Ухвала суду № 64837435, 16.02.2017, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/13709/16-ц

2-к/201/1/2017

У Х В А Л А

16 лютого 2017 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Демидової С.О.

за участю секретаря Пісчанської Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро клопотання Інспекції Міністерства податків і зборів Республіки Білорусь по Мінській області про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення економічного суду Мінської області від 16 лютого 2016 року в частині стягнення державного мита з ТОВ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод», - В С Т А Н О В И В:

29 вересня 2016 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання Інспекції Міністерства податків і зборів Республіки Білорусь по Мінській області про надання дозволу на примусове виконання рішення економічного суду Мінської області від 16 лютого 2016 року в частині стягнення державного мита з ТОВ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» /а.с. 5-6/. Листом від 03 жовтня 2016 року боржника було повідомлено про надходження зазначеного клопотання і запропоновано у місячний строк подати можливі заперечення проти цього клопотання. У місячний строк з часу повідомлення заперечення надані не були.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 грудня 2016 року призначено розгляд вказаного клопотання на 26 січня 2017 року. В подальшому розгляд клопотання відкладався на 16 лютого 2017 року.

Представник Інспекції Міністерства податків і зборів Республіки Білорусь по Мінській області в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином.

Представником боржника ПАТ «Інтерпайп нижньодніпровський трубопрокатний завод» надано до суду клопотання про проведення судового засідання без участі представника боржника та надано письмові заперечення, відповідно до яких клопотання Інспекції Міністерства податків і зборів Республіки Білорусь по Мінській області не підлягає задоволенню, оскільки ТОВ «Інтерпайп НТЗ» не є стороною договору поставки № У359/2010-450-930 та в рішенні суду була допущена помилка в найменуванні відповідача, а саме; замість ТОВ «Інтерпайп Україна» вказано ТОВ «Інтерпайп НТЗ».

Дослідивши наданні документи, суд вважає, що заявлені вимоги про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення економічного суду Мінської області від 16 лютого 2016 року в частині стягнення державного мита з ТОВ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Економічного суду Мінської області від 16 лютого 2016 року у справі за позовом прокурора м. Жодино в інтересах відкритого акціонерного товариства «Белаз» - керуюча компанія холдингу «Белаз-Холдинг» Мінська область до товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» Україна м. Дніпропетровськ про стягнення 881 898 російських рублів 54 коп. шкоди, стягнуто з ТОВ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» на користь ВАТ «Белаз» - керуюча компанія холдингу «Белаз-Холдинг» 881 898, 54 російських рублів збитків. Стягнуто з ТОВ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» (Україна, м. Дніпропетровськ, вул. Пісаржевського, 1а) 10 206 375 білоруських рублів державного мита в дохід бюджету.

Відповідно до ст. 81 Закону України «Про міжнародне приватне право» в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 390 ЦПК України рішення іноземного суду (суду іноземної держави; інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних чи господарських справ; іноземних чи міжнародних арбітражів) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Згідно п.2 ч.2 ст.396 ЦПК України однією з підстав для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду є те, що сторона, стосовно якої постановлене рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином повідомлено про розгляд справи. Тобто посилання в оскаржуваній ухвалі на те, що до клопотання не був доданий документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, і яка не брала участь у судовому процесі, була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, є підставою для відмови у задоволенні цього клопотання.

У п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» від 24 грудня 1999 року №12 роз'яснено, що коли документ, поданий на підтвердження виклику сторони в судове засідання, не свідчить про те, яким чином та коли їй вручено цей виклик, і вона оспорює даний факт, суд повинен з'ясувати дійсні обставини її виклику на підставі інших, поданих сторонами, доказів, а в необхідних випадках - запитати із суду, що постановив рішення, й оглянути документи про виклик сторони, встановлені процесуальним законодавством, за яким провадився розгляд справи.

Таким чином, підставою для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду є наявність доказів, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, не була належним чином повідомлена про розгляд справи.

Крім того, п.п. 10, 12 цієї Постанови містить роз'яснення про те, що, при розгляді клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів, суди повинні застосовуватися відповідні інститути ЦПК України, які згідно із засадами цивільного судочинства забезпечили б права стягувача та боржника, об'єктивне, правильне і своєчасне вирішення питання. При цьому, суд розглядає клопотання у визначених законодавством межах і не може входити в обговорення правильності рішень по суті чи вносити до останніх будь-які зміни.

Положеннями ч.6 ст.395 ЦПК України передбачено, що суд, розглянувши подані документи та вислухавши пояснення сторін, постановляє ухвалу про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання.

Рішення від 16 лютого 2016 року було прийнято Економічним судом Мінської області за відсутності представника ТОВ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод», та в рішенні суду зазначено, що останній повідомлений належним чином, а саме судове доручення про вручення ухвали про призначення судового засідання від 30 серпня 2015 року виконано ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24 грудня 2015 року.

Однак належне повідомлення боржника спростовуються матеріалами справи. Згідно відомостей, що містяться Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» (код ЄДРПОУ 05393116) є м. Дніпро, вул. Столєтова, 21. При цьому виклик в судові засідання здійснювався за адресою: м. Дніпро, вул. Пісаржевського, 1а. А тому представник ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» не зміг надати свої заперечення щодо позову прокурора м. Жодино в інтересах відкритого акціонерного товариства «Белаз» - керуюча компанія холдингу «Белаз-Холдинг» Мінська область. Відповідно до рішення Економічного суду Мінської області від 16 лютого 2016 року 10 між ВАТ «Белаз» - керуюча компанія холдингу «Белаз-Холдинг» та ТОВ «Інтерпайп Україна» 10 листопада 2010 року укладено договір поставки. В зв’язку з неналежним виконанням зазначеного договору ВАТ «Белаз» - керуюча компанія холдингу «Белаз-Холдинг» завдано збитки на суму 881 898, 54 російських рублів, що підлягають стягненню з відповідача ТОВ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод». Таким чином судом прийнято рішення про стягнення збитків з підприємства, що не було стороною договору поставки.

Таким чином, враховуючи те, що представник ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» не був присутнім при ухваленні рішення 16 лютого 2016 року Економічним судом Мінської області , оскільки відсутні відомості про належне повідомлення про час та місце розгляду справи та отримання копії рішення суду, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання Інспекції Міністерства податків і зборів Республіки Білорусь по Мінській області.

На підставі викладеного, керуючись ст. 395 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Інспекції Міністерства податків і зборів Республіки Білорусь по Мінській області про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення економічного суду Мінської області від 16 лютого 2016 року в частині стягнення державного мита з ТОВ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя С.О. Демидова