Ухвала суду № 64837263, 20.02.2017, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/4662/16-ц

Провадження № 2/209/269/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2017 року м. Кам′янське

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Маслова Д.В.,

за участі секретаря Драгунцевої С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства "Санаторій "Дніпровський" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів України "Укрпрофоздоровниця" про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до "Санаторій "Дніпровський" Закритого акціонерного товариства лікувального-оздоровчих закладів України "Укрпрофоздоровниця", в якому просить стягнути на її користь з відповідача по справі заборгованість по заробітній платі в сумі 22318,15 гривень і середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 5905,44 гривні.

В обґрунтування позову вказує, що працювала у ДП «Санаторій «Дніпровський» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» з 14.08.2006 року, позивачем 01.12.2015 року була переведений на посаду фахівця з реалізації путівок. 18.10.2016 року вона була звільнений за згодою сторін за ч.1 ст.36 КЗпП України. В порушення вимог законодавства їй протягом декількох місяців не виплачувалася заробітна плата, крім того, при звільнені їй також невиплачена заборгованість по заробітній платі.

Позивач в судове засідання не зявилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. За таких обставин на підставі ст.74 ЦПК України та ч.4 ст.169 ЦПК України, відповідач вважається повідомленим про день та час судового засідання і таким, що відсутній без поважних причин, що є підставою для вирішення справи на підставі наявних у ній даних і доказів і постановлення заочного рішення.

З урахуванням викладеного, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін по справі на підставі наявних у ній даних і доказів, згідно ч. 2ст. 158, 169, 224 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази,суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що позивач працювала у ДП «Санаторій «Дніпровський» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» з 14.08.2006 року по 18.10.2016 року, звідки була звільнена за угодою сторін ч.1 ст.36 КЗпП України. В порушення вимог законодавства позивачу в період роботи протягом декількох місяців не виплачувалася заробітна плата, крім того, при звільнені їй також невиплачена заборгованість по заробітній платі. Заборгованість в сумі 22318,15 гривень не виплачена до теперішнього часу. Ці обставини не заперечувались і не оспорювались відповідачем по справі, та підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме: копією трудової книжки (а.с.5), наказом про звільнення (а.с.6), довідкою про заборгованість по заробітній платі від 20.10.2016 року (а.с.7).

Як зазначено позивачем в позовній заяві, розрахунок по заробітній платі в день звільнення з роботи з нею не здійснено.

Згідно довідки ДП «Санаторій «Дніпровський ЗАТ ЛОЗП України «Укрпрофоздоровниця» від 20.10.2016 року, розмір заборгованості з виплати заробітної плати (в т.ч. компенсації за невикористану відпустку) за жовтень 2015 року жовтень 2016 року становить 22318,15 гривень (а.с.7)

Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

У відповідності з ч.1 ст.83 КЗпП України, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Згідно ч.1 ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до ч.1,2 ст.117 КЗпП України, у разі невиплати з вини власника, або уповноваженого ним органу належних працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Такий розмір визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Згідно п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» при розгляді справи про стягнення заробітної плати у звязку із затриманням розрахунку при звільненні, якщо працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного для після предявлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення.

Вимоги працівника про стягнення належної йому заробітної плати в судовому порядку відповідно доч.2 ст.233 КЗпП України не обмежені будь-яким строком, тому виходячи з принципу диспозитивності цивільно-процесуального судочинства, та розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог, суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 22318,15 гривень.

Вирішуючи позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача розміру середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, суд виходить з того, що обчислення середньої заробітної плати проводиться згідно п.21 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100(далі - Порядок), відповідно якого середньомісячна заробітна плата за час затримки обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

При цьому згідно з п.5 Порядку, основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців роботи (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

З цих підстав, згідно листа Міністерства соціальної політики України № 10846/0/14-15/13 від 20.07.2015 року «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2016 рік», позивач за два повних робочих місяці до звільнення: серпень-вересень 2016 року, відпрацювала 44 дня (пятиденний робочий тиждень).

Виходячи з положень Порядку, суд приймає для розрахунку заробітну плату позивача за останні два повних відпрацьованих місяців роботи: серпень-вересень 2016 року у розмірі 5536,40 грн. (2785,30 грн. + 2751,10 грн.), згідно довідки про середню заробітну плату наданої позивачем (а.с.8).

Таким чином, середньоденна заробітна плата позивача становитиме 125,83 грн. (5536,40 грн. : 44 дня = 125,83 грн.).

Кількість робочих днів затримки розрахунку з 18.10.2016 року по 22.12.2016 року (включно) містить 47 робочих днів, згідно листа Міністерства соціальної політики України № 10846/0/14-15/13від 20.07.2015 року «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2016 рік» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.11.2014 №1084-р.

Таким чином, середня заробітна плата за весь період затримки, з 18.10.2016 року по 22.12.2016 року (включно) становить 5914,01 гривня (125,83 грн. х 47 днів = 5914,01 грн.).

З урахуванням викладеного вище, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі в межах розміру позовних вимог в сумі 22318,15 гривень, та середній заробіток за весь час затримки розрахунку в сумі 5905,44 гривень.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору при поданні позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача по справі на користь держави судовий збір в розмірі 551,20 грн.

Керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства "Санаторій "Дніпровський" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів України "Укрпрофоздоровниця" про стягнення заборгованості по заробітній платі - задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Санаторій "Дніпровський" Закритого акціонерного товариства лікувального-оздоровчих закладів України "Укрпрофоздоровниця" (код ЄДРПОУ 32293110) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, заборгованість по заробітній платі в сумі 22 318 гривень 15 копійок,і середній заробіток за період затримки розрахунку з 18.10.2016 року по 22.12.2016 року включно в сумі 5 905 гривень 44 копійки, а всього на загальну суму 28 223 гривні 59 копійок.

Відповідно до ст.367 ЦПК України рішення в частині суми місячного платежу допустити до негайного виконання.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Санаторій "Дніпровський" Закритого акціонерного товариства лікувального-оздоровчих закладів України "Укрпрофоздоровниця" на користь держави судовий збір в розмірі 551 гривня 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченомуст. 223 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська.

Суддя Д.В. Маслов