № 64837522, 17.02.2017, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

УКРАЇНА

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/2274/17-к

Провадження № 1кс/201/1793/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2017 року Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська

у складі : головуючого - слідчого судді Ходаківського М.П.,

за участі секретаря судового засідання - Бігдан А.І.,

учасників судового провадження:

особи, яка подала клопотання - ОСОБА_1,

слідчого - Волкова С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_1 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Innolex Corp. s.r.o.» про скасування арешту майна, накладеного у кримінальному провадженні № 12014040650004151, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Innolex Corp. s.r.o.» (далі - ТОВ «Innolex Corp. s.r.o.») в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_1 звернулося до суду із вищезазначеним клопотанням та просить скасувати арешт накладений у кримінальному провадженні № 12014040650004151 на Дніпродзержинський завод по виготовленню спеціальних конструкцій загальною площею 14 107,6 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_1), яке знаходиться за адресою, АДРЕСА_2 до закінчення досудового розслідування, прийняття процесуального рішення, проведення перевірок дотримання вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та встановлення інших обставин вчинення даного кримінального правопорушення,обґрунтовуючи його тим, що в межах здійснення досудового слідства кримінального провадження № 12014040650004151 ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 січня 2017 року накладено арешт на указане майно із визначеними судом заборонами. Оскільки заявник не має наразі жодного процесуального статусу в даному кримінальному провадженні, повідомлення про підозру посадовим особам товариства не вручалося, обвинувальний акт не складався останній просить скасувати арешт на належне йому майно. Посилається також у поданому до суду клопотанні на те, що на цей час товариство є законним власником майна і судами господарської юрисдикції перевірено законність його продажу, що вказує на відсутність законодавчих підстав для подальшого арешту майна.

Заборонити державним реєстраторам та іншим особам, які уповноважені вчиняти реєстраційні дії вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо об'єкту нерухомого майна Дніпродзержинський завод по виготовленню спеціальних конструкцій загальною площею 14107,6 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_1) яке знаходиться за адресою, АДРЕСА_2

Представник заявника клопотання доводи та вимоги клопотання у судовому засіданні підтримала, просила його задовольнити з підстав викладених у клопотанні.

Слідчий заперечував проти задоволення клопотання та просив відмовити у його задоволенні.

Прокурор у судове засідання не з'явився, подав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи, яке задоволенню не підлягає, оскільки прокурором не долучено доказів неможливості участі в судовому засіданні і його неявка не перешкоджає розгляду клопотання.

Представник заявника та слідчий не заперечували проти розгляду справи за відсутності технічної фіксації судового засідання при розгляді слідчим суддею клопотання про скасування арешту майна, що узгоджується із приписами ст. 107 КПК України

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи та матеріали справи № 201/1342/17, яка витребувана слідчим суддею для дослідження у судовому засіданні, суд приходить до наступного.

Установлено при розгляді клопотання і це підтверджується матеріалами справи та матеріалами справи про накладення арешту, що ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 січня 2017 року у справі № 201/1342/17-к (провадження № 1кс/201/1168/2017) було задоволено клопотання старшого слідчого СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Волкова С.В., погоджене із прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури Манжилеєм М.В., та накладено арешт на Дніпродзержинський завод по виготовленню спеціальних конструкцій загальною площею 14 107,6 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_1), яке знаходиться за адресою, АДРЕСА_2, до закінчення досудового розслідування, прийняття процесуального рішення, проведення перевірок дотримання вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та встановлення інших обставин вчинення даного кримінального правопорушення, заборонено державним реєстратором та іншим особам, які уповноважені вчиняти реєстраційні дії вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо указаного об'єкта нерухомого майна і відділ реєстрації майнових прав Управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради зобов'язано внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про цю ухвалу про заборону вчинення реєстраційних дій щодо зазначеного об'єкта нерухомого майна.

Згідно із відомостями, викладеними в зазначеній ухвалі, клопотання про накладення арешту мотивовано тим, що 24 листопада 2014 року від ліквідатора ТОВ «Аскон Україна» арбітражного керуючого ОСОБА_5 надійшла заява про те, що в провадженні господарського суду Дніпропетровської області знаходиться справа № 24/5005/14436/2011 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскон Україна». У січні 2013 року відбулася реалізація майна боржника на публічних торгах. Згідно із банківською випискою станом на 31 жовтня 2013 року залишок грошових коштів становить 1881567, 82 гривень. 25 грудня 2013 року з банківського рахунку банкрута були перераховані грошові кошти у розмірі 30000,00 грн. як оплата за послуги арбітражних керуючих та 26 грудня 2013 року грошові кошти у розмірі 1300000, 00 грн. як оплата за послуги організації охорони майна банкрута.

Відомості про зазначене кримінальне правопорушення цього дня внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014040650004151 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.

У ході проведення досудового розслідування встановлено, що ТОВ «Аскон Україна», як суб'єкт господарювання є виробничим підприємством (завод), код ЄДРПОУ 34775899, та зареєстровано за адресою: 49100, АДРЕСА_1, фактично завод розташовується за адресою: м. Кам'янське (Дніпродзержинськ), Західний проїзд 2-б.

У 2007 році між Державною інноваційною фінансово-кредитною установою, надалі за текстом «Установа», та ТОВ «Аскон Україна» були укладені господарські договори:

договір про надання кредиту №07-007/К від 23 жовтня 2007 року;

іпотечний договір №4438 від 20 грудня 2007 року.

Платіжним дорученням 12 грудня 2007 року № 67 установа перерахувала на рахунок ТОВ «Аскон Україна» 80 000 000,0 грн. - гроші, які були виділені з державного бюджету на реалізацію виробничого проекту, загальна вартість майна якого складала понад 180 000 000,0 грн.

В частині забезпечення виконання зобов'язань з боку ТОВ «Аскон Україна» перед Установою були укладені договори застави,

Предметом застави був Дніпродзержинський завод по виготовленню спеціальних конструкцій - цех металоконструкцій та адміністративно побутовий корпус та земельна ділянка, на якій розташовано завод.

У відповідності до умов договору установа надала товариству за рахунок бюджетних коштів кредит у сумі 80 000 000,00 гривень терміном на 5 років. Угодою передбачено, що перші два роки товариство повертає лише відсотки за користування кредитом (близько 465 тис. грн. щомісяця), повернення самого кредиту починається з 31 жовтня 2009 року.

У вересні 2009 року у ТОВ «Аскон України» виникла перша прострочена заборгованість по кредитному договору у сумі близько 475 000,00 грн. - несплата відсотків за серпень 2009 року, внаслідок чого установа розпочала претензійну роботу за невиконання з боку ТОВ «Аскон України» своїх зобов'язань за кредитним договором.

Орган досудового розслідування посилався на те, що в період з кінця грудня 2007 року до серпня-вересня 2009 року товариство доводилося до стійкої фінансової неспроможності як суб'єкт господарської діяльності. При цьому інші підприємства, що входять до складу «Аскон Груп» та «Аскон Білдінг Систем» не використовують своїх фінансових можливостей з метою виконання зобов'язань одним із складових підприємств свого об'єднання перед бюджетом.

Також слідчий посилався на те, що 27 жовтня 2011 року розпочата процедура банкрутства ТОВ «Аскон Україна».

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2012 року були зняті заборони та обмеження на все майно банкрута, включаючи заставне майно, як забезпечення кредиту отриманих від Установи.

У період проведення ліквідаційної процедури у справі № 24/5005/14436/2011, яка була порушена 27 жовтня 2011 року, про банкрутство ТОВ «Аскон України» (код ЄДРПОУ № 34775899) за замовленням ліквідатора ОСОБА_6 товарною біржею «УМТБ» 25 грудня 2012 року та 16 січня 2013 року було здійснено продаж майна банкрута, в т.ч. заставного майна Державної інноваційної фінансово-кредитної установи Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Майно банкрута було оцінено в розмірі 5 265 850,00 грн., згідно звіту про оцінку, складеного суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7, сертифікат № НОМЕР_2 від 03 червня 2011 року, а придбано на торгах, які відбулися 16 січня 2013 року, переможцю - Компанії «LIPINEX TRАDE LIMITED», Кіпр, за 526 585,00 гривень, що дорівнює 10% початкової оціночної вартості майна. В подальшому власником вказаного майна стало ТОВ «INNOLEX CORP. s.r.o.», Чехія (договір купівлі - продажу між «LIPINEX TRАDE LIMITED» та ТОВ «INNOLEX CORP. s.r.o.» від 17 березня 2016 року).

Згідно інформації з Реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство вимоги ДІФКУ визнані у повному обсязі у сумі 105 868759,61 грн. (забезпечені заставою), - перша черга; 10 455231,62 грн. - VI черга.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єкту нерухомого майна щодо об'єкта не рухомого майна, встановлено, що Дніпродзержинський завод по виготовленню спеціальних конструкцій загальною площею 14107,6 кв.м., площа земельної ділянки 50437 кв.м., знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, Західний проїзд, 2б. Власником даного об'єкту нерухомості являється ТОВ «INNOLEX CORP. s.r.o», код ЄДРПОУ 03885780.

Вжиття заходів забезпечення кримінального мотивовано тим, що у ході досудового розслідування встановлено, що кредидор Державна інноваційна фінансово-кредитна установа належним чином оповіщена про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна ТОВ «Аскон Україна» не була. З протоколом засідання комітету кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскон Україна» від 28 листопада 2012 року ознайомлені не були. Зі звітом з незалежної оцінки майна комплексу нежитлових будівель та споруд, розташованих за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, Західний проїзд, 2-б, ознайомлені не були. Також в ході досудового розслідування було здійснено ознайомлення з матеріалами господарської справи, під час якого виявлено протокол аукціону № 001/02-13 від 16 січня 2013, при аналізі якого встановлено ряд порушень.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді. Треті особи, майно яких може бути арештовано, - особи, які отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості, або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі - отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації. Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.

Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

Згідно із ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Статтею 214 КПК України визначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а така процесуальна заборона як арешт майна застосовується до вичерпного кола суб'єктів указаного у ст. 170 КПК України.

Відповідно до цієї норми така заборона стосується підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру. Крім того, арешт може бути накладено за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину.

Пунктом 13 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.04.2013 № 223-559/0/4-13 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження» встановлено, що розгляд питання щодо скасування заходів забезпечення кримінального провадження здійснюється у порядку, передбаченому статтями 147, 158, 174 КПК. Слідчий суддя скасовує ці заходи забезпечення лише у випадках: визнання доводів особи, яка не була присутня при прийнятті рішення про накладення грошового стягнення, щодо безпідставності застосування такого заходу обґрунтованими. Рішення за результатами розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення оскарженню не підлягає; надходження від підозрюваного/обвинуваченого, його захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна клопотання про скасування повністю або частково арешту майна, якщо зазначені особи: 1) не були присутні при розгляді питання про арешт майна; 2) доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба; 3) доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до п. 2.6 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 при накладенні арешту на майно слід перевіряти наявність - належних підстав для арешту майна; - доказів, що вказують на вчинення особою чи особами, на майно яких слідчий просить накласти арешт, кримінального правопорушення; - встановлення розміру шкоди та питання щодо наявності цивільного позову, та співрозмірність обмеження права власності; - відповідність клопотання слідчого вимогам ст. 171 КПК; - чи накладається арешт на майно особи, яка не є підозрюваним у кримінальному провадженні.

Вирішуючи вимоги заявника слід зазначити, що сукупність даних, які містяться у матеріалах судового провадження свідчить про те, що у кримінальному провадження, яке 24 листопада 2014 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014040650004151 про вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, посадові особи ТОВ «Innolex Corp. s.r.o.» не є підозрюваними, обвинуваченими, засудженими та іншими особами, які несуть відповідальність за вчинення суспільно-небезпечного діяння. Зазначені обставини підтверджуються вивченими судом матеріалами справи та такі доводи підтверджено у судовому засіданні заявником та слідчим. Органом досудового розслідування на час розгляду клопотання про скасування арешту таких відомостей і підтверджуючих документів не надано. Крім того, слід також звернути увагу на те, що у матеріалах за клопотанням відсутні будь-які дані про те, що злочинними діями завдана шкода, а також дані про те, що заявлено цивільний позов.

Цих даних у ході розгляду клопотання не надано. При цьому у ході розгляду клопотання про скасування накладеного на нерухоме майно арешту не надано жодних даних, які б підтверджували обґрунтовану необхідність подальшого арешту майна, оскільки як вбачається із досліджених матеріалів за клопотаннями органом досудового розслідування не надано будь-яких даних про те, що в ході досудового розслідування встановлено незаконне походження арештованого майна.

При цьому слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що згідно із вимогами національного цивільного законодавства в Україні діє принцип презумпції правомірності правочину. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним .

Презумпція правомірності правочину є важливою гарантією реалізації цивільних прав учасниками цивільних відносин. Вона полягає у припущенні, що особа, вчиняючи прав очин, діє правомірно.

Правочин - правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб'єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків. Правомірність є конститувною ознакою правочину як юридичного факту. Презумпція правомірності правочину закріплена у ст. 204 ЦК України та може бути спростована насамперед нормою закону, яка містить відповідну заборону. Так, наприклад, якщо правочин про заставу нерухомого майна укладений письмово, але не посвідчений нотаріусом, то його правомірність спростовується ст. 577 ЦК України. У випадках, прямо не передбачених у законодавстві, презумпція правомірності правочину може бути спростована судом.

Згідно із приписами цивільного законодавства кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, у ст. 16 ЦК України міститься перелік засобів захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, одним із них є визнання правочину недійсним та витребування майна.

Заявнику наразі належить на підставі вчиненого правочину арештоване майно і у матеріалах кримінального провадження відсутні відомості про визнання недійсним цього правочину.

Більш того, як встановлено у ході розгляду клопотання, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07 жовтня 2015 року у справі № 24/5005/14436/2011 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробуд» до боржника ТОВ «Аскон Україна» про визнання банкрутом було відмовлено у задоволенні заяви арбітражного керуючого про визнання недійсними результатів аукціону проведеного 16 серпня 2013 року.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08 грудня 2015 року у цій справі зазначену ухвалу суду першої інстанції залишено без змін та суд погодився із висновком про те, правочин від 18 січня 2013 року, укладений за результатами аукціону від 16 січня 2013 року, проведеного Товарною біржою «УМТБ», що вміщений у протоколі № 001/02-13, у формі договору купівлі-продажу між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аскон Україна» та Компанією «LIPINEX TRАDE LIMITED» є правомірним.

Ці обставини при вирішенні питання про накладення арешту не були враховані і суду були не відомі, оскільки клопотання розглядалося за відсутності власника майна.

До того ж, слідчий суддя вважає за необхідне послатися на приписи п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, згідно з якими до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

З огляду на це слід зазначити, що подальший арешт майна за відсутністю передбачених для цього підстав може порушити право заявника на вільне використання належного йому майна, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, приписам національного законодавства та вимогам ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини (зокрема, справи «Баландіна проти України, «Батрак проти України», «Панов проти України»).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою , а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

При цьому у рішеннях у справах «Фокм, Кемпбел і Гарлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук і Йонкало проти України» Судом указано про те, що доцільність та вмотивованість застосування заходів забезпечення кримінального провадження передбачає існування фактів або інформації, які повинні задовольнити об'єктивного спостерігача в тому, що особа, щодо якої розглядається питання, вчинила злочин; такі факти не можуть спиратися на голе припущення, і повинні бути чимось більшим, ніж нечітка здогадка або непідтверджена підозра.

У поданому клопотанні та долучених до нього матеріалах заявником зазначено про ознайомлення із протоколом аукціону від 16 січня 2013 року і встановленням у ньому ряду порушень, але які конкретно визначені порушення виявлено і в чому вони полягають, як це впливає на необхідність арешту майна органом досудового розслідування не зазначено, таких доказів і доводів не заявлено і при розгляді клопотання про скасування арешту майна, що вказує не невизначеність і неконкретний характер посилань органу досудового розслідування, у зв'язку із чим підстав для подальшого арешту майна слідчим суддею не встановлено.

Слідчий суддя при вирішенні питання про скасування арешту майна вважає за необхідне відзначити і те, що арешт накладався як захід забезпечення кримінального провадження до закінчення досудового розслідування, прийняття процесуального рішення, проведення перевірок дотримання вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», але будь-яких доказів проведення такої перевірки і взагалі її призначення, а також правової підстави призначення перевірки, суду надано не було.

Зважаючи на викладене, вимоги клопотання про скасування арешту, накладеного у кримінальному провадженні № 12014040650004151 на належне заявнику майно підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 173, 174, 376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Арешт, накладений у кримінальному провадженні № 12014040650004151 ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 січня 2017 року у справі № 201/1342/17-к (провадження № 1кс/201/1168/2017) на Дніпродзержинський завод по виготовленню спеціальних конструкцій загальною площею 14107,6 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_1), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, до закінчення досудового розслідування, прийняття процесуального рішення, проведення перевірок дотримання вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та встановлення інших обставин вчинення даного кримінального правопорушення, заборону державним реєстратором та іншим особам, які уповноважені вчиняти реєстраційні дії вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо указаного об'єкта нерухомого майна і зобов'язання відділу реєстрації майнових прав Управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради про внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про ухвалу про заборону вчинення реєстраційних дій щодо зазначеного об'єкта нерухомого майна, скасувати.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя М.П.Ходаківський